Застосунок «Дія» готує новий функціонал, завдяки якому державні послуги можуть стати ще більш автоматизованими. Мінцифри планує запустити проактивні сервіси, які самостійно підказуватимуть користувачам, на які державні програми та послуги вони можуть розраховувати.

Наразі в «Дії» людина зазвичай самостійно шукає потрібну послугу, перевіряє умови та подає заявку. У майбутньому підхід хочуть змінити – застосунок зможе аналізувати інформацію, яка вже є у державних реєстрах, і пропонувати громадянину актуальні для нього можливості.

Наприклад, якщо людина має певний соціальний статус, навчається або відповідає умовам конкретної державної програми, «Дія» зможе повідомити про доступну послугу без необхідності самостійно шукати її в каталозі.

У Мінцифри такий підхід називають agentic services – сервісами, які за допомогою штучного інтелекту можуть виконувати частину завдань замість користувача. Йдеться не лише про сповіщення, а й поступово про автоматизацію окремих дій.

Водночас остаточний формат роботи нової функції ще визначають. У Мінцифри зазначають, що звичайні push-сповіщення можуть бути надто нав’язливими, тому розглядаються інші способи взаємодії з користувачами.

Першу державну послугу, яка працюватиме за таким принципом, планують запустити до кінця 2026 року. Таким чином, «Дія» поступово переходить від звичайного каталогу держпослуг до цифрового помічника, який сам може підказувати громадянам, які можливості їм доступні.

За роки повномасштабної війни мобільний зв’язок в Україні суттєво подорожчав. Якщо у 2022 році бюджетні тарифи коштували близько 120-125 грн, то у 2026 році найдешевші пропозиції великих операторів уже обходяться у кількасот гривень.

Найбільш показовим є порівняння конкретних тарифів операторів.

Київстар. У січні 2022 року найдешевшим тарифом оператора з інтернетом і безлімітними дзвінками був «Смачний» за 125 грн на місяць. Він включав 20 ГБ мобільного інтернету, безлімітні дзвінки в мережі та 300 хвилин на інші номери й за кордон. У 2026 році найдешевші доступні для підключення пропозиції Київстар уже стартують приблизно від 370 грн.

Vodafone Україна. На початку 2022 року найдешевшим тарифом був «SuperNet Start» за 125 грн на місяць. Абонентам надавали 4 ГБ мобільного інтернету, безлімітні дзвінки всередині мережі та 150 хвилин на інші номери в Україні. Нині найдешевший доступний тариф коштує близько 280 грн за 4 тижні.

lifecell. У 2022 році одним із найдешевших тарифів був «Просто Лайф» за 120 грн на 4 тижні. Для зареєстрованого номера діяла ціна 110 грн, а для абонентів, які переносили номер, були доступні окремі умови. У 2026 році найдешевші пропозиції lifecell стартують приблизно від 270 грн за 4 тижні.

Таким чином, у 2022 році найдешевші звичайні тарифи трьох найбільших операторів коштували приблизно 120-125 грн, тоді як зараз мінімальна ціна становить близько 270-370 грн. Тобто за роки війни вартість базового мобільного зв’язку для українців зросла у рази.

Оператори пояснюють здорожчання інфляцією, зростанням витрат на обладнання та необхідністю підтримувати мережі в умовах війни. Компанії також інвестують у акумулятори та резервне живлення, щоб базові станції могли працювати під час відключень електроенергії.

Водночас сучасні тарифи містять більше послуг, ніж кілька років тому: мобільний інтернет, значні пакети хвилин, додаткові сервіси та можливість користуватися зв’язком у роумінгу.

Подальша динаміка цін залежатиме від витрат операторів, стану телекомунікаційної інфраструктури та платоспроможності українців. Після кількох хвиль здорожчання операторам буде дедалі складніше підвищувати тарифи без ризику втрати абонентів.

В Україні посилюють перевірки рішень військово-лікарських комісій, правоохоронці вже скасували близько 6,5 тисячі незаконних постанов ВЛК, які могли використовуватися для незаконного звільнення військовозобов’язаних від військової служби або створення інших підстав для уникнення мобілізації.

Про це повідомив тимчасовий виконувач обов’язків голови Національної поліції України Максим Цуцкірідзе. За його словами, у межах розслідувань правоохоронці вилучили понад 83,5 тисячі постанов військово-лікарських комісій. Частину документів уже перевірили та визнали незаконними.

Правоохоронці аналізують не лише самі висновки ВЛК, а й медичну документацію, обставини проходження комісій та дані, внесені до державних інформаційних систем. Окремо перевіряється можлива участь медиків, працівників ТЦК, посередників та інших осіб у схемах із незаконним оформленням документів.

Перевірки стосуються також роботи територіальних центрів комплектування. За даними поліції, про підозру вже повідомили 76 керівникам ТЦК різного рівня. Крім того, правоохоронці перевіряють майже 2,5 тисячі випадків можливого незаконного бронювання військовозобов’язаних.

Посилити контроль за рішеннями ВЛК дозволяє і цифровізація процесу. З квітня 2025 року постанови військово-лікарських комісій оформлюються в електронному форматі та передаються до реєстру «Оберіг». Це дає можливість зіставляти інформацію з іншими державними даними та виявляти можливі невідповідності.

Таким чином, рішення ВЛК про непридатність до військової служби більше не залишаються поза увагою після їхнього оформлення. Якщо під час перевірки виявляють порушення або ознаки незаконного отримання висновку, документ можуть скасувати, а обставини його оформлення – стати предметом окремого розслідування.

У Національній поліції зазначають, що перевірки тривають. Це означає, що кількість переглянутих та скасованих рішень ВЛК у майбутньому може зрости.