В Україні частина мобілізованих військовослужбовців могла потрапити до армії попри наявність законного права на відстрочку. За попередніми підрахунками, йдеться приблизно про 7% від усіх мобілізованих.

Про це заявила військова омбудсманка України Ольга Решетилова в інтерв’ю «Суспільному».

За її словами, у багатьох випадках право на відстрочку просто не було враховане під час мобілізаційних заходів. Причини можуть бути різними: від неналежного проходження ВЛК до ігнорування документів, які підтверджували підстави для відстрочки.

Решетилова пояснила, що серед таких військовослужбовців можуть бути чоловіки, які мають трьох і більше дітей, оформили опіку над близькими родичами або є найближчими родичами загиблих, зниклих безвісти чи полонених військових.

Військова омбудсманка наголосила, що така ситуація створює проблеми не лише для самих людей, а й для держави та армії. Якщо військовослужбовець має законне право на відстрочку або звільнення, але все одно був мобілізований, він рано чи пізно може бути звільнений зі служби. В інших випадках людина може самовільно залишити частину або фактично не виконувати завдання через відсутність мотивації чи можливості служити.

Окремо Решетилова зазначила, що утримання таких військовослужбовців обходиться державі у значні суми. В Офісі військового омбудсмана вже підраховували, скільки коштів витрачається на одного мобілізованого, який мав законне право на відстрочку або звільнення.

На думку омбудсманки, такі випадки свідчать про необхідність ретельнішої перевірки документів під час мобілізації та якіснішого проходження ВЛК, щоб уникати ситуацій, коли до війська потрапляють люди, які за законом не мали бути мобілізовані.

Українці, які проживають на територіях, що постраждали від війни, можуть отримати фінансову підтримку в межах гуманітарної програми. Йдеться про грошову допомогу у розмірі 10 800 гривень на одну особу.

Програма передбачає виплату 1 800 гривень щомісяця протягом шести місяців. Загальна сума допомоги на кожного члена домогосподарства становить 10 800 гривень.

Фінансову підтримку реалізують благодійний фонд «Гудвілл», Консорціум TERA та Гуманітарний фонд для України. Наразі програма діє у Ворожбянській громаді Сумської області.

Подати заявку можуть люди, які зареєстровані або фактично проживають у цій громаді та належать до вразливих категорій населення. Зокрема, допомога передбачена для людей з інвалідністю I-III груп, громадян із хронічними захворюваннями та осіб віком від 60 років.

Також право на участь у програмі можуть мати багатодітні родини, одинокі матері або батьки, самотні люди, внутрішньо переміщені особи, громадяни, які втратили дохід через війну, а також інші соціально незахищені категорії.

Щоб подати заявку, потрібно звернутися до представників громади – старости, діловода або інших уповноважених осіб. Також документи можна подати через органи місцевого самоврядування, зателефонувати за номером +380 63 874 94 82 або заповнити онлайн-форму.

Прийом заявок триватиме до 7 червня 2026 року включно.

Водночас організатори звертають увагу, що сама подача заявки ще не гарантує отримання виплати. Рішення ухвалюватимуть після перевірки відповідності заявника умовам програми, а також після перевірки, чи не отримує людина аналогічну допомогу в межах інших проєктів.

Додаткову інформацію можна дізнатися на гарячій лінії благодійного фонду «Гудвілл» за номером +380 77 309 11 11.

Варто зазначити, що в Україні й надалі діють різні програми підтримки для людей, які постраждали через війну. Окремі виплати можуть отримувати пенсіонери, переселенці, люди з інвалідністю та родини, які опинилися у складних життєвих обставинах.

В Україні все частіше говорять, що в армії не вистачає чоловіків, і закликають Європу повертати тих, хто нелегально перетнув кордон.

Так, один із народних депутатів заявив, що європейські країни мають звернути увагу на українських чоловіків призовного віку, які виїхали з країни незаконним шляхом. Особливо йдеться про тих, хто перетинав кордон через річку Тиса або користувався послугами переправників.

За словами політика, такі чоловіки фактично порушили правила виїзду з України під час воєнного стану, тому Європа не повинна автоматично вважати їх звичайними біженцями. Він наголосив, що частина громадян ризикувала життям, перепливаючи Тису, або платила великі гроші за незаконний виїзд, тоді як інші чоловіки залишилися в Україні та виконують свої обов’язки.

Окремо цю тему прокоментував голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник. Він зазначив, що в Європі можуть повертати тих українських чоловіків, які не мають у паспорті підтвердження законного перетину кордону або не можуть пояснити підстави свого перебування за кордоном.

Іншими словами, йдеться не про всіх українців у ЄС, а саме про тих, хто міг виїхати незаконно. Якщо чоловік переплив Тису, перетнув кордон через ліс чи іншим нелегальним способом, у нього можуть виникнути проблеми з документами та легальним статусом.

Такі люди можуть потрапити під процедуру реадмісії – тобто повернення до країни, з якої вони незаконно виїхали або через яку потрапили до Європейського Союзу. У кожному випадку рішення мають ухвалювати окремо, після перевірки документів і обставин перетину кордону.

Водночас у Європі тривають дискусії щодо майбутнього тимчасового захисту для українців. Наразі він продовжений до 2027 року, однак частина країн ЄС уже виступає за те, щоб після цього переглянути правила. Особливо це може стосуватися чоловіків призовного віку, які прибули до Європи незаконно або не мають чітких підстав для перебування.

При цьому про масову депортацію всіх українських чоловіків наразі не йдеться. Найбільший ризик можуть мати саме ті, хто перетнув кордон нелегально, не має відміток у документах або не може підтвердити законність свого перебування в Європі.

Тому тема повернення чоловіків, які перепливли Тису, може стати однією з найгостріших у відносинах України та ЄС. Адже на тлі браку людей в армії Україна дедалі частіше порушує питання тих, хто виїхав за кордон в обхід закону.