В Україні запрацював новий механізм дистанційного звільнення працівників, які через війну не можуть припинити трудові відносини у звичайний спосіб. Відтепер окремі категорії громадян можуть подати заяву про звільнення через портал або мобільний застосунок «Дія».

Новий порядок передбачений постановою Кабінету Міністрів України №410 від 1 квітня 2026 року та введений у дію постановою №690. Водночас експерти зазначають, що наразі сервіс перебуває на етапі тестування, хоча юридично вже набрав чинності.

Хто може звільнитися через Дію

Як пояснила адвокатка Дар’я Тарасенко, новий механізм створений для працівників, які втратили можливість зв’язатися зі своїм роботодавцем через війну.

Скористатися послугою можуть громадяни, якщо роботодавець:

• не здійснює діяльність або не виходить на зв’язок;
• зареєстрований на тимчасово окупованій території;
• перебуває в районі активних бойових дій;
• не має можливості оформити звільнення у стандартному порядку.

Важливо, що підприємство має бути офіційно зареєстроване на території, яка включена до державного переліку тимчасово окупованих територій або районів ведення бойових дій.

Хто не зможе скористатися новою процедурою

Дистанційне звільнення доступне не всім категоріям працівників. Законодавством передбачені винятки для:

• осіб, які займають виборні посади;
• керівників підприємств, установ та організацій.

Як подати заяву на звільнення через Дію

Для припинення трудових відносин необхідно подати електронну заяву через портал або застосунок «Дія». Після цього система автоматично:

1. Перевіряє особу заявника та наявність трудових відносин.
2. Встановлює місцезнаходження роботодавця.
3. Реєструє заяву в електронній системі.
4. Передає інформацію до відповідних державних реєстрів.

При цьому згода роботодавця або видання окремого наказу про звільнення не потрібні. Трудовий договір припиняється автоматично наступного дня після подання заяви.

Які документи необхідні

Для використання нового сервісу громадянину необхідно мати:

• ID-картку або біометричний закордонний паспорт у застосунку «Дія»;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);
• Дія.Підпис або кваліфікований електронний підпис (КЕП).

Якщо людина користується лише паспортом-книжечкою і не має цифрових документів у «Дії», скористатися сервісом фактично не вдасться.

Куди передаються дані після звільнення

Після успішної перевірки інформація автоматично надходить до Пенсійного фонду України, Реєстру застрахованих осіб та Реєстру військовозобов’язаних. Роботодавець також отримує повідомлення за наявними контактними даними через електронну пошту або державні системи електронної взаємодії.

Варто зазначити, що новий механізм не замінює традиційний порядок звільнення, а є додатковою можливістю для громадян, які через війну втратили можливість комунікувати зі своїм роботодавцем.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який може суттєво посилити відповідальність для працівників ТЦК за порушення прав військовозобов’язаних. Йдеться насамперед про випадки незаконного утримання людей у приміщеннях ТЦК без належних правових підстав.

Документ передбачає зміни до Кримінального кодексу України. Якщо закон ухвалять, посадовцям ТЦК може загрожувати позбавлення волі за перевищення службових повноважень під час мобілізаційних заходів, особливо в умовах воєнного стану.

За незаконне утримання громадянина в ТЦК пропонують встановити покарання у вигляді тюремного строку від 5 до 12 років. Автори ініціативи наголошують, що такі дії мають розглядатися не як службова помилка, а як серйозне порушення прав людини.

Окремо в законопроєкті згадуються й інші можливі зловживання: затримання без оформлення відповідних документів, застосування фізичного тиску до військовозобов’язаних, а також підробка або фальсифікація документів ВЛК. За такі порушення можуть передбачити штрафи до 170 тисяч гривень або позбавлення волі на строк до 8 років.

Наразі в українському законодавстві немає окремої статті, яка прямо стосувалася б незаконного утримання людей саме у ТЦК. Подібні випадки зазвичай кваліфікують за загальними нормами про перевищення влади або службових повноважень.

Правозахисники підтримують ідею посилення контролю за роботою ТЦК, однак зазначають, що важливо не лише ухвалити закон, а й забезпечити його реальне виконання. Юристи наголошують: головною проблемою часто стає доведення самого факту незаконного утримання.

Водночас у військовому середовищі до ініціативи ставляться обережно. Там зазначають, що боротьба зі зловживаннями необхідна, але нові норми не повинні заблокувати мобілізаційні процеси.

Законопроєкт ще має пройти розгляд у профільному комітеті та голосування в парламенті. Остаточна редакція документа може змінитися, однак сама поява такої ініціативи свідчить про зростання суспільного запиту на законність і прозорість у роботі ТЦК.

В Україні можуть посилити контроль за рахунками боржників та зробити процедуру примусового стягнення коштів більш автоматизованою. Йдеться про зміни, які мають ускладнити приховування грошей від виконавчої служби та стягувачів.

Наразі примусове списання коштів відбувається у межах виконавчого провадження. Якщо щодо людини є рішення суду або інший законний документ про стягнення, виконавець може накласти арешт на рахунки та звернутися до банків для списання необхідної суми.

Однак на практиці боржники часто намагаються обходити систему. Для цього вони можуть відкривати рахунки у різних банках, розподіляти невеликі суми між кількома картками або швидко знімати гроші після надходження. Саме такі схеми й планують обмежити завдяки цифровізації виконавчого провадження.

Що може змінитися

Одна з ключових ідей нового підходу – швидший обмін інформацією між банками та виконавчою службою. Це дозволить оперативніше бачити, де саме боржник має відкриті рахунки, і не витрачати час на окремі запити до кожної фінансової установи.

Також обговорюється механізм, який не дозволятиме боржникам користуватися кількома рахунками для збереження доступу до коштів. Якщо людина має арештовані рахунки, вона зможе визначити один рахунок для дозволених видаткових операцій у межах встановленого законом ліміту, а інші рахунки можуть бути повністю заблоковані.

Такий підхід має закрити популярну лазівку, коли боржник тримає гроші невеликими сумами на різних картках і фактично уникає повного стягнення.

Кого це торкнеться

Нові правила можуть зачепити громадян, які мають борги за аліментами, кредитами, штрафами, податками, комунальними платежами або іншими зобов’язаннями, за якими вже відкрито виконавче провадження.

Водночас важливо розуміти, що сам факт наявності боргу ще не означає автоматичного списання всіх коштів. Примусове стягнення можливе лише тоді, коли є законна підстава – рішення суду, виконавчий напис або інший документ, передбачений законодавством.

Також новий механізм не має створювати нових підстав для стягнення. Він лише повинен зробити вже чинну процедуру швидшою та ефективнішою.

Чи залишать боржникам доступ до грошей

Законодавство передбачає, що навіть у разі арешту рахунків боржник може мати доступ до визначеної суми для поточних витрат. Для цього потрібно визначити спеціальний рахунок, з якого дозволені видаткові операції в межах встановленого ліміту.

Таким чином, ідея полягає не в тому, щоб залишити людину без будь-яких коштів, а в тому, щоб боржник не міг одночасно користуватися кількома рахунками та обходити арешт.

Коли можуть запрацювати зміни

Точні строки запуску нового механізму залежатимуть від ухвалення необхідних рішень, підготовки нормативної бази та технічної готовності банків і державних систем.

Банківський сектор загалом уже працює з електронними запитами виконавців, однак подальша цифровізація може зробити процес швидшим, масштабнішим і менш залежним від ручної обробки документів.

Для боржників це означає, що приховати кошти на різних картках стане значно складніше. А для стягувачів – що повернення боргів може стати швидшим і ефективнішим.