В Україні знову заговорили про перегляд системи бронювання військовозобов’язаних. На тлі потреб фронту в особовому складі дедалі частіше лунають заяви про необхідність знайти баланс між мобілізацією та роботою економіки.

За словами міністра економіки Олексія Соболева, кількість заброньованих від мобілізації за останній рік суттєво зросла. Якщо раніше йшлося приблизно про 1 мільйон осіб, то зараз – близько 1,3 мільйона. У публічному просторі цю цифру вже округлюють майже до 1,4 мільйона заброньованих.

Соболев пояснював, що бронювання має не лише кадрове, а й економічне значення. За його словами, частина людей завдяки офіційному працевлаштуванню виходить із тіньового ринку, а держава отримує додаткові надходження до бюджету. Саме тому уряд не може просто одномоментно скасувати бронь для великої кількості працівників.

Водночас міністр визнавав, що військові зверталися з проханнями скоротити кількість заброньованих. Причина очевидна – армії потрібне поповнення, а значна частина військовозобов’язаних чоловіків наразі має відстрочку через роботу на критично важливих підприємствах.

Офіційної цифри, скількох саме заброньованих можуть позбавити відстрочки, наразі немає, але наприкінці лютого 2026 року президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна має мобілізувати приблизно 30-34 тисячі людей щомісяця. Якщо рахувати такими темпами, то за рік потрібно позбавити броні від 300 тисяч чоловіків, якщо працівники ТЦК не будуть справлятися зі своїми обов’язками та шукати чоловіків, які ухиляються від служби, адже зараз таких нараховується майже 2 мільйони.

Саме тому питання бронювання стає одним із найгостріших. З одного боку, бізнес і держсектор наполягають, що критично важливі підприємства не можуть залишитися без працівників. З іншого – військові потребують людей для поповнення підрозділів, ротацій і утримання фронту.

Фактично зараз головне питання не в тому, чи буде перегляд броні, а в тому, наскільки жорстким він стане. Якщо держава посилить перевірки, під ризиком можуть опинитися ті підприємства, які формально мають статус критично важливих, але не доведуть реальну необхідність утримувати велику кількість заброньованих працівників.

Поки що офіційно можна говорити лише про одне, що майже 1,4 мільйона заброньованих – це величезний кадровий резерв, до якого дедалі уважніше придивляються і уряд, і військові. Але конкретного рішення про масове позбавлення броні наразі не оголошено.

У застосунку «Дія» з’явився новий інтелектуальний помічник Дія.АІ, який має спростити доступ українців до державних онлайн-сервісів. Тепер користувачам не потрібно самостійно шукати потрібну послугу в меню – достатньо написати в чаті, яка саме допомога потрібна, і система підкаже подальші дії.

Про запуск нового сервісу повідомила пресслужба «Дії».

Дія.АІ працює як цифровий асистент, який може не лише відповідати на запитання, а й допомагати користувачам розібратися з конкретною життєвою ситуацією. Наприклад, людина може описати проблему або потребу, а помічник запропонує відповідний сервіс у застосунку та пояснить, що робити далі.

Новий ШІ-помічник уже вміє консультувати щодо послуг у «Дії» цілодобово, підбирати сервіси відповідно до запиту користувача, а також надавати покрокові інструкції. Зокрема, він може пояснити, як відкрити ФОП, подати заяву про шлюб або скористатися послугою «єМалятко».

Окрім цього, Дія.АІ може формувати витяг про місце проживання дорослого або дитини безпосередньо в чаті. Також асистент здатен проактивно повідомляти користувачів про штрафи за порушення правил дорожнього руху.

У «Дії» наголошують, що йдеться не про звичайний чатбот, а про AI-агента, який допомагає виконувати конкретні дії в межах державних сервісів.

Масштабування Дія.АІ відбувається у партнерстві з Google. В основі нового помічника використовується модель штучного інтелекту Gemini.

Наразі сервіс працює в режимі публічного тестування. Українців закликають користуватися новим асистентом і залишати свої запити, щоб команда могла вдосконалювати його роботу та алгоритми.

Варто зазначити, що паралельно в Україні триває робота над національною великою мовною моделлю «Сяйво». Її мета – створити штучний інтелект, який краще розумітиме український контекст, історію, культуру та мовні особливості.