В Україні знову заговорили про зміну тарифів на комунальні послуги. Йдеться не про одномоментне різке підвищення, а про поетапний перегляд цін на електроенергію та газ, щоб поступово наблизити їх до економічно обґрунтованого рівня.

За інформацією видання «На пенсії», НКРЕКП представила концепцію тарифної реформи, яка передбачає поступовий перехід до ринкового ціноутворення. Причинами називають складну ситуацію в енергетиці, потребу у відновленні інфраструктури та зобов’язання України перед міжнародними партнерами.

Поки що чинні тарифи для населення залишаються без змін щонайменше до кінця жовтня 2026 року. Однак у регулятора вже розглядають сценарії, за яких у майбутньому платіжки можуть зрости.

Що може змінитися для українців

Зараз тариф на електроенергію для населення становить 4,32 грн за кВт-год. За першим етапом перегляду він може зрости приблизно до 7-8 грн за кВт-год. Водночас економічно обґрунтований рівень оцінюють майже у 13 грн за кВт-год.

Схожа ситуація і з газом. Побутові споживачі, які користуються послугами «Нафтогазу», наразі платять 7,96 грн за кубометр. У разі першого етапу реформи ціна може піднятися приблизно на 20-25% – до близько 9,95 грн за кубометр. При цьому ринкову вартість газу оцінюють майже у 28 грн за кубометр.

У регулятора пояснюють, що нинішні тарифи покривають лише частину реальних витрат. Саме тому в енергетичній галузі накопичуються борги, а компаніям бракує коштів на ремонти, модернізацію та стабільну роботу системи.

Як можуть зрости платіжки

Для прикладу, якщо родина щомісяця споживає 150 кВт-год електроенергії та 30 кубометрів газу, нині її витрати становлять приблизно:

• електроенергія – 648 грн;
• газ – 238,8 грн;
• разом – близько 886,8 грн.

Якщо тариф на світло підвищать до 7,5 грн за кВт-год, а газ подорожчає до 9,95 грн за кубометр, така сама родина платитиме вже приблизно:

• електроенергія – 1125 грн;
• газ – 298,5 грн;
• разом – близько 1423,5 грн.

Тобто витрати можуть зрости приблизно на 60%.

Чому тарифну реформу знову винесли на обговорення

Однією з головних причин називають необхідність скорочення прихованого субсидіювання та наближення українського енергоринку до європейських правил. Такі кроки також пов’язані з фінансовою підтримкою України з боку міжнародних партнерів, зокрема в межах програм ЄС та МВФ.

Ще один важливий фактор – руйнування енергетичної інфраструктури через війну. Для відновлення мереж, ремонтів і модернізації потрібні значні кошти, а нинішній рівень тарифів не дозволяє повністю покривати ці витрати.

Крім того, занижені ціни на енергоносії не стимулюють економне споживання. Через це система отримує додаткове навантаження, а борги всередині галузі продовжують зростати.

Як можна зменшити витрати

Фахівці радять українцям уже зараз подумати про способи економії. Один із варіантів – встановлення двозонного лічильника електроенергії. У такому разі світло, спожите з 23:00 до 07:00, оплачується за нічним тарифом – удвічі дешевше.

За нинішньої ціни це означає, що нічний кіловат коштує не 4,32 грн, а 2,16 грн.

Також українці можуть оформити житлову субсидію, якщо витрати на комунальні послуги є надто високими для сімейного бюджету. У разі зміни тарифів розмір допомоги для вразливих категорій населення мають перераховувати через Пенсійний фонд.

Додатково зменшити споживання допомагають LED-лампи, енергоефективна побутова техніка та перенесення роботи пральних машин, бойлерів чи інших потужних приладів на нічний час.

За оцінками експертів, такі прості кроки можуть скоротити споживання електроенергії на 15-30%.

У країнах Європейського Союзу обговорюють можливість зміни правил надання тимчасового захисту громадян України. Раніше ми повідомляли, що Україна звернулася до Євросоюзу із проханням позбавити всіх чоловіків військовозобов’язаного віку статусу тимчасового захисту.

