Чоловіки віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, тепер зобов’язані подавати актуальні дані з додатку «Резерв+» для оформлення закордонного паспорта.

Як повідомляє «Технофан», про це офіційно поінформували в Департаменті консульської служби МЗС України, уточнивши оновлені правила обслуговування громадян.

У відомстві зазначили, що заявники повинні додатково надати електронний військово-обліковий документ із «Резерв+». Він має бути актуальним – сформованим не раніше ніж за 72 години до подання заяви. Водночас у випадках, коли в «Резерв+» відображаються порушення військового обліку або статус потребує уточнення, громадянам необхідно попередньо врегулювати ці питання у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Якщо з “Резерв+” все в порядку, то далі стандартна процедура оформлення передбачає особисту присутність заявників, які досягли 14 років. Під час прийому консул формує заяву-анкету, яку громадянин перевіряє та підписує безпосередньо на місці.

Для початку оформлення необхідно подати повний пакет документів. До нього входять усі раніше видані закордонні паспорти, внутрішній паспорт громадянина України (ID-картка або книжечка) та ідентифікаційний код. Якщо окремого документа з ІПН немає, можуть бути використані дані з внутрішнього паспорта або свідоцтва про народження.

Також обов’язковим є витяг із реєстру територіальної громади про місце реєстрації в Україні. У разі відсутності прописки потрібно надати відповідне підтвердження. Завершує пакет документ про законне перебування або постійне проживання в іншій державі.

Оформлення закордонного паспорта передбачає сплату консульського збору, який є однаковим для всіх установ, але конвертується у валюту країни перебування за місцевим курсом. Стандартний термін виготовлення та доставки документа дипломатичною поштою становить до трьох місяців.

За потреби громадяни можуть пришвидшити процес, скориставшись експрес-доставкою через комерційні поштові сервіси та надавши консулу відповідну квитанцію.

У країнах Європейського Союзу вже фіксуються випадки передачі громадян України на батьківщину, однак йдеться не про масову практику, а про окремі юридичні процедури. Про це заявив юрист Руслан Ткаченко, коментуючи дискусії щодо можливого повернення українців призовного віку.

За його словами, на сьогодні відсутні правові механізми, які дозволяли б європейським державам системно передавати всіх українських чоловіків.

«Не існує рішень чи законів, які б дозволяли масову депортацію. Однак окремі випадки вже є – і вони пов’язані виключно з порушенням закону», – пояснив юрист.

Досвід Польщі: екстрадиція за кримінальні правопорушення

Найбільш показовою у цьому контексті є практика Польщі. Там правоохоронні органи регулярно передають Україні громадян, які:

• перебувають у розшуку,
• підозрюються у кримінальних злочинах,
• або намагалися уникнути відповідальності.

Зокрема, йдеться про справи, пов’язані з організацією нелегальної міграції, а також дорожньо-транспортні пригоди.

«Навіть у випадках із ДТП українців можуть передавати на батьківщину. Але важливо розуміти: це не про дрібні порушення правил дорожнього руху, а про кримінальні справи – наприклад, аварії з постраждалими або втечу з місця події», – наголосив Ткаченко.

За його словами, після повернення в Україну такі особи вже потрапляють у поле дії національного законодавства, зокрема й правил військового обліку.

Чи можлива така практика в Німеччині

Окремо юрист прокоментував ситуацію в Німеччині. Він зазначив, що наразі подібні рішення не мають масового характеру, однак правові передумови для індивідуальних випадків існують.

«У Німеччині діє принцип верховенства права. Будь-яка передача особи можлива лише через суд або відповідні юридичні процедури. Але якщо людина порушує закон – депортація є стандартною практикою, як і в інших країнах ЄС», – пояснив він.

Без єдиної політики ефект буде обмеженим

Водночас Ткаченко підкреслює, що навіть якщо окремі країни посилюватимуть підходи, це не дасть системного результату.

«Європейський Союз має відкриті кордони. Якщо одна країна посилює правила, люди просто переїжджають до іншої. Тому без узгодженої політики на рівні ЄС говорити про масові процеси не доводиться», – підсумував юрист.

В Україні розглядають можливість суттєвого посилення відповідальності за незаконний виїзд за межі країни та неповернення військовозобов’язаних під час воєнного стану. Йдеться про запровадження кримінальної відповідальності замість чинних адміністративних санкцій.

Відповідні зміни передбачені урядовим законопроєктом №13673, який пропонує внести правки до Кримінального кодексу. Документ перебуває у парламенті з серпня 2025 року, а з лютого 2026-го включений до порядку денного та наразі доступний народним депутатам для ознайомлення.

Юристи зазначають, що ініціатива передбачає криміналізацію незаконного перетину державного кордону, зокрема у випадках, коли це здійснюється з метою уникнення мобілізації. Частину правопорушень, які нині караються адміністративно, пропонують перевести у кримінальну площину.

Тимчасовий виїзд, що затягнувся на роки

Активне обговорення законопроєкту в інформаційному просторі почалося після міжнародних переговорів за участю керівництва України та Німеччини, де серед іншого, порушувалося питання повернення чоловіків призовного віку.

Президент Володимир Зеленський зазначив, що значна кількість громадян виїхала за кордон нібито тимчасово, однак залишилася там на тривалий час, часто порушуючи законодавство України. За його словами, цим питанням мають займатися відповідні органи обох держав.

Глава держави також наголосив, що громадяни, які підлягають мобілізації, мають виконувати свій конституційний обов’язок, тоді як особи, що не підпадають під мобілізаційний вік, мають право перебувати за кордоном.

Чому пропонують змінити покарання

У пояснювальній записці до законопроєкту міністр внутрішніх справ Ігор Клименко вказує, що чинні адміністративні санкції не мають достатнього стримувального ефекту.

За офіційними даними, кількість незаконних перетинів кордону зростає з року в рік. Якщо у 2021 році було зафіксовано трохи більше 3 тисяч таких випадків, то вже у 2022 році їх кількість зросла більш ніж удвічі. У 2023 році показник наблизився до 10 тисяч, а у 2024 перевищив 20 тисяч.

Лише за перший квартал 2025 року прикордонники затримали майже 4,7 тисячі військовозобов’язаних, що на 10% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

Уряд вважає, що запровадження кримінальної відповідальності може посилити контроль за дотриманням правил виїзду та зменшити кількість порушень.