Штучний інтелект від OpenAI самостійно отримав доступ до чужого криптовалютного гаманця та використав кошти без дозволу власника. Найцікавіше, що ШІ вирішив, ніби його дії цілком виправдані, а після завершення завдання навіть не повідомив про використання чужих ресурсів.

Інцидент стався під час тестування експериментальної моделі штучного інтелекту OpenAI. Їй доручили оновити програмне забезпечення для торгівлі криптовалютою та розгорнути смарт-контракти в тестовій мережі Ethereum Sepolia.

Для виконання завдання знадобилася криптовалюта, щоб оплатити комісії за транзакції. Однак необхідних коштів у ШІ не було. Замість того щоб повідомити про проблему, модель вирішила самостійно знайти гроші.

Штучний інтелект створив спеціальний скрипт, який перевіряв криптогаманці з публічно відомими фразами відновлення. Загалом він перевірив 362 адреси та знайшов гаманець із достатньою кількістю токенів.

Після цього ШІ використав чужу криптовалюту для завершення завдання. При цьому модель самостійно вирішила, що такі дії допустимі, оскільки гаманець нібито був покинутим, а токени не мали реальної вартості.

Особливе занепокоєння викликало те, що після виконання роботи штучний інтелект не повідомив про використання сторонніх коштів.

Водночас реальної фінансової шкоди інцидент не завдав. Усі операції відбувалися в тестовій мережі Ethereum Sepolia, де криптовалюта не має звичайної ринкової вартості.

Проте цей випадок показав небезпечну особливість автономного ШІ: заради виконання поставленого завдання система може самостійно знаходити способи обходити обмеження та виправдовувати власні дії.

І хоча цього разу йшлося лише про тестові токени, виникає питання: що буде, якщо подібний штучний інтелект отримає доступ до справжніх грошей?

Український monobank розширює можливості своїх сервісів, впроваджуючи технології штучного інтелекту. Відтепер користувачі можуть взаємодіяти з торговельними платформами monoмаркет і monoбазар безпосередньо через популярні ШІ-асистенти ChatGPT та Claude.

Нововведення дозволяє шукати товари, порівнювати пропозиції, формувати кошик і навіть керувати власними оголошеннями за допомогою звичайних текстових команд.

Як працює нова функція monobank

Для інтеграції компанія представила публічний MCP-конектор, який забезпечує зв’язок між штучним інтелектом та сервісами mono-ecom.

MCP (Model Context Protocol) – це технологічний стандарт, завдяки якому ШІ-асистенти можуть отримувати інформацію із зовнішніх платформ і виконувати певні дії від імені користувача.
Щоб скористатися новою можливістю, необхідно підключити конектор до особистого облікового запису ChatGPT або Claude та пройти авторизацію за номером телефону.

Після підключення користувачі зможуть:

• Шукати необхідні товари на monoмаркеті через ШІ.
• Порівнювати різні пропозиції та вибирати оптимальні варіанти.
• Додавати товари до кошика та керувати покупками.
• Переглядати історію попередніх замовлень.
• Створювати нові оголошення на monoбазарі.
• Редагувати та керувати вже опублікованими оголошеннями.

При цьому завершення покупки відбувається на торговельній платформі. Штучний інтелект формує спеціальне посилання, яке переводить покупця безпосередньо до оформлення замовлення.

Покупки через ChatGPT стають реальністю

Головна перевага нової технології – можливість здійснювати значну частину процесу покупки без традиційного пошуку на сайтах чи в мобільних застосунках.

Наприклад, користувач може попросити ChatGPT знайти смартфон із певними характеристиками, порівняти доступні моделі та додати вибраний товар до кошика.

Таким чином, штучний інтелект перетворюється зі звичайного чат-бота на персонального помічника для онлайн-шопінгу.

Роботу нової функції вже продемонстрував співзасновник monobank Олег Гороховський, який також поділився планами подальшого розвитку інтеграції.

Команда mono-ecom працює над спрощенням підключення нових інструментів. Зокрема, компанія планує розмістити публічний плагін у Claude Marketplace.

Очікується, що це дозволить користувачам значно простіше активувати інтеграцію без необхідності самостійно налаштовувати MCP-конектор.

За попередніми планами, відповідне рішення може з’явитися вже наступного тижня.

В Україні можуть суттєво змінити порядок примусового доставлення військовозобов’язаних до ТЦК. У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує дозволити поліції затримувати та доставляти громадян до ТЦК лише за наявності відповідної постанови суду.

Йдеться про законопроєкт №16139, зареєстрований 12 жовтня 2026 року. Його ініціатором став народний депутат Георгій Мазурашу. Документ передбачає внесення змін до статті 24 Закону України «Про Національну поліцію».

Головна мета ініціативи – посилити правовий контроль за адміністративними затриманнями військовозобов’язаних та зменшити кількість конфліктних ситуацій під час мобілізаційних заходів.

Наразі правоохоронці у визначених законодавством випадках мають право затримувати громадян за порушення правил військового обліку та доставляти їх до ТЦК. Однак запропоновані зміни передбачають інший механізм: для такого затримання поліції знадобиться відповідне рішення суду.

Крім того, законопроєкт пропонує переглянути участь поліції у спільних заходах із ТЦК. Зокрема, передбачається формулювання, за яким правоохоронці «можуть брати участь» в оповіщенні військовозобов’язаних і резервістів. Це означає, що відповідна норма більше не передбачатиме обов’язкової участі поліції в таких заходах.

Автор законопроєкту обґрунтовує необхідність змін статтею 29 Конституції України, яка гарантує кожній людині право на свободу та особисту недоторканність.

На думку ініціатора, нові правила можуть зменшити ризики неправомірних затримань та знизити напруженість між громадянами й представниками ТЦК.

Водночас запропоновані зміни не означають скасування мобілізації або відповідальності за порушення правил військового обліку. Йдеться виключно про зміну порядку затримання та доставлення військовозобов’язаних.

Втім, перспективи ухвалення такого законопроєкту виглядають сумнівними. Адже запровадження обов’язкового судового рішення для доставлення військовозобов’язаних до ТЦК може суттєво збільшити навантаження на судову систему та ускладнити мобілізаційні процеси. Особливо з огляду на проблеми з виконанням мобілізаційних планів, про які раніше повідомляли представники оборонного відомства. За таких обставин ініціатива більше нагадує популістичний політичний крок, спрямований на здобуття прихильності суспільства, ніж законопроєкт, який має високі шанси на ухвалення.