Українці, які мають вільні гривні, можуть не просто зберігати їх удома або на картці, а отримувати додатковий дохід. Банки продовжують пропонувати гривневі депозити зі ставками близько 14-17% річних. Однак перед відкриттям вкладу варто врахувати інфляцію та податки.

У вересні середні ставки за гривневими депозитами становлять приблизно 14% на короткі вклади та близько 14,5% на депозити строком від шести до дев’яти місяців. Водночас окремі банки пропонують клієнтам 15-16% річних, а за деякими акційними пропозиціями ставка може сягати 17-17,5%.

При цьому важливо розуміти, що заявлена банком ставка – це не чистий прибуток клієнта. Проценти за депозитами оподатковуються: 18% ПДФО та 5% військового збору. Загалом із нарахованого процентного доходу сплачується 23% податків.

Наприклад, якщо покласти 100 000 гривень під 15% річних, банк нарахує 15 000 гривень доходу. Після сплати податків вкладник отримає приблизно 11 550 гривень чистого прибутку.

Якщо ж знайти депозит зі ставкою 17%, то зі 100 000 гривень за рік буде нараховано 17 000 гривень. Після податків залишиться близько 13 090 гривень.

Окреме питання – інфляція. За даними Держстату, від початку 2026 року споживчі ціни зросли на 6,1%. НБУ у своєму прогнозі очікував, що за підсумками року інфляція становитиме близько 7,5%.

Таким чином, за умови реалізації прогнозу НБУ депозит зі ставкою 14-17% може перекривати інфляцію навіть після сплати податків. Наприклад, чиста дохідність депозиту зі ставкою 15% становить приблизно 11,55% річних.

Втім, це не означає, що будь-який депозит автоматично буде вигідним. Потрібно звертати увагу на строк вкладу, можливість дострокового зняття коштів, умови поповнення та автоматичної пролонгації.

Також залишається валютний ризик. Якщо гривня суттєво подешевшає щодо долара або євро, висока ставка за депозитом не обов’язково компенсує втрати при перерахунку заощаджень у валюту.

Тому для людини, яка планує зберігати гроші саме в гривні протягом визначеного періоду, депозит зараз може бути одним із способів отримувати додатковий дохід, або зробити так, щоб знецінення гривні була менш помітною, якщо вона буде лежати в банку. Таким чином, перед оформленням варто порівняти пропозиції кількох банків і дивитися саме на чисту дохідність після податків, а не лише на цифру у рекламній пропозиції.

У застосунку та на порталі «Дія» запустили нову функцію, яка дозволяє швидко отримувати інформацію про власну кредитну історію. Сервіс працює на базі штучного інтелекту та став черговою агентською послугою цифрового помічника «Дії».

Про запуск нової можливості повідомили під час IT Arena. Раніше, щоб отримати кредитний звіт, користувачам доводилося окремо заходити на сайти бюро кредитних історій, проходити авторизацію, оформлювати запит і чекати на підготовку документа.

Тепер цей процес значно спростили. Користувачу достатньо звернутися до ШІ-консультанта «Дії» із відповідним запитом. Система самостійно опрацьовує звернення, після чого кредитна історія стає доступною протягом кількох секунд.

У Мінцифри зазначають, що це один із прикладів використання агентного підходу, коли штучний інтелект не просто відповідає на запитання, а самостійно виконує необхідні дії для отримання послуги.

ШІ-консультант «Дії» працює вже понад рік. За цей час ним скористалися мільйони українців, які отримували консультації щодо понад 200 державних послуг.

Окрім перевірки кредитної історії, цифровий помічник дозволяє отримувати окремі довідки, зокрема про місце проживання та доходи, а також перевіряти інформацію про штрафи за порушення правил дорожнього руху.

Таким чином, нова функція має скоротити кількість окремих кроків для українців, яким потрібно швидко отримати власний кредитний звіт.

Масовані ракетні та дронові атаки по енергетичній і телекомунікаційній інфраструктурі можуть спричиняти серйозні перебої з мобільним зв’язком та інтернетом. Водночас сценарій, за якого вся Україна одночасно повністю залишиться без зв’язку, значно складніше реалізувати, оскільки телекомунікаційні мережі мають резервні канали та можливість перемикання між операторами.

Про вразливість телекомунікаційної інфраструктури та необхідність її резервування неодноразово говорили українські фахівці. Зокрема, у вересні 2026 року експерт з цифрових технологій Олександр Глущенко радив українцям заздалегідь мати кілька незалежних способів доступу до мережі.

Чи можуть «покласти» зв’язок одним ударом

Теоретично пошкодження одного важливого об’єкта може одночасно вплинути на роботу кількох операторів. Саме тому телеком-компанії використовують резервування, декілька магістральних каналів та різні майданчики для обладнання.

Водночас одного удару недостатньо для гарантованого відключення всього зв’язку в Україні. Ще у 2022 році в Держспецзв’язку пояснювали, що українські оператори мають резервні оптоволоконні канали, тому знищення одного кабелю не може паралізувати всю систему.

Досвід масованих атак це також підтверджує. Після ракетних ударів у жовтні 2022 року перебої спочатку могли відчути до 18% користувачів телеком-мереж, однак уже наступного дня цей показник знизився до менш ніж 2%.

При цьому повністю виключати масштабні проблеми не можна. Якщо одночасно будуть пошкоджені ключові вузли, зникне електропостачання та виникнуть проблеми з резервним живленням, окремі регіони можуть на певний час залишитися без мобільного зв’язку та інтернету.

Зв’язок став значно стійкішим

За даними Держспецзв’язку, станом на 2026 рік переважна більшість елементів мобільної мережі здатна працювати автономно до 10 годин, а критично важливі вузли – до 72 годин.

Крім того, в Україні працює національний роумінг. Якщо мережа одного оператора недоступна, абонент може скористатися мережею іншого оператора там, де вона доступна.

Механізм національного роумінгу також закріплений у законодавстві як один із способів забезпечення безперервності зв’язку під час надзвичайних ситуацій.

Що варто зробити українцям

Фахівці радять не покладатися лише на один канал зв’язку. Насамперед можна мати SIM-карти двох різних операторів. Якщо один оператор перестане працювати у конкретному районі, друга мережа може залишатися доступною.

Для домашнього інтернету також можна розглянути двох різних провайдерів. Додатковим варіантом є технологія PON, яка дозволяє зберігати доступ до інтернету за умови наявності живлення для відповідного обладнання.

Також варто подбати про заряджені павербанки та резервне живлення роутера. Адже навіть якщо сама мережа оператора продовжує працювати, користувач може втратити доступ до інтернету через розряджене обладнання.

У разі масштабного зникнення мобільного зв’язку МОЗ та ДСНС рекомендували використовувати альтернативні способи комунікації: стаціонарний телефон, доступний Wi-Fi, месенджери через інтернет та заздалегідь домовлені місця зустрічі з близькими.

Тож повністю виключати масштабне відключення зв’язку через удари не можна, але українська телекомунікаційна система спеціально побудована так, щоб пошкодження окремих об’єктів не призводило до автоматичного зникнення зв’язку по всій країні. Саме резервні канали, автономне живлення та національний роумінг мають допомагати зберігати зв’язок навіть під час масштабних атак.