МВС Німеччини, Австрії та Швеції схвалили перевірку чоловіків
Німеччина, Австрія та Швеція розглядають ініціативу щодо виключення чоловіків віком від 23 до 60 років із програми автоматичного набуття статусу біженця. Наразі українці, які рятуються від війни, отримують право на перебування в ЄС за спрощеною процедурою. Поки що запропоновані зміни передбачають лише відмову від автоматизму: замість нього кожної окремої заявки проводитиметься індивідуальна перевірка. Раніше єврокомісар уже заявив, що більшість держав-членів ЄС, які ухвалили найбільшу кількість українських біженців, попередньо схвалили продовження статусу тимчасового захисту аж до 2028 року. Ініціативу було по суті запропоновано офіційним Києвом, який зацікавлений у поверненні громадян для участі у відновленні країни та роботі в тилу.

Що зміниться для прохачів захисту
За даними профільних відомств, нові правила планують застосовувати виключно до тих, хто звертатиметься за захистом у майбутньому. Чинна директива ЄС, яка гарантує права українських біженців, залишається чинною до березня 2027 року. Важливо відзначити, що питання про примусову депортацію чоловіків на даний момент не стоїть на порядку денному. У влади європейських країн відсутня необхідна правова база для подібних дій, тому йдеться виключно про зміну умов надання притулку для нових заявників. Паралельно із цим у Німеччині обговорюють коригування соціальної політики.

У Німеччині на цьому фоні хочуть скоротити фінансову допомогу
Влада ФРН розглядає можливість скорочення виплат Burgergeld для тих працездатних біженців, які відмовляються від пропозицій з працевлаштування. Таким чином уряд прагне стимулювати інтеграцію мігрантів на місцевий ринок праці або створити умови для їхнього добровільного повернення в Україну.

На українському ринку мобільного зв’язку обговорюють можливість переходу до нової моделі тарифікації, яка може передбачати відмову від традиційної щомісячної абонентської плати. У такому випадку користувачі сплачуватимуть лише за фактично використані послуги.

Про це повідомляють галузеві аналітики та профільні видання.

Оплата лише за використані послуги

Ідея полягає в тому, щоб абоненти оплачували лише ті сервіси, якими реально скористалися: телефонні дзвінки, SMS-повідомлення та мобільний інтернет. Таким чином може зникнути необхідність щомісяця сплачувати фіксовану суму за пакет послуг, частиною яких користувачі часто не користуються.

Експерти зазначають, що така система може бути особливо вигідною для людей, які рідко телефонують або використовують мінімальні обсяги мобільного інтернету.

Європейський досвід

Подібна модель вже працює в низці європейських країн. Там абоненти мереж четвертого та п’ятого покоління можуть оплачувати лише фактично спожиті хвилини, повідомлення та інтернет-трафік без обов’язкової абонентської плати.

Водночас українські оператори поки що не оголошували про запровадження такої системи. Офіційних рішень або заяв щодо відмови від пакетних тарифів наразі немає.

Як змінюється тарифна політика операторів

Аналітики звертають увагу, що мобільні компанії поступово переглядають свої тарифні пропозиції. Так, Vodafone нещодавно представив один із найдоступніших тарифних планів вартістю 175 гривень на місяць.

У Київстарі також оновили окремі тарифи, збільшивши обсяги мобільного інтернету та кількість хвилин для дзвінків без підвищення вартості послуг.

Своєю чергою lifecell активно нарощує абонентську базу завдяки послузі перенесення номера (MNP). Оператор вже повідомляв про приєднання мільйонного клієнта в межах цієї програми.

Чи стане мобільний зв’язок дешевшим

На перший погляд відмова від абонентської плати може дозволити багатьом українцям економити на мобільному зв’язку. Сьогодні більшість абонентів витрачають на зв’язок від 70 до 175 гривень щомісяця або більше залежно від тарифу.

Втім експерти попереджають, що відсутність фіксованого платежу не обов’язково означатиме зниження загальних витрат. Оператори можуть компенсувати це підвищенням вартості окремих послуг, зокрема хвилин розмов або мобільного інтернету.

Вплив війни на тарифи

Додатковим чинником, який продовжує впливати на формування тарифів в Україні, залишається війна. Мобільні оператори змушені інвестувати значні кошти у резервне живлення базових станцій, підтримку стабільності мереж та відновлення інфраструктури після пошкоджень.

Саме тому навіть у разі появи нових моделей тарифікації остаточна вартість мобільного зв’язку залежатиме від економічної ситуації та витрат телекомунікаційних компаній.