До фронту доходить лише близько 2% людей, яких затримують під час мобілізаційних заходів, а інші просто баласт, який формує цифру.

Про цю проблему розповів сам Дмитро Лубінець, різко розкритикувавши нинішній підхід до комплектування українського війська.

За його словами, сьогодні система фактично орієнтується на кількість, а не на якість. Тобто головне – набрати певну кількість людей і передати їх далі за процедурою. Але сама по собі мобілізація ще не означає, що армія отримала повноцінного військовослужбовця.

Людина може формально числитися у складі війська, але через стан здоров’я бути фактично небоєздатною. У такому випадку армія отримує не посилення, а додаткове навантаження, адже такого військовослужбовця потрібно забезпечувати, лікувати або переводити, тоді як виконувати бойові завдання він не може.

Лубінець наголошує, що саме цей підхід необхідно змінювати.

“Якщо ТЦК мобілізував людину, результатом має бути не просто запис у документах про те, що план виконано. Потрібно дивитися, що сталося з цією людиною далі – чи пройшла вона необхідну підготовку, чи була направлена до військової частини та чи реально стала боєздатним військовослужбовцем. Фактично показник має бути простим: мобілізував – відповідай за результат.“ – Зазначив Лубінець

Якщо ж ТЦК направив до війська людину, яка не повинна була проходити мобілізацію через стан здоров’я або інші очевидні причини, такі випадки мають розслідуватися. І відповідальність у такій ситуації повинна стосуватися не лише самої системи, а й конкретних посадовців, які ухвалювали відповідні рішення.

Саме тому, на думку Лубінця, потрібно відмовлятися від так званої «галочної системи», коли головне – показати потрібну цифру у звіті.

Бо 30 тисяч мобілізованих на папері – це зовсім не те саме, що 30 тисяч підготовлених військових у бойових підрозділах.

І якщо система продовжить працювати за принципом «кількість будь-якою ціною», українська армія може отримувати дедалі більше людей, але не отримувати відповідного посилення на фронті.

В Україні хочуть суттєво посилити відповідальність за роботу в шахрайських кол-центрах. Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт, який передбачає кримінальне покарання не лише для організаторів таких схем, а й для звичайних працівників, які свідомо беруть участь у їхній діяльності.

Йдеться про законопроєкт №16014. Якщо його ухвалять, участь у шахрайському кол-центрі може коштувати людині від 5 до 10 років позбавлення волі.

Що було раніше

Кримінальна відповідальність за шахрайство в Україні існувала і до цього. Проте самого факту роботи людини оператором у кол-центрі було недостатньо для того, щоб автоматично відправити її за грати.

Правоохоронцям потрібно було довести конкретну роль людини у злочині. Наприклад, встановити, що оператор безпосередньо обманював потерпілих, допомагав заволодіти їхніми грошима, передавав інформацію іншим учасникам схеми або іншим способом сприяв скоєнню шахрайства.

Тобто слідству потрібно було пов’язати конкретного працівника з конкретною злочинною діяльністю та довести його умисел.

Що змінює законопроект

Новий законопроєкт пропонує фактично окремо встановити відповідальність за свідому участь у діяльності шахрайського кол-центру.

Це важлива зміна. Якщо закон ухвалять, для притягнення оператора за новою нормою не обов’язково буде доводити, що саме він особисто виманив гроші у конкретної жертви.

Головним стане інше питання – чи розуміла людина, що працює саме в незаконному шахрайському кол-центрі, і чи свідомо брала участь у його роботі.

Таким чином, аргумент «я просто сидів оператором і виконував свою роботу» може перестати бути достатнім, якщо слідство доведе, що працівник знав про злочинний характер діяльності.

Яке покарання пропонують

Законопроєкт передбачає такі санкції:

• створення або керівництво шахрайським кол-центром – 7-12 років ув’язнення;
• свідома участь у діяльності такого кол-центру – 5-10 років;
• сприяння його роботі, зокрема надання приміщення чи послуг – 5-10 років;
• вербування нових учасників – 3-5 років;
• повторне вербування – 5-10 років.

За окремими складами злочину також передбачається конфіскація майна.

Українці можуть повернути витрати на комунальні послуги, інтернет і телебачення. ПриватБанк запустив акцію, у межах якої учасники мають шанс отримати 100% кешбеку за такі платежі – максимальна сума виплати становить 5000 грн.

Акція триватиме до 15 жовтня 2026 року. Загалом банк визначить 300 переможців – по 100 осіб у кожному з трьох етапів.

Як отримати шанс на повернення грошей

Для участі необхідно спочатку зареєструватися в акції, це можна зробити перейшовши за посиланням – «Акція», а потім оплачувати комунальні послуги через «Приват24» карткою Mastercard, емітованою ПриватБанком.

Щоб отримати один шанс на перемогу, потрібно здійснити щонайменше 7 платежів. До необхідної кількості також зараховуються автоплатежі.

При цьому кожні наступні 7 платежів дають учаснику ще один шанс на отримання винагороди.

За що можна отримати кешбек

В акції враховуються:

• платежі за житлово-комунальні послуги через «Приват24»;
• оплата інтернету;
• оплата телебачення;
• автоматичні платежі за комунальні та телекомунікаційні послуги.

Важливо, що оплата має здійснюватися саме з картки Mastercard ПриватБанку через застосунок або вебверсію «Приват24».

Скільки можна повернути

Переможцям банк компенсує 100% коштів, витрачених на комунальні послуги, інтернет та телебачення протягом відповідного етапу акції.

Максимальний розмір винагороди для одного переможця – 5000 грн. За весь період проведення акції таких переможців буде 300.

Переможців визначатимуть за допомогою Random.org серед учасників, які виконали всі умови. Результати розіграшів публікуватимуть на сторінці акції, а повідомлення про перемогу також надійде в мобільний застосунок «Приват24».

Коли проходять розіграші

• Акція складається з трьох етапів:
• перший – з 15 липня до 14 серпня;
• другий – з 15 серпня до 14 вересня;
• третій – з 15 вересня до 15 жовтня 2026 року.

У кожному етапі обиратимуть по 100 переможців.

Якщо у клієнта немає Mastercard ПриватБанку, банк зазначає, що можна відкрити Digital-картку через «Приват24». Участь в акції є безкоштовною.

Водночас у ПриватБанку попереджають: отримана винагорода вважається додатковим благом і може впливати на право людини отримувати субсидії, пільги або деякі види державної допомоги.