Українці можуть не переплачувати за домашній та мобільний інтернет окремо. «Укртелеком» пропонує пакет «Оптика+Сімка», у якому в одному тарифі поєднані швидкісний домашній інтернет та мобільний 4G-зв’язок.

Вартість пропозиції стартує від 500 грн на місяць. За цю суму абонент отримує:

• домашній оптичний інтернет зі швидкістю до 1 Гбіт/с,
• 60 ГБ мобільного 4G-інтернету.
• 500 хвилин дзвінків по Україні та 15 SMS.

Тобто користувач фактично отримує одразу два підключення. Вдома працює оптоволоконний інтернет, а зі смартфона можна користуватися мобільною мережею та 4G поза домом. У результаті не потрібно окремо оплачувати домашнього провайдера та мобільний тариф.

Подібну модель уже використовують і великі мобільні оператори. Наприклад, Київстар пропонує лінійку «ВСЕ РАЗОМ», у якій об’єднані мобільний зв’язок, домашній інтернет та додаткові послуги. Тариф «ВСЕ РАЗОМ Легкий» після завершення акційного періоду коштує 450 грн на місяць та включає домашній інтернет до 300 Мбіт/с і 40 ГБ мобільного інтернету.

Свої пакетні рішення має і lifecell. Компанія пропонує лінійку «Лайфсет», де в один пакет можна об’єднати мобільний зв’язок, домашній інтернет і телебачення. Наприклад, тариф «Лайфсет М» пропонувався за 175 грн за 4 тижні та включав домашній інтернет до 1 Гбіт/с, 25 ГБ мобільного інтернету, 1300 хвилин і lifecell TV.

Водночас ключовим питанням залишається наявність домашньої мережі за конкретною адресою. У Київстар та lifecell можливість підключення домашнього інтернету є тільки у великих містах.

На цьому тлі «Укртелеком» робить ставку на широку географію своєї фіксованої мережі. Компанія надає послуги у понад 3,2 тисячі населених пунктів України, тому її мережа охоплює не лише великі міста, а й значну кількість невеликих містечок та інших населених пунктів.

Саме для мешканців невеликих населених пунктів це може бути важливим фактором під час вибору провайдера. Якщо за адресою доступний оптичний інтернет «Укртелекому», користувач може одночасно підключити домашній інтернет та мобільну SIM-картку і оплачувати все в межах одного пакета.

У застосунку «Резерв+» з’явився новий спосіб авторизації – тепер користувачі можуть входити через застосунок «Дія». Нова функція поступово стає доступною для користувачів після оновлення «Резерв+».

Раніше для входу використовувався BankID, а тепер на екрані авторизації можна буде обрати один із двох варіантів – BankID або Дія.Підпис. Про це повідомило Міністерство оборони України.

Щоб увійти до «Резерв+» через «Дію», потрібно відкрити екран авторизації та натиснути «Увійти через Дію». Після цього застосунок перенаправить користувача до «Дії», де необхідно підтвердити вхід за допомогою Дія.Підпису. Після підтвердження можна повернутися до «Резерв+» і продовжити користуватися застосунком.

Для нового способу входу необхідний активний Дія.Підпис. Якщо його ще немає, його можна створити у застосунку «Дія» приблизно за хвилину. Для цього потрібна ID-картка або біометричний закордонний паспорт.

Водночас нова функція доступна ще не всім. Її впроваджують поступово, тому навіть після оновлення «Резерв+» кнопка «Увійти через Дію» може не з’явитися одразу. У такому випадку користувачі можуть і надалі авторизуватися через BankID – додатково нічого робити не потрібно.

Крім авторизації через «Дію», в оновленні «Резерв+» також виправили помилки та затримки під час входу, посилили захист PIN-коду та оновили інтерфейс звернень до служби підтримки.

Щоб перевірити доступність нової функції, потрібно оновити «Резерв+» до останньої версії. Якщо кнопки входу через «Дію» поки немає, залишається можливість користуватися BankID.

Працівники ТЦК приїхали за адресою військовозобов’язаного, але двері квартири ніхто не відчинив. У результаті повістку залишили у поштовій скриньці а через деякий час, чоловіка занеслии в розшук. Чоловік заявив, що фактично повістку не отримував та вирішив оскаржити дії ТЦК в суді.

Йдеться про справу №160/4687/26. 13 січня 2026 року група оповіщення прибула за адресою чоловіка, щоб вручити йому повістку. Однак двері квартири ніхто не відчинив, тому документ залишили у поштовій скриньці.

Повістка передбачала необхідність прибути до ТЦК для повторного медичного огляду. У чоловіка завершився шестимісячний строк, зазначений у свідоцтві про хворобу, тому йому потрібно було пройти повторну ВЛК.

У визначені дату та час чоловік до ТЦК не з’явився. Після цього до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів внесли інформацію про порушення правил військового обліку.

Чоловік із цим не погодився та звернувся до суду. Він вимагав визнати дії ТЦК протиправними, посилаючись, зокрема на те, що повістку особисто не отримував.

Проте Дніпропетровський окружний адміністративний суд не задовольнив позов військовозобов’язаного. Суд врахував наявні матеріали щодо оповіщення та встановив, що чоловік у визначений час до ТЦК не прибув.

На цьому чоловік не зупинився та подав апеляцію. Однак 22 червня 2026 року Третій апеляційний адміністративний суд залишив рішення першої інстанції без змін.

Після цього він звернувся до Верховного Суду. 10 серпня 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у відкритті касаційного провадження.

Таким чином, оскаржити дії ТЦК чоловікові не вдалося.

При цьому рішення не означає, що будь-яку повістку, залишену у поштовій скриньці, автоматично визнають врученою. У законі є підстави, коли повістку можуть вручати поштою, але це робиться рекомендованим листом. В цій справі працівники ТЦК просто залишщили повістку, але суд врахував конкретні обставини, спосіб оповіщення та документи, які підтверджують дії ТЦК.