В Україні знову обговорюють можливість посилення ідентифікації користувачів мобільного зв’язку. Йдеться про те, щоб номер телефону можна було пов’язати з конкретною людиною за паспортом або іншим документом.

Питання ідентифікації порушується у законодавчих ініціативах. Зокрема, законопроєкт №8151 про врегулювання питань ідентифікації та верифікації громадян, іноземців та осіб без громадянства був зареєстрований ще у 2022 році. У вересні 2026 року його включили до порядку денного Верховної Ради. Тобто, депутати уже серйозно розглядають такі зміни.

Чому держава хоче зобов’язати прив’язку до паспорта

Одна з причин, яку називають у контексті посилення ідентифікації, – боротьба з телефонними шахраями. Якщо мобільний номер офіційно пов’язаний з конкретною особою, правоохоронцям під час розслідування буде простіше встановити, на кого він оформлений.

Це може бути важливо під час розслідування шахрайства, незаконного використання номерів та інших злочинів, де телефонний зв’язок використовується як інструмент.

Ще одне питання – національна безпека. У 2025 році СБУ повідомляла про затримання двох мешканців Київщини, які, за даними слідства, купували українські SIM-картки та через посередників передавали їх до Росії. За інформацією спецслужби, ці картки використовувалися росіянами для покращення зв’язку та навігації ударних безпілотників.

У вересні 2025 року джерело в Генштабі також повідомляло, що російські військові використовували БпЛА із SIM-картками інших країн, зокрема українськими. За його словами, мобільний зв’язок дозволяв отримувати інформацію про стан або місце перебування дрона. Йшлося, зокрема, про використання такого зв’язку під час запусків “Шахедів” та “Гербер”.

Тому прив’язка номера до конкретної особи потенційно могла б ускладнити масову анонімну закупівлю українських SIM-карток та їх подальше використання або передачу третім особам.

Поки що говорити про те, що всі українці повинні бігти до магазинів операторів і реєструвати свої номери за паспортом, зарано. Законопроєкт №8151 перебуває на стадії законодавчого розгляду, а чинного правила про обов’язкову реєстрацію всіх SIM-карток немає.

Водночас добровільна ідентифікація номера вже використовується операторами. Для абонента вона може бути корисною, зокрема у випадку втрати SIM-картки або необхідності підтвердити право користування номером.

Українці, які мають вільні гривні, можуть не просто зберігати їх удома або на картці, а отримувати додатковий дохід. Банки продовжують пропонувати гривневі депозити зі ставками близько 14-17% річних. Однак перед відкриттям вкладу варто врахувати інфляцію та податки.

У вересні середні ставки за гривневими депозитами становлять приблизно 14% на короткі вклади та близько 14,5% на депозити строком від шести до дев’яти місяців. Водночас окремі банки пропонують клієнтам 15-16% річних, а за деякими акційними пропозиціями ставка може сягати 17-17,5%.

При цьому важливо розуміти, що заявлена банком ставка – це не чистий прибуток клієнта. Проценти за депозитами оподатковуються: 18% ПДФО та 5% військового збору. Загалом із нарахованого процентного доходу сплачується 23% податків.

Наприклад, якщо покласти 100 000 гривень під 15% річних, банк нарахує 15 000 гривень доходу. Після сплати податків вкладник отримає приблизно 11 550 гривень чистого прибутку.

Якщо ж знайти депозит зі ставкою 17%, то зі 100 000 гривень за рік буде нараховано 17 000 гривень. Після податків залишиться близько 13 090 гривень.

Окреме питання – інфляція. За даними Держстату, від початку 2026 року споживчі ціни зросли на 6,1%. НБУ у своєму прогнозі очікував, що за підсумками року інфляція становитиме близько 7,5%.

Таким чином, за умови реалізації прогнозу НБУ депозит зі ставкою 14-17% може перекривати інфляцію навіть після сплати податків. Наприклад, чиста дохідність депозиту зі ставкою 15% становить приблизно 11,55% річних.

Втім, це не означає, що будь-який депозит автоматично буде вигідним. Потрібно звертати увагу на строк вкладу, можливість дострокового зняття коштів, умови поповнення та автоматичної пролонгації.

Також залишається валютний ризик. Якщо гривня суттєво подешевшає щодо долара або євро, висока ставка за депозитом не обов’язково компенсує втрати при перерахунку заощаджень у валюту.

Тому для людини, яка планує зберігати гроші саме в гривні протягом визначеного періоду, депозит зараз може бути одним із способів отримувати додатковий дохід, або зробити так, щоб знецінення гривні була менш помітною, якщо вона буде лежати в банку. Таким чином, перед оформленням варто порівняти пропозиції кількох банків і дивитися саме на чисту дохідність після податків, а не лише на цифру у рекламній пропозиції.

У застосунку та на порталі «Дія» запустили нову функцію, яка дозволяє швидко отримувати інформацію про власну кредитну історію. Сервіс працює на базі штучного інтелекту та став черговою агентською послугою цифрового помічника «Дії».

Про запуск нової можливості повідомили під час IT Arena. Раніше, щоб отримати кредитний звіт, користувачам доводилося окремо заходити на сайти бюро кредитних історій, проходити авторизацію, оформлювати запит і чекати на підготовку документа.

Тепер цей процес значно спростили. Користувачу достатньо звернутися до ШІ-консультанта «Дії» із відповідним запитом. Система самостійно опрацьовує звернення, після чого кредитна історія стає доступною протягом кількох секунд.

У Мінцифри зазначають, що це один із прикладів використання агентного підходу, коли штучний інтелект не просто відповідає на запитання, а самостійно виконує необхідні дії для отримання послуги.

ШІ-консультант «Дії» працює вже понад рік. За цей час ним скористалися мільйони українців, які отримували консультації щодо понад 200 державних послуг.

Окрім перевірки кредитної історії, цифровий помічник дозволяє отримувати окремі довідки, зокрема про місце проживання та доходи, а також перевіряти інформацію про штрафи за порушення правил дорожнього руху.

Таким чином, нова функція має скоротити кількість окремих кроків для українців, яким потрібно швидко отримати власний кредитний звіт.