В Україні фіксують випадки, коли військовозобов’язаних чоловіків доставляли до ТЦК та не відпускали, навіть попри наявність законних підстав для відстрочки. Про проблеми з дотриманням прав громадян під час мобілізаційних заходів заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

За словами омбудсмена, до його офісу регулярно надходять звернення щодо можливих порушень з боку представників ТЦК та СП. В окремих випадках йдеться про людей, які мали документи, що підтверджували їхнє право не підлягати призову.

Одним із таких випадків стала ситуація на Закарпатті. Чоловіка, який мав законні підстави для відстрочки, після доставлення до ТЦК не відпускали, незважаючи на наявні документи. Після втручання представників омбудсмена його звільнили, а право на відстрочку поновили. Обставини інциденту передали на перевірку правоохоронцям.

В іншому випадку в Миколаївській області представники Офісу омбудсмена домоглися звільнення шістьох чоловіків, яких, за попередніми даними, не мали права утримувати через наявність законних підстав для відстрочки. Серед них був, зокрема, батько дитини з інвалідністю.

Лубінець наголошує, що необхідність проведення мобілізації під час війни не скасовує вимог законодавства. Якщо людина має підтверджене право на відстрочку, відповідні норми мають виконуватися.

Омбудсмен також називав Закарпатську область серед регіонів, де його офіс найчастіше реагує на можливі порушення прав громадян з боку ТЦК. Значна кількість звернень, за його словами, надходить також з Одеської та Дніпропетровської областей.

Таким чином, наявність відстрочки сама по собі не повинна залишатися лише записом у документах – її законність має враховуватися під час проведення мобілізаційних заходів. У випадках, коли громадянин вважає, що його права порушили, ситуацію можуть перевірити представники Офісу омбудсмена та правоохоронні органи.

В Україні діє спеціальний механізм тимчасового бронювання працівників, які мають проблеми з військовим обліком. Зокрема, на 45 днів можуть забронювати навіть тих, у кого в «Резерв+» відображається статус «у розшуку».

Про це розповів юрист Юрій Айвазян, пояснюючи ситуацію з працівниками підприємств оборонно-промислового комплексу. За його словами, наявність такого статусу сама по собі не означає, що людина позбавлена можливості скористатися механізмом тимчасового бронювання.

Йдеться про спеціальну процедуру, передбачену для працівників підприємств, які мають право на бронювання. Вона дозволяє тимчасово забронювати військовозобов’язаного навіть за наявності порушень правил військового обліку.

Зокрема, механізм може застосовуватися, якщо людина:

• перебуває у розшуку ТЦК;
• не стоїть на військовому обліку;
• не має належного військово-облікового документа;
• не уточнила свої персональні дані.

Тимчасова бронь оформлюється на строк до 45 календарних днів. За цей період працівник має усунути проблеми з військовим обліком, щоб надалі отримати повноцінне бронювання на загальних підставах.

Як оформлюється 45-денна бронь

Для використання механізму підприємство має офіційно працевлаштувати людину та подати відповідну інформацію через «Дію». При цьому працівника необхідно включити до категорії осіб із порушеннями військового обліку.

Після оформлення тимчасової броні військовозобов’язаний отримує час для виправлення ситуації.

Якщо проблема пов’язана з відсутністю військово-облікового документа, його потрібно отримати. У разі неуточнених даних – актуалізувати інформацію. Якщо людина перебуває у розшуку, необхідно врегулювати причину такого статусу та усунути відповідне порушення.

Важливо, що 45 днів – це не постійна відстрочка. Якщо за цей час порушення не буде усунуто, тимчасове бронювання припиниться, а повторно скористатися цим самим механізмом із невиправленими порушеннями не вийде.

Таким чином, статус «у розшуку» в «Резерв+» не обов’язково ставить крапку на можливості тимчасового бронювання. Для працівників відповідних підприємств законодавство передбачає спеціальний 45-денний період, який можна використати для приведення військового обліку до ладу.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15459, який може суттєво змінити правила роботи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Документ передбачає посилення контролю за діями представників ТЦК та додаткові гарантії для військовозобов’язаних.

Однією з ключових пропозицій є обов’язкове використання бодікамер під час перевірки військово-облікових документів. Відеофіксація, згідно із законопроєктом, має вестися безперервно – від початку виконання службових обов’язків і до їх завершення.

Камерами також пропонується обладнати службові автомобілі, які використовуються для перевезення військовозобов’язаних.

Записи з бодікамер зберігатимуть 90 днів

Законопроєкт передбачає, що відеозаписи з бодікамер повинні зберігатися щонайменше 90 календарних днів.

При цьому відсутність запису, його втрата або навмисне вимкнення камери можуть стати підставою для визнання проведених мобілізаційних заходів такими, що не відповідають установленим вимогам.

Балаклави можуть заборонити

Ще одна запропонована зміна стосується зовнішнього вигляду представників ТЦК. Їм можуть заборонити використовувати балаклави або інший одяг, який не дозволяє встановити особу працівника.

Крім того, документ містить положення щодо недопущення під час виконання службових обов’язків:

• застосування фізичної сили;
• погроз громадянам;
• пошкодження майна;
• вимагання неправомірної вигоди.

Хто зможе перевіряти документи

Перевіряти військово-облікові документи, згідно із запропонованими змінами, зможуть лише ті представники ТЦК, яких офіційно визначив наказом керівник відповідного центру.

При цьому такі працівники повинні мати справні бодікамери та технічні засоби для перевірки електронних військово-облікових документів.

Автори законопроєкту зазначають, що його мета – зробити роботу ТЦК більш прозорою, зменшити кількість конфліктних ситуацій та забезпечити захист прав як військовозобов’язаних, так і самих працівників центрів комплектування.

Водночас важливо враховувати, що законопроєкт №15459 поки що лише зареєстрований у Верховній Раді. Щоб запропоновані правила набули чинності, документ має пройти парламентський розгляд та бути ухвалений у встановленому законом порядку.