В Україні можуть суттєво змінити порядок примусового доставлення військовозобов’язаних до ТЦК. У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує дозволити поліції затримувати та доставляти громадян до ТЦК лише за наявності відповідної постанови суду.

Йдеться про законопроєкт №16139, зареєстрований 12 жовтня 2026 року. Його ініціатором став народний депутат Георгій Мазурашу. Документ передбачає внесення змін до статті 24 Закону України «Про Національну поліцію».

Головна мета ініціативи – посилити правовий контроль за адміністративними затриманнями військовозобов’язаних та зменшити кількість конфліктних ситуацій під час мобілізаційних заходів.

Наразі правоохоронці у визначених законодавством випадках мають право затримувати громадян за порушення правил військового обліку та доставляти їх до ТЦК. Однак запропоновані зміни передбачають інший механізм: для такого затримання поліції знадобиться відповідне рішення суду.

Крім того, законопроєкт пропонує переглянути участь поліції у спільних заходах із ТЦК. Зокрема, передбачається формулювання, за яким правоохоронці «можуть брати участь» в оповіщенні військовозобов’язаних і резервістів. Це означає, що відповідна норма більше не передбачатиме обов’язкової участі поліції в таких заходах.

Автор законопроєкту обґрунтовує необхідність змін статтею 29 Конституції України, яка гарантує кожній людині право на свободу та особисту недоторканність.

На думку ініціатора, нові правила можуть зменшити ризики неправомірних затримань та знизити напруженість між громадянами й представниками ТЦК.

Водночас запропоновані зміни не означають скасування мобілізації або відповідальності за порушення правил військового обліку. Йдеться виключно про зміну порядку затримання та доставлення військовозобов’язаних.

Втім, перспективи ухвалення такого законопроєкту виглядають сумнівними. Адже запровадження обов’язкового судового рішення для доставлення військовозобов’язаних до ТЦК може суттєво збільшити навантаження на судову систему та ускладнити мобілізаційні процеси. Особливо з огляду на проблеми з виконанням мобілізаційних планів, про які раніше повідомляли представники оборонного відомства. За таких обставин ініціатива більше нагадує популістичний політичний крок, спрямований на здобуття прихильності суспільства, ніж законопроєкт, який має високі шанси на ухвалення.

Поки одні українці лише придивляються до криптовалют, деякі представники влади вже декларують десятки й навіть сотні біткоїнів. Вартість таких цифрових активів сягає сотень мільйонів гривень. Хто з українських посадовців має найбільше BTC, скільки коштують їхні криптовалютні заощадження та як змінилися ці статки у 2026 році.

Криптовалюта поступово стає звичним активом у деклараціях українських чиновників. Депутати, судді, правоохоронці та представники місцевої влади дедалі частіше зазначають цифрові монети поряд із нерухомістю, автомобілями та банківськими рахунками.

За даними аналітичного сервісу «Опендатабот», у 2026 році українські посадовці подали 2861 декларацію з криптовалютою за звітний 2025 рік. Це на 16% більше, ніж за попередній період.
Водночас Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомило, що на кінець 2025 року посадовці задекларували криптоактиви загальною вартістю майже 839 млн грн. Серед найпоширеніших цифрових валют – USDT, Bitcoin та Ethereum.

Хто з чиновників України має найбільше біткоїнів

За результатами аналізу декларацій за 2025 рік, оприлюдненого в червні 2026 року, найбільші підтверджені публічною звітністю обсяги біткоїнів зазначили троє посадовців.

Олександр Кізляр – 100 BTC

Депутат Хмельницької районної ради задекларував разом із дружиною 100 біткоїнів. Станом на 10 червня 2026 року їхня вартість становила приблизно 278,8 млн грн. Крім того, у декларації зазначено 1000 Ethereum, які на ту дату оцінювалися майже у 74 млн грн.

Олег Бондаренко – 80 BTC

Народний депутат, голова парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування, задекларував 80 біткоїнів. Їхня орієнтовна вартість на 10 червня 2026 року становила 223 млн грн.

Крістіна Павлова – 20 BTC

Представниця департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради зазначила 20 біткоїнів, які станом на 10 червня 2026 року коштували понад 55,7 млн грн. Крім BTC, у її криптовалютних активах фігурують 130 Ethereum.

Таким чином, лише ці троє декларантів зазначили сукупно 200 біткоїнів, які за курсом на 10 червня 2026 року оцінювалися приблизно у 557,5 млн грн.

Не лише біткоїн: хто з посадовців зберігає мільйони у криптовалюті

Українські чиновники інвестують не тільки в Bitcoin. У деклараціях фігурують Ethereum, USDT, XRP та інші цифрові активи.

Зокрема, голова Закарпатського апеляційного суду Ганна Фазикош задекларувала понад 1,019 млн USDT. Станом на червень 2026 року цей обсяг оцінювався приблизно у 46 млн грн.

Депутат Одеської районної ради Павло Шандра зазначив 719 тис. USDT, а директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Максим Кисельов – 647 тис. USDT. На ту дату їхні активи оцінювалися у понад 32,4 млн грн та 29,1 млн грн відповідно

Таким чином, українські посадовці дедалі частіше зберігають частину своїх статків у цифрових активах. Окремі задекларовані криптовалютні портфелі оцінюються в десятки та сотні мільйонів гривень.

В Україні планують запровадити нові правила оподаткування міжнародних посилок. Верховна Рада вже підтримала законопроєкти, які передбачають скасування податкової пільги для покупок вартістю до 150 євро. Проте нові правила почнуть діяти не відразу.

15 жовтня 2026 року Верховна Рада ухвалила законопроєкти №16051-1 та №15460, які змінюють правила оподаткування та митного оформлення міжнародних посилок. За документи проголосували 252 та 249 народних депутатів відповідно.

Нововведення насамперед стосуватимуться українців, які замовляють товари на AliExpress, Temu та інших закордонних маркетплейсах.

Коли запровадять податок на посилки

Згідно з ухваленими змінами, нові правила можуть почати діяти не раніше 1 липня 2027 року. До цього часу нинішня система оподаткування міжнародних покупок зберігатиметься.

Водночас ухвалення законопроєктів Верховною Радою ще не означає, що вони набрали чинності. Документи мають пройти процедуру підписання Президентом та офіційного оприлюднення.

Станом на 17 жовтня 2026 року законопроєкт №16051-1 ще перебував на етапі підготовки до підписання.

Скільки доведеться платити українцям

Головна зміна полягає у запровадженні податку на додану вартість у розмірі 20% для міжнародних покупок, які раніше підпадали під неоподатковуваний ліміт 150 євро.

Наприклад, якщо товар коштує 10 євро, додатковий податок становитиме 2 євро, а загальна вартість покупки зросте до 12 євро.

За замовлення вартістю 30 євро доведеться заплатити ще 6 євро ПДВ, тобто загалом 36 євро.

Якщо товар коштує 50 євро, податок становитиме 10 євро. За покупку на 100 євро доведеться доплатити 20 євро, а за замовлення на 150 євро – 30 євро.

Ці розрахунки наведені без урахування доставки та інших можливих платежів.

Передбачається, що міжнародні маркетплейси зможуть включати ПДВ безпосередньо у вартість замовлення.