Ентузіасти змогли запустити операційну систему iOS на Android-смартфонах Xiaomi, зокрема моделях Redmi Note 10 Pro, Redmi Note 12 4G та POCO X5 Pro. Йдеться не про емулятор або копію інтерфейсу, а про експериментальне перенесення оригінальних компонентів системи Apple на пристрої інших виробників.

Наразі проєкти перебувають на ранній стадії розробки. Деякі базові елементи інтерфейсу вже працюють, однак використовувати такі смартфони як повноцінну заміну iPhone поки що неможливо.

Як вдалося запустити iOS на Android

В основі розробок лежить модифіковане ядро XNU, яке використовується в операційних системах Apple. Розробники також задіяли оригінальні системні компоненти iOS 16.7.16, отримані з прошивки iPhone X.

Серед перенесених елементів — системні служби та SpringBoard, який відповідає за домашній екран і запуск застосунків. Для збирання ядра використовуються інструменти Xcode 15, а частину драйверів для взаємодії з апаратними компонентами смартфонів доводиться створювати самостійно.

Це складна технічна робота, оскільки iOS розроблялася для обладнання Apple. Для запуску на смартфонах інших виробників необхідно адаптувати програмне забезпечення до відмінностей в апаратній платформі.

На яких смартфонах уже працює система Apple

Один із розробників продемонстрував запуск iOS на Redmi Note 10 Pro. На цьому пристрої вдалося активувати екран блокування, домашній екран, налаштування та пункт керування. Також працюють сенсорне введення й апаратні кнопки.

Інші проєкти поки мають скромніші результати. На Redmi Note 12 4G система наразі доходить до екрана блокування. Порт для POCO X5 Pro також залишається експериментальним.

Чому смартфони поки не можуть повноцінно працювати з iOS

Основна проблема полягає у відсутності необхідних драйверів для більшості апаратних компонентів. У поточних збірках не працюють або не підтримуються належним чином:

• основна та фронтальна камери;
• динаміки та інші аудіокомпоненти;
• Wi-Fi і Bluetooth;
• мобільний зв’язок;
• GPS та інші апаратні функції.

Є й обмеження продуктивності. Через відсутність драйвера графічного процесора обробка графіки виконується центральним процесором. У результаті інтерфейс може відображатися з частотою приблизно 20–30 кадрів за секунду.

Крім того, запуск системи займає близько трьох-чотирьох хвилин. Це свідчить про те, що проєкт ще потребує значного доопрацювання.

Де знайти проєкти з перенесення iOS

Вихідний код та інструкції з розробки опубліковані на GitHub у репозиторіях ios-topaz і ios-sweet.

Варто враховувати, що це неофіційні експериментальні збірки. Їх встановлення може призвести до втрати даних або проблем із роботою смартфона. Тому використовувати такі розробки рекомендується лише для технічних експериментів, а не на основному пристрої.

Поки що запуск iOS на Android-смартфонах є демонстрацією технічних можливостей ентузіастів. Чи вдасться їм забезпечити стабільну роботу всіх функцій, залежатиме від подальшої розробки ядра, драйверів та підтримки конкретних моделей.

В Україні створили новий державний орган, який братиме участь у визначенні критично важливих підприємств та погодженні бронювання військовозобов’язаних працівників. Йдеться про Координаційний центр з організації бронювання, який працюватиме при Кабінеті Міністрів України.

Відповідне рішення уряд ухвалив 23 жовтня 2026 року, повідомляє Міністерство економіки та довкілля України.

Які повноваження отримає новий орган

Координаційний центр стане тимчасовим консультативно-дорадчим органом, який контролюватиме узгодження критеріїв критичності та розглядатиме питання щодо бронювання працівників.

До його складу увійдуть представники державних органів, відповідальних за економіку, оборону, безпеку та функціонування критичної інфраструктури.

Основними завданнями нового органу будуть:

• погодження галузевих та регіональних критеріїв, за якими підприємства отримують статус критично важливих;
• розгляд звернень державних органів щодо надання підприємствам критичного статусу;
• підготовка рекомендацій про скасування критичності підприємств за наявності відповідних підстав;
• погодження збільшення кількості заброньованих працівників понад встановлений ліміт у 50%.

Водночас новий орган не надаватиме статус критично важливого підприємства самостійно. Остаточне рішення, як і раніше, ухвалюватимуть уповноважені державні органи, але вони повинні будуть розглядати рекомендації Координаційного центру.

Скільки часу розглядатимуть питання критичності

Для роботи Координаційного центру встановили конкретні терміни розгляду звернень. Зокрема, звичайні звернення державних органів розглядатимуть протягом одного місяця.

Якщо питання потребуватиме термінового вирішення, відповідний державний орган зможе подати запит на невідкладний розгляд. У такому випадку рекомендації мають надати не пізніше семи робочих днів.

Крім того, центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації отримали 10 днів із моменту набрання чинності змінами, щоб переглянути галузеві та регіональні критерії критичності підприємств.

Оновлені вимоги погоджуватиме новостворений Координаційний центр.

Які ще зміни запровадили для бронювання

Разом зі створенням Координаційного центру уряд переглянув правила бронювання працівників підприємств паливно-енергетичного та оборонно-промислового комплексів.

Для цих галузей встановили граничний обсяг бронювання на рівні 95% військовозобов’язаних працівників.

Водночас обмеження не повинні стосуватися персоналу, який безпосередньо забезпечує виробництво, виконання оборонних замовлень, ремонтні та аварійно-відновлювальні роботи.

Керівники підприємств самостійно визначатимуть, кого саме бронювати в межах встановленого ліміту.

Отже, створення Координаційного центру означає запровадження додаткового механізму погодження та контролю за критичністю підприємств. При цьому остаточні рішення залишатимуться за відповідними державними органами, а підприємства

Протягом 2026 року українська влада вже неодноразово намагалася посилити правила бронювання військовозобов’язаних. Головна причина – зростання кількості чоловіків із відстрочками на тлі постійної потреби Збройних сил у поповненні особового складу. Однак попередні обмеження не дали очікуваного результату.

На початку 2026 року в Україні налічувалося приблизно 1,1 млн заброньованих працівників, ближче до березня ця цифра сягнула 1, 3 мільйона чоловіків.

Тому у травні уряд оновив вимоги до критично важливих підприємств. Частина нововведень мала повною мірою запрацювати з 1 вересня 2026 року і значно скоротити кількість заброньованих чоловіків.

Однак суттєвого скорочення кількості заброньованих не відбулося. Навпаки, наприкінці вересня за даними Міністерства оборони, кількість заброньованих досягла приблизно 1,4 млн осіб.

Таким чином, попри посилення правил, лише за кілька місяців кількість заброньованих збільшилася приблизно на 100 тисяч.

Фактично влада намагалася обмежити розширення системи бронювання, але натомість отримала чергове зростання кількості військовозобов’язаних із відстрочками.

Скільки чоловіків потрібно мобілізувати для потреб армії

Ще 28 серпня керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що для підтримання нинішніх можливостей Збройних сил Україні необхідно мобілізовувати щонайменше 30 тисяч осіб щомісяця.

Якщо перевести цю цифру в річний показник, йдеться про 360 тисяч військовозобов’язаних.

Тобто, якщо потреби армії залишатимуться незмінними, протягом 2027 року Україні знадобиться мобілізувати щонайменше 360 тисяч людей.

Депутати прямо заявляють, що черговий перегляд бронювання це фактично одним із головних інструментів пошуку додаткового мобілізаційного ресурсу.

Важливо підкреслити, що більшість заброньованих мають чинне ВЛК, тому їм зразу можуть вручати бойові повістки як в руки, так і через пошту.

Таким чином, зменшення числа заброньованих, дозволить посилити армію, але чи всі чоловіки, як втратять бронь забажають мобілізуватися тільки покаже час.