Клієнтам Ощадбанку, які давно не користуються окремими банківськими картками, варто перевірити їхній статус. Із 1 серпня набули чинності оновлені тарифи, відповідно до яких за обслуговування неактивних рахунків банк щомісяця стягуватиме комісію у розмірі 150 гривень. Нововведення стосується лише певної категорії рахунків.

Під дію нового тарифу підпадають карткові рахунки, які відповідають двом умовам одночасно: ними не користувалися щонайменше 12 місяців, а на балансі залишаються кошти.

Неактивним вважається рахунок, за яким протягом року не здійснювалося жодної фінансової операції. Йдеться про будь-які дії з коштами, зокрема:

• поповнення рахунку;
• перекази;
• оплата товарів чи послуг;
• зняття або внесення готівки;
• інші банківські операції.

Найчастіше така ситуація стосується старих карток, які власники вже давно не використовують, але офіційно не закрили. На них можуть залишатися невеликі суми грошей, про які клієнти навіть забули.

Водночас в Ощадбанку наголошують, що комісія не призведе до появи боргу. Якщо на рахунку немає коштів, жодних списань не буде. Якщо ж залишок менший за 150 гривень, банк спише лише наявну суму, після чого рахунок матиме нульовий баланс. Від’ємне сальдо або заборгованість у такому випадку не виникатимуть.

Щоб уникнути щомісячного списання, достатньо хоча б раз на рік провести будь-яку операцію за карткою – оплатити покупку, поповнити рахунок, здійснити переказ або зняти готівку. Після такої операції відлік 12-місячного терміну починається заново.

Якщо ж картка більше не потрібна, фахівці радять не просто заблокувати її, а повністю закрити рахунок у банку. Адже блокування картки саме по собі не означає припинення обслуговування рахунку, і через певний час до нього можуть застосовуватися чинні тарифи.

Із 5 серпня в Європейському Союзі почали діяти нові підходи до оформлення тимчасового захисту для українців. Водночас остаточні правила для окремих категорій громадян, зокрема військовозобов’язаних чоловіків, ще не узгоджені, тому низка деталей залишається відкритою.

Єврокомісія запропонувала продовжити дію механізму тимчасового захисту для українських біженців до березня 2028 року. При цьому нові правила передбачають, що новоприбулі військовозобов’язані чоловіки, військовозобов’язані жінки, а також особи, які незаконно залишили Україну, не зможуть автоматично отримати тимчасовий захист.

Однією з ключових новацій стала вимога документально підтвердити, що виїзд з України був законним. Саме ця умова викликає найбільше запитань, адже офіційний перелік документів, які потрібно буде подавати, поки що не затверджений.

Які документи можуть вимагати

Станом на сьогодні Єврокомісія не опублікувала остаточний список документів. Однак найімовірніше підтвердженням законного виїзду стануть військово-облікові документи, у яких містяться відмітки або інформація про законну підставу для перетину державного кордону.

Саме військово-обліковий документ із відповідними відомостями наразі розглядається як найбільш імовірний варіант підтвердження права на отримання тимчасового захисту. Водночас не виключено, що окремі країни ЄС можуть вимагати й додаткові документи або проводити власну перевірку.

Що буде з тими, хто вже отримав захист

Для українців, які вже перебувають у країнах ЄС та оформили тимчасовий захист до набуття чинності новими правилами, суттєвих змін не передбачено.

У Єврокомісії пояснили, що всі особи, які вже користуються тимчасовим захистом, збережуть цей статус та зможуть продовжити його після закінчення поточного терміну дії. Тобто нові вимоги насамперед стосуються тих українців, які звертатимуться за отриманням захисту після запровадження оновлених правил.

Попри те, що нові підходи вже оголошені, остаточний механізм їх застосування ще формується. Саме тому українцям, які планують звертатися за тимчасовим захистом у країнах ЄС, рекомендують стежити за офіційними роз’ясненнями Єврокомісії та влади тієї держави, де вони планують оформлювати відповідний статус.

На Закарпатті правоохоронці проводять масштабні слідчі дії у Мукачівському територіальному центрі комплектування та військово-лікарській комісії. За попередньою інформацією, розслідування стосується можливого незаконного списання з військового обліку близько 1 500 військовозобов’язаних. При цьому, як повідомляється, приблизно 500 із них залишили територію України в день оформлення відповідних документів.

За даними журналіста Віталія Глаголи, слідчі перевіряють можливу схему, за якою чоловіків визнавали непридатними до військової служби на підставі рішень військово-лікарської комісії. Після отримання документів частина з них оперативно перетнула державний кордон, що стало однією з причин відкриття масштабного розслідування.

Наразі правоохоронці вилучають документацію та аналізують медичні висновки, на підставі яких військовозобов’язаних знімали з військового обліку. Особливу увагу приділяють законності кожного рішення ВЛК та можливим ознакам службових зловживань.

У разі підтвердження фактів незаконного списання до відповідальності можуть бути притягнуті посадові особи, причетні до оформлення відповідних документів. Розслідування триває, а офіційної інформації про оголошення підозр станом на зараз не надходило.

Варто зазначити, що останнім часом правоохоронні органи регулярно проводять масштабні перевірки у територіальних центрах комплектування та військово-лікарських комісіях по всій Україні. Такі заходи спрямовані на виявлення можливих корупційних схем, незаконного збагачення посадовців та випадків фальсифікації медичних висновків, які могли використовуватися для незаконного звільнення від військового обов’язку.