В Україні створили новий державний орган, який братиме участь у визначенні критично важливих підприємств та погодженні бронювання військовозобов’язаних працівників. Йдеться про Координаційний центр з організації бронювання, який працюватиме при Кабінеті Міністрів України.

Відповідне рішення уряд ухвалив 23 жовтня 2026 року, повідомляє Міністерство економіки та довкілля України.

Які повноваження отримає новий орган

Координаційний центр стане тимчасовим консультативно-дорадчим органом, який контролюватиме узгодження критеріїв критичності та розглядатиме питання щодо бронювання працівників.

До його складу увійдуть представники державних органів, відповідальних за економіку, оборону, безпеку та функціонування критичної інфраструктури.

Основними завданнями нового органу будуть:

• погодження галузевих та регіональних критеріїв, за якими підприємства отримують статус критично важливих;
• розгляд звернень державних органів щодо надання підприємствам критичного статусу;
• підготовка рекомендацій про скасування критичності підприємств за наявності відповідних підстав;
• погодження збільшення кількості заброньованих працівників понад встановлений ліміт у 50%.

Водночас новий орган не надаватиме статус критично важливого підприємства самостійно. Остаточне рішення, як і раніше, ухвалюватимуть уповноважені державні органи, але вони повинні будуть розглядати рекомендації Координаційного центру.

Скільки часу розглядатимуть питання критичності

Для роботи Координаційного центру встановили конкретні терміни розгляду звернень. Зокрема, звичайні звернення державних органів розглядатимуть протягом одного місяця.

Якщо питання потребуватиме термінового вирішення, відповідний державний орган зможе подати запит на невідкладний розгляд. У такому випадку рекомендації мають надати не пізніше семи робочих днів.

Крім того, центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації отримали 10 днів із моменту набрання чинності змінами, щоб переглянути галузеві та регіональні критерії критичності підприємств.

Оновлені вимоги погоджуватиме новостворений Координаційний центр.

Які ще зміни запровадили для бронювання

Разом зі створенням Координаційного центру уряд переглянув правила бронювання працівників підприємств паливно-енергетичного та оборонно-промислового комплексів.

Для цих галузей встановили граничний обсяг бронювання на рівні 95% військовозобов’язаних працівників.

Водночас обмеження не повинні стосуватися персоналу, який безпосередньо забезпечує виробництво, виконання оборонних замовлень, ремонтні та аварійно-відновлювальні роботи.

Керівники підприємств самостійно визначатимуть, кого саме бронювати в межах встановленого ліміту.

Отже, створення Координаційного центру означає запровадження додаткового механізму погодження та контролю за критичністю підприємств. При цьому остаточні рішення залишатимуться за відповідними державними органами, а підприємства

Протягом 2026 року українська влада вже неодноразово намагалася посилити правила бронювання військовозобов’язаних. Головна причина – зростання кількості чоловіків із відстрочками на тлі постійної потреби Збройних сил у поповненні особового складу. Однак попередні обмеження не дали очікуваного результату.

На початку 2026 року в Україні налічувалося приблизно 1,1 млн заброньованих працівників, ближче до березня ця цифра сягнула 1, 3 мільйона чоловіків.

Тому у травні уряд оновив вимоги до критично важливих підприємств. Частина нововведень мала повною мірою запрацювати з 1 вересня 2026 року і значно скоротити кількість заброньованих чоловіків.

Однак суттєвого скорочення кількості заброньованих не відбулося. Навпаки, наприкінці вересня за даними Міністерства оборони, кількість заброньованих досягла приблизно 1,4 млн осіб.

Таким чином, попри посилення правил, лише за кілька місяців кількість заброньованих збільшилася приблизно на 100 тисяч.

Фактично влада намагалася обмежити розширення системи бронювання, але натомість отримала чергове зростання кількості військовозобов’язаних із відстрочками.

Скільки чоловіків потрібно мобілізувати для потреб армії

Ще 28 серпня керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що для підтримання нинішніх можливостей Збройних сил Україні необхідно мобілізовувати щонайменше 30 тисяч осіб щомісяця.

Якщо перевести цю цифру в річний показник, йдеться про 360 тисяч військовозобов’язаних.

Тобто, якщо потреби армії залишатимуться незмінними, протягом 2027 року Україні знадобиться мобілізувати щонайменше 360 тисяч людей.

Депутати прямо заявляють, що черговий перегляд бронювання це фактично одним із головних інструментів пошуку додаткового мобілізаційного ресурсу.

Важливо підкреслити, що більшість заброньованих мають чинне ВЛК, тому їм зразу можуть вручати бойові повістки як в руки, так і через пошту.

Таким чином, зменшення числа заброньованих, дозволить посилити армію, але чи всі чоловіки, як втратять бронь забажають мобілізуватися тільки покаже час.

Українцям доведеться витрачати більше грошей на замовлення товарів з іноземних інтернет-магазинів. Президент Володимир Зеленський підписав закони, які передбачають запровадження 20% ПДВ на міжнародні покупки вартістю до 150 євро. Однак нові правила почнуть діяти не одразу.

Відповідні документи глава держави підписав 22 жовтня 2026 року. Йдеться про закони №5025-IX та №5026-IX, які змінюють порядок оподаткування товарів, придбаних за кордоном.

Нововведення насамперед торкнеться українців, які регулярно замовляють недорогі товари через AliExpress, Temu та інші міжнародні торговельні платформи.

Як зміниться оподаткування посилок в Україні

Наразі українці можуть отримувати міжнародні посилки вартістю до 150 євро без сплати ПДВ. Саме тому невеликі замовлення з іноземних маркетплейсів часто обходяться дешевше, ніж аналогічні товари в українських магазинах.

Проте нове законодавство передбачає скасування цієї пільги для комерційних покупок.

Після запуску нової системи на товари, придбані в закордонних інтернет-магазинах, нараховуватимуть ПДВ у розмірі 20% незалежно від вартості замовлення.

Наприклад, якщо українець замовить товар за 1500 гривень, додатковий податок становитиме 300 гривень. Відповідно, загальна ціна покупки зросте до 1800 гривень без урахування можливої вартості доставки.

Водночас покупцям не доведеться окремо перераховувати кошти податковій службі. Для замовлень через електронні торговельні платформи передбачено механізм, за яким ПДВ включатиметься у вартість покупки під час її оформлення.

Таким чином, покупець одразу бачитиме суму замовлення з урахуванням податку, а відповідальність за його нарахування та сплату нестиме відповідна електронна платформа.

Які посилки залишаться без податку

Попри запровадження нових правил, законодавство передбачає певні винятки.

Зокрема, від сплати ПДВ звільнятимуться некомерційні міжнародні відправлення вартістю до 45 євро, які одна фізична особа надсилає іншій за умови дотримання встановлених вимог.

Це означає, що звичайні подарунки від родичів або знайомих з-за кордону зможуть і надалі надходити без додаткового оподаткування, якщо відповідатимуть визначеним законом умовам.

Крім того, окремі податкові пільги передбачені для товарів, які ввозяться для забезпечення потреб оборони та безпеки України.

Коли українці почнуть платити 20% ПДВ за посилки

Хоча президент уже підписав відповідні закони, новий порядок оподаткування міжнародних покупок запрацює не раніше 1 липня 2027 року.

При цьому зазначена дата є найранішим можливим терміном запуску нової системи.

Для її повноцінної роботи Кабінет Міністрів повинен забезпечити готовність механізмів адміністрування ПДВ та ухвалити необхідні рішення.

Отже, до фактичного запровадження нових правил українці зможуть продовжувати замовляти товари з іноземних інтернет-магазинів за чинними умовами.

Чому в Україні вирішили запровадити податок на дешеві посилки

Однією з головних причин ухвалення законів стала необхідність забезпечити рівніші умови конкуренції між українськими продавцями та іноземними маркетплейсами.

Український бізнес під час реалізації товарів зазвичай змушений враховувати податкове навантаження, тоді як невеликі замовлення з-за кордону користувалися відповідною пільгою.

Крім того, нововведення має забезпечити додаткові надходження до державного бюджету та наблизити українські правила оподаткування електронної торгівлі до європейських стандартів.

Таким чином, уже з 2027 року покупки на іноземних маркетплейсах можуть стати дорожчими для українців. Однак остаточна дата запуску нової системи залежатиме від готовності державних органів до її впровадження. До цього часу для міжнародних посилок продовжуватимуть діяти нинішні правила оподаткування.