Мобільний оператор lifecell оновив пропозицію для українців віком від 55 років. Спеціальний тариф можуть підключити як нові абоненти, так і ті, хто вже користується послугами оператора.

Йдеться про тарифний план «Турбота», який розрахований на людей старшого віку та пропонує базовий набір послуг для щоденного зв’язку. Стандартна вартість пакета становить 190 грн на місяць.

Однак абоненти можуть зменшити щомісячні витрати, якщо скористаються послугою «Тарифна передплата». Вона дозволяє оплатити одразу 12 пакетів послуг наперед. У такому випадку середня вартість тарифу знижується до 161,50 грн на місяць.

За ці гроші користувачі отримують:

• безлімітні дзвінки у мережі lifecell;
• 1000 хвилин для розмов з абонентами інших операторів;
• 20 ГБ мобільного інтернету;
• безлімітний доступ до популярних застосунків, зокрема TikTok, Instagram та інших сервісів.

Таким чином, тариф «Турбота» може стати вигідним варіантом для пенсіонерів та людей старшого віку, яким потрібен стабільний мобільний зв’язок, достатній обсяг інтернету та можливість не переплачувати щомісяця.

Особливо привабливою пропозиція виглядає для тих, хто готовий оплатити зв’язок наперед і зафіксувати нижчу вартість на тривалий період. У такому разі абонент фактично отримує тариф приблизно за 160 грн на місяць із достатнім наповненням для дзвінків, месенджерів, соціальних мереж та перегляду контенту.

Також читайте про як підключити “дешеві тарифи із безлімітним інтернетом від Київстар, Vodafone та lifecell: як не переплачувати”

В Україні можуть суттєво змінити роботу територіальних центрів комплектування. У Верховній Раді зареєстрували законопроект №15236, який передбачає реформу ТЦК, цифровізацію мобілізаційних процедур та обов’язкову відеофіксацію дій працівників центрів комплектування.

Документ має назву «Про реформу територіальних центрів комплектування та сервісної моделі мобілізації». Його ідея полягає в тому, щоб зменшити кількість конфліктів між громадянами та представниками ТЦК, а також прибрати практику силового вручення повісток, яку в суспільстві часто називають «бусифікацією».

Згідно з пропозиціями авторів законопроекту, більшість контактів між військовозобов’язаними та ТЦК мають перейти в електронний формат. Для цього пропонують запровадити електронний кабінет, через який громадяни зможуть отримувати повістки, бачити інформацію про свій військово-обліковий статус, придатність до служби, наявність відстрочки або перебування у резерві.

Окремий акцент у документі зроблено на відеофіксації. Усі дії працівників ТЦК під час взаємодії з громадянами мають записуватися на відео. Це повинно стати доказом у разі конфліктів, скарг, звинувачень у перевищенні повноважень або незаконних діях.

Автори ініціативи вважають, що така система дозволить зробити мобілізаційні процедури більш прозорими. Якщо кожна дія посадової особи буде зафіксована, працівникам ТЦК буде складніше застосовувати тиск, фізичну силу або вимагати хабарі.

Також законопроект пропонує змінити саму філософію роботи ТЦК. Центри комплектування мають поступово відійти від моделі «пошуку та примусового доставлення» військовозобов’язаних і перейти до сервісної моделі. Тобто працівники повинні не лише вести облік, а й консультувати громадян, пояснювати їхні права та обов’язки, допомагати з документами і надавати зрозумілі роз’яснення щодо мобілізаційних рішень.

Ще одна важлива зміна – розмежування функцій. Облік, адміністрування та ухвалення мобілізаційних рішень пропонують розділити, щоб не зосереджувати надто багато повноважень в одних руках. Це, на думку авторів документа, має зменшити ризики зловживань.

У законопроекті також передбачено механізм оскарження дій працівників ТЦК. Для цього можуть створити окремий орган або спеціальну процедуру розгляду скарг. Водночас відповідальність посадових осіб центрів комплектування за порушення планують посилити.

Ключова мета реформи – зробити мобілізаційний процес контрольованим, цифровим і зрозумілим для громадян. Електронні повістки, відеозапис дій працівників ТЦК та цифровий слід кожного рішення мають ускладнити можливість незаконних дій і масових рейдів.

Водночас поки що йдеться лише про законопроект. Щоб нові правила запрацювали, документ має пройти розгляд у Верховній Раді та бути ухвалений. Крім того, після цього Кабінет Міністрів повинен буде підготувати необхідні підзаконні акти.

Окремим питанням залишається фінансування. Хоча автори законопроекту заявляють, що додаткових витрат не потрібно, на практиці запуск систем відеофіксації, електронних сервісів та механізму розгляду скарг вимагатиме організації, технічного забезпечення і контролю.

Якщо законопроект ухвалять, робота ТЦК може суттєво змінитися. Головною відмінністю стане те, що взаємодія з військовозобов’язаними має перейти з вулиці та кабінетів у цифрову систему, а дії працівників центрів комплектування будуть фіксуватися на відео.

В Україні можуть запровадити нову модель оборони, яка фактично передбачає регулярну військову підготовку для громадян. До Верховної Ради внесли законопроєкт №15243 «Про національну модель оборони за принципом тотального резерву», який пропонує створити систему, де військові навички мають підтримуватися не лише під час війни, а постійно.

Головний акцент документа – обов’язкова базова військова підготовка для громадян України. Ідеться не про разове навчання, а про регулярні збори. Згідно з ініціативою, громадяни повинні будуть проходити навчальні збори не рідше одного разу на рік, а їхня тривалість має становити щонайменше один місяць.

Тобто фактично держава хоче створити систему, за якої українці щороку оновлюватимуть свої військові навички. Автори законопроєкту пояснюють це необхідністю підготувати суспільство до швидкого реагування у разі загрози державі.

У документі йдеться про впровадження моделі оборони за принципом тотального резерву. Це означає, що країна має спиратися не лише на чинну армію, а й на велику кількість підготовлених громадян, які у разі потреби можуть швидко долучитися до оборони.

Окремо передбачено, що роботодавцям мають компенсувати витрати за період, коли працівники перебуватимуть на навчальних зборах. Таким чином, бізнес формально не повинен залишатися сам на сам із фінансовими втратами через відсутність працівників під час підготовки.

Автори ініціативи вважають, що така система дозволить сформувати в Україні нову культуру оборони. Йдеться про те, щоб військова підготовка стала не винятком, а регулярною частиною життя громадян.

Серед головних цілей законопроєкту називають створення підготовленого резерву, який можна буде швидко мобілізувати у разі загострення ситуації. Крім того, така модель, на думку ініціаторів, має зменшити навантаження на військовослужбовців, які вже тривалий час перебувають у Силах оборони.

Також законопроєкт передбачає зміни до Закону України «Про оборону України». Його автори наголошують, що система тотального резерву має працювати не тимчасово і не лише під час активної фази війни, а десятиліттями.

Водночас важливо, що наразі йдеться саме про законопроєкт. Документ ще має пройти розгляд у Верховній Раді, тому запропоновані норми поки не є чинними правилами.

Таким чином,на цьому тлі влада вже говорить про ширшу армійську реформу. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що військове командування та Міністерство оборони готують нові рішення, старт яких очікують у червні. За його словами, зміни мають стосуватися деталей служби, забезпечення та організації армії.

Крім того, міністр оборони Михайло Федоров анонсував комплексну трансформацію оборонної сфери. Серед ключових напрямів називають покращення рекрутингу, умов проходження служби та загальної системи підготовки.

Таким чином, законопроєкт про тотальний резерв може стати однією з найжорсткіших ініціатив у сфері оборони. Якщо його ухвалять, українці можуть отримати новий обов’язок – щороку проходити військові збори тривалістю не менше одного місяця.