У країнах Європейського Союзу вже фіксуються випадки передачі громадян України на батьківщину, однак йдеться не про масову практику, а про окремі юридичні процедури. Про це заявив юрист Руслан Ткаченко, коментуючи дискусії щодо можливого повернення українців призовного віку.

За його словами, на сьогодні відсутні правові механізми, які дозволяли б європейським державам системно передавати всіх українських чоловіків.

«Не існує рішень чи законів, які б дозволяли масову депортацію. Однак окремі випадки вже є – і вони пов’язані виключно з порушенням закону», – пояснив юрист.

Досвід Польщі: екстрадиція за кримінальні правопорушення

Найбільш показовою у цьому контексті є практика Польщі. Там правоохоронні органи регулярно передають Україні громадян, які:

• перебувають у розшуку,
• підозрюються у кримінальних злочинах,
• або намагалися уникнути відповідальності.

Зокрема, йдеться про справи, пов’язані з організацією нелегальної міграції, а також дорожньо-транспортні пригоди.

«Навіть у випадках із ДТП українців можуть передавати на батьківщину. Але важливо розуміти: це не про дрібні порушення правил дорожнього руху, а про кримінальні справи – наприклад, аварії з постраждалими або втечу з місця події», – наголосив Ткаченко.

За його словами, після повернення в Україну такі особи вже потрапляють у поле дії національного законодавства, зокрема й правил військового обліку.

Чи можлива така практика в Німеччині

Окремо юрист прокоментував ситуацію в Німеччині. Він зазначив, що наразі подібні рішення не мають масового характеру, однак правові передумови для індивідуальних випадків існують.

«У Німеччині діє принцип верховенства права. Будь-яка передача особи можлива лише через суд або відповідні юридичні процедури. Але якщо людина порушує закон – депортація є стандартною практикою, як і в інших країнах ЄС», – пояснив він.

Без єдиної політики ефект буде обмеженим

Водночас Ткаченко підкреслює, що навіть якщо окремі країни посилюватимуть підходи, це не дасть системного результату.

«Європейський Союз має відкриті кордони. Якщо одна країна посилює правила, люди просто переїжджають до іншої. Тому без узгодженої політики на рівні ЄС говорити про масові процеси не доводиться», – підсумував юрист.

В Україні розглядають можливість суттєвого посилення відповідальності за незаконний виїзд за межі країни та неповернення військовозобов’язаних під час воєнного стану. Йдеться про запровадження кримінальної відповідальності замість чинних адміністративних санкцій.

Відповідні зміни передбачені урядовим законопроєктом №13673, який пропонує внести правки до Кримінального кодексу. Документ перебуває у парламенті з серпня 2025 року, а з лютого 2026-го включений до порядку денного та наразі доступний народним депутатам для ознайомлення.

Юристи зазначають, що ініціатива передбачає криміналізацію незаконного перетину державного кордону, зокрема у випадках, коли це здійснюється з метою уникнення мобілізації. Частину правопорушень, які нині караються адміністративно, пропонують перевести у кримінальну площину.

Тимчасовий виїзд, що затягнувся на роки

Активне обговорення законопроєкту в інформаційному просторі почалося після міжнародних переговорів за участю керівництва України та Німеччини, де серед іншого, порушувалося питання повернення чоловіків призовного віку.

Президент Володимир Зеленський зазначив, що значна кількість громадян виїхала за кордон нібито тимчасово, однак залишилася там на тривалий час, часто порушуючи законодавство України. За його словами, цим питанням мають займатися відповідні органи обох держав.

Глава держави також наголосив, що громадяни, які підлягають мобілізації, мають виконувати свій конституційний обов’язок, тоді як особи, що не підпадають під мобілізаційний вік, мають право перебувати за кордоном.

Чому пропонують змінити покарання

У пояснювальній записці до законопроєкту міністр внутрішніх справ Ігор Клименко вказує, що чинні адміністративні санкції не мають достатнього стримувального ефекту.

За офіційними даними, кількість незаконних перетинів кордону зростає з року в рік. Якщо у 2021 році було зафіксовано трохи більше 3 тисяч таких випадків, то вже у 2022 році їх кількість зросла більш ніж удвічі. У 2023 році показник наблизився до 10 тисяч, а у 2024 перевищив 20 тисяч.

Лише за перший квартал 2025 року прикордонники затримали майже 4,7 тисячі військовозобов’язаних, що на 10% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

Уряд вважає, що запровадження кримінальної відповідальності може посилити контроль за дотриманням правил виїзду та зменшити кількість порушень.

У 2026 році українська влада може суттєво змінити правила в’їзду для іноземців. На тлі гострої нестачі кадрів уряд розглядає можливість спростити доступ на ринок праці для громадян країн Африки – навіть тих, які раніше вважалися «міграційно ризикованими».

Про такі плани заявили на рівні Офісу президента після наради щодо співпраці з африканськими державами. Міністерству закордонних справ та СБУ вже доручили переглянути відповідний список країн.

Кадровий голод штовхає на радикальні рішення

Ситуація на ринку праці критична: більшість компаній не можуть знайти працівників. Бізнес втрачає людей, економіка – темпи.

За оцінками Європейської Бізнес Асоціації:

• майже три чверті компаній відчувають дефіцит кадрів;
• країна втратила понад мільйон платників податків;
• у будівництві бракує до половини працівників.

На цьому фоні залучення іноземної робочої сили виглядає не просто варіантом, а необхідністю.

Україна програє конкуренцію за мігрантів

Сьогоднішні правила роблять Україну малопривабливою для іноземців. Легалізація тут дорожча і довша, ніж у сусідніх країнах. Бізнес змушений витрачати десятки тисяч гривень і проходити складні бюрократичні процедури.

У результаті компанії або відкладають найм, або шукають інші шляхи.

Безпека проти економіки

Втім, жорсткі обмеження мають причини. Частина іноземців використовує Україну як транзит: отримують документи і зникають з поля зору роботодавців.

Саме тому список «міграційного ризику», який охоплює близько 70 країн, досі залишається жорстким фільтром.

Його перегляд може спростити процедури, але водночас піднімає питання контролю та безпеки.

Що це означає для українців

З одного боку, економіка отримає шанс закрити критичні вакансії та відновити темпи. З іншого, конкуренція за робочі місця, особливо у сфері послуг, логістиці та будівництві, може зрости.

І головне питання, чи не стане це довгостроковою заміною українських працівників, які виїхали або не повернулися.

Україна стоїть перед вибором, відкриватися для світу, рятуючи економіку, чи зберігати обережність, думаючи про власних громадян. Очевидно одне, що рішення доведеться шукати між цими двома крайнощами.