Чи робили українці заощадження протягом останніх двох років. Половина опитаних не робила заощаджень, ще 14% — витрачали заощаджене. Респонденти, яким вдавалося відкладати, найчастіше зберігали заощадження в готівці вдома.

Київ, 9 червня 2026 року. Команда Viber провела опитування, щоб дізнатися, чи робили українці заощадження протягом останніх двох років і як зберігають гроші. В опитуванні в офіційному каналі Viber Україна взяли участь близько 20 тисяч користувачів.

Чи вдається українцям робити заощадження 

Результати опитування показали, що 62% українців не робили заощадження протягом останніх двох років. Натомість 13% опитаних відкладають з кожної зарплатні, а кожен четвертий (25%) — намагається відкладати, але не систематично.

Команда Rakuten Viber проводила подібне опитування влітку 2024 року. Частка українців, яким вдається робити заощадження, впала на 6 відсоткових пунктів — з 44% у 2024 році до 38% у 2026 році.

На питання “Чи робили ви заощадження протягом останніх двох років?” відповіді розподілилися так:

• Ні: раніше вдавалося, проте зараз не маю такої можливості — 33% (16% у 2024 році);
• Так, намагаюся відкладати, але не систематично — 25% (32% у 2024 році);
• Ні, як раніше, так і зараз не маю заощаджень — 15% (21% у 2024 році);
• Останні кілька років не тільки не відкладаю, а й витрачаю заощаджене — 14% (19% у 2024 році);
• Так, відкладаю з кожної заробітної плати — 13% (12% у 2024 році).

Де українці зберігають заощадження 

Українці, яким вдається відкладати, також розповіли, де зберігають заощадження. 46% опитаних зберігають готівку вдома, 13% — мають рахунок у банку. Відповіді на питання “Якщо вдається відкладати, де зберігаєте заощадження?” розподілилися так:

• Готівка вдома — 46% (53% у 2024 році); 
• Рахунок у банку — 13% (10% у 2024 році); 
• Депозит під відсоток у банку — 9% (5% у 2024 році); 
• Тримаю в нерухомості — 2% (1% у 2024 році); 
• Криптовалюта — 1% (2% у 2024 році); 
• Облігації чи інші цінні папери — 1% (стільки ж, скільки й у 2024 році); 
• Цінні метали — 1% (стільки ж, скільки й у 2024 році); 
• Всього потроху — 13% (14% у 2024 році); 
• Інше — 14% (13% у 2024 році).

Примітка: методика дослідження – анонімне онлайн-опитування, n > 18 000. Ключова вікова група — 34-45 років, понад 50% респондентів віком до 45 років.

В Україні запрацював новий механізм дистанційного звільнення працівників, які через війну не можуть припинити трудові відносини у звичайний спосіб. Відтепер окремі категорії громадян можуть подати заяву про звільнення через портал або мобільний застосунок «Дія».

Новий порядок передбачений постановою Кабінету Міністрів України №410 від 1 квітня 2026 року та введений у дію постановою №690. Водночас експерти зазначають, що наразі сервіс перебуває на етапі тестування, хоча юридично вже набрав чинності.

Хто може звільнитися через Дію

Як пояснила адвокатка Дар’я Тарасенко, новий механізм створений для працівників, які втратили можливість зв’язатися зі своїм роботодавцем через війну.

Скористатися послугою можуть громадяни, якщо роботодавець:

• не здійснює діяльність або не виходить на зв’язок;
• зареєстрований на тимчасово окупованій території;
• перебуває в районі активних бойових дій;
• не має можливості оформити звільнення у стандартному порядку.

Важливо, що підприємство має бути офіційно зареєстроване на території, яка включена до державного переліку тимчасово окупованих територій або районів ведення бойових дій.

Хто не зможе скористатися новою процедурою

Дистанційне звільнення доступне не всім категоріям працівників. Законодавством передбачені винятки для:

• осіб, які займають виборні посади;
• керівників підприємств, установ та організацій.

Як подати заяву на звільнення через Дію

Для припинення трудових відносин необхідно подати електронну заяву через портал або застосунок «Дія». Після цього система автоматично:

1. Перевіряє особу заявника та наявність трудових відносин.
2. Встановлює місцезнаходження роботодавця.
3. Реєструє заяву в електронній системі.
4. Передає інформацію до відповідних державних реєстрів.

При цьому згода роботодавця або видання окремого наказу про звільнення не потрібні. Трудовий договір припиняється автоматично наступного дня після подання заяви.

Які документи необхідні

Для використання нового сервісу громадянину необхідно мати:

• ID-картку або біометричний закордонний паспорт у застосунку «Дія»;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);
• Дія.Підпис або кваліфікований електронний підпис (КЕП).

Якщо людина користується лише паспортом-книжечкою і не має цифрових документів у «Дії», скористатися сервісом фактично не вдасться.

Куди передаються дані після звільнення

Після успішної перевірки інформація автоматично надходить до Пенсійного фонду України, Реєстру застрахованих осіб та Реєстру військовозобов’язаних. Роботодавець також отримує повідомлення за наявними контактними даними через електронну пошту або державні системи електронної взаємодії.

Варто зазначити, що новий механізм не замінює традиційний порядок звільнення, а є додатковою можливістю для громадян, які через війну втратили можливість комунікувати зі своїм роботодавцем.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який може суттєво посилити відповідальність для працівників ТЦК за порушення прав військовозобов’язаних. Йдеться насамперед про випадки незаконного утримання людей у приміщеннях ТЦК без належних правових підстав.

Документ передбачає зміни до Кримінального кодексу України. Якщо закон ухвалять, посадовцям ТЦК може загрожувати позбавлення волі за перевищення службових повноважень під час мобілізаційних заходів, особливо в умовах воєнного стану.

За незаконне утримання громадянина в ТЦК пропонують встановити покарання у вигляді тюремного строку від 5 до 12 років. Автори ініціативи наголошують, що такі дії мають розглядатися не як службова помилка, а як серйозне порушення прав людини.

Окремо в законопроєкті згадуються й інші можливі зловживання: затримання без оформлення відповідних документів, застосування фізичного тиску до військовозобов’язаних, а також підробка або фальсифікація документів ВЛК. За такі порушення можуть передбачити штрафи до 170 тисяч гривень або позбавлення волі на строк до 8 років.

Наразі в українському законодавстві немає окремої статті, яка прямо стосувалася б незаконного утримання людей саме у ТЦК. Подібні випадки зазвичай кваліфікують за загальними нормами про перевищення влади або службових повноважень.

Правозахисники підтримують ідею посилення контролю за роботою ТЦК, однак зазначають, що важливо не лише ухвалити закон, а й забезпечити його реальне виконання. Юристи наголошують: головною проблемою часто стає доведення самого факту незаконного утримання.

Водночас у військовому середовищі до ініціативи ставляться обережно. Там зазначають, що боротьба зі зловживаннями необхідна, але нові норми не повинні заблокувати мобілізаційні процеси.

Законопроєкт ще має пройти розгляд у профільному комітеті та голосування в парламенті. Остаточна редакція документа може змінитися, однак сама поява такої ініціативи свідчить про зростання суспільного запиту на законність і прозорість у роботі ТЦК.