В Україні почався новий етап перегляду бронювання і під ударом можуть опинитися не лише окремі працівники, а й цілі підприємства, які не зможуть повторно підтвердити статус критично важливих.

За даними Мінекономіки, станом на травень в Україні було близько 1,37 млн заброньованих працівників.  Експерти зазначають, що в реальній зоні ризику знаходяться близько 500-700 тисяч військовозобов’язаних, які можуть втратити бронь. Офіційної цифри держава поки не називала, але масштаб перегляду вже виглядає дуже серйозним.

Причина – нові критерії критичності. До 1 вересня має завершитися перегляд усіх раніше ухвалених рішень щодо підприємств, які отримали право бронювати працівників. Якщо компанія не підтвердить відповідність новим вимогам, вона може втратити статус, а її співробітники – бронювання.

Окремий фактор ризику – зарплатний поріг. Для більшості підприємств він становить 25 941 грн, тобто три мінімальні зарплати. Для прифронтових територій діє нижча планка – 21 618 грн. Якщо компанія не витягує ці показники, її можливість бронювати людей може опинитися під питанням.

Адвокат Руслан Ткаченко, який знається на тонкощах українських мобілізаційних процесів, раніше звертав увагу, що після масового бронювання держава фактично отримала великий масив актуальних даних про військовозобов’язаних. За його словами, багато чоловіків уже оновили дані, пройшли ВЛК і перебувають у системі ТЦК. Тому після скасування броні вони можуть швидко стати кандидатами на мобілізацію.

Ткаченко також нагадував, що в разі втрати броні, таким чоловікам можуть вручати повістки навіть поштою, якщо в них чинне ВЛК.  Ігнорування такої повістки може завершитися не штрафом, а кримінальною справою. За статтею 336 Кримінального кодексу України ухилення від призову під час мобілізації карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років джерело.

Тобто головна небезпека для заброньованих працівників полягає не лише в діях ТЦК, а й у статусі самого роботодавця. Якщо підприємство втратить критичність, бронювання працівників може бути анульоване автоматично. Саме тому до кінця літа ситуація може різко змінитися для сотень тисяч чоловіків.

Компанія Anthropic, яка створила популярний штучний інтелект Claude, вирішила вийти за межі звичайних чат-ботів та програмних інструментів. Тепер розробники ШІ хочуть спробувати себе у фармацевтиці – компанія заявила про плани створювати власні препарати.

Як повідомляє видання “The Verge”, Anthropic планує зайнятися пошуком методів лікування хвороб, які часто залишаються поза увагою великих фармацевтичних компаній. Йдеться про так звані «занедбані» захворювання, для яких розробка ліків може бути менш прибутковою, але дуже важливою для пацієнтів.

Про новий напрямок заявив керівник напряму наук про життя Anthropic Ерік Каудерер-Абрамс. За його словами, компанія хоче не просто продавати ШІ-інструменти фармацевтичним компаніям, а й сама отримати практичний досвід у розробці препаратів.

Такий крок виглядає доволі незвично. З одного боку, Anthropic створює програмне забезпечення для науковців і фармацевтичних компаній. З іншого – тепер вона сама може стати учасником ринку, де працюють її потенційні клієнти та конкуренти.

Паралельно компанія представила Claude Science – спеціальний ШІ-інструмент для науковців. Він має допомагати дослідникам працювати з базами даних, аналізувати літературу, виконувати обчислення, створювати графіки та працювати з біологічними й хімічними даними. За даними Reuters, Claude Science створений саме як робоче середовище для наукових досліджень.

Втім, вчені закликають не сприймати це як миттєву революцію. ШІ вже активно використовують у фармацевтиці – для пошуку молекул, аналізу даних, прогнозування взаємодії речовин та підготовки досліджень. Але це не означає, що штучний інтелект може самостійно «вигадати таблетку» і одразу відправити її в аптеки.

Будь-який перспективний препарат має пройти лабораторні дослідження, доклінічні випробування, кілька етапів клінічних тестів на людях і лише після цього отримати дозвіл регуляторів. Саме тому шлях від ідеї до реальних ліків може тривати роками.

Науковці також наголошують: ШІ може значно пришвидшити окремі процеси, але він не замінює експерименти. Поки що жоден препарат, повністю створений за допомогою штучного інтелекту, не пройшов усі клінічні випробування та не отримав дозвіл на масовий продаж.

Тож заява Anthropic – це важливий сигнал для всієї медичної галузі. Штучний інтелект дедалі глибше заходить у фармацевтику, але до моменту, коли пацієнти реально отримають «ліки від ШІ», ще має пройти багато перевірок, досліджень і випробувань.

В Україні знову виникло питання, чи потрібно працівнику проходити військово-лікарську комісію перед бронюванням. Особливо це хвилює роботодавців після оновлення правил для критично важливих підприємств та змін у процедурі бронювання.

Головне, що потрібно знати: проходження ВЛК не є обов’язковою умовою для бронювання працівника. Як пояснює видання Kadroland, нових вимог щодо обов’язкової актуальної ВЛК саме для бронювання Кабмін не запроваджував.

Чи перевіряє «Дія» актуальне ВЛК

Під час бронювання через «Дію» система не перевіряє, чи має військовозобов’язаний працівник свіжий висновок ВЛК. Тобто якщо людина не проходила медкомісію понад рік, це саме по собі не означає, що її не можна забронювати.

Ключове значення мають інші дані. Зокрема, у «Резерв+» не повинно бути інформації про порушення правил військового обліку або перебування людини у розшуку.

Чи можуть направити на ВЛК, якщо є бронь

Якщо працівник уже має чинну відстрочку, зокрема бронювання, його не повинні направляти на медичний огляд лише через сам факт наявності або відсутності старого висновку ВЛК. У постанові Кабміну №560 зазначено, що військовозобов’язані, у яких строк дії відстрочки ще не завершився, на медичний огляд не направляються, окрім окремих випадків, наприклад добровільного бажання пройти ВЛК або прийняття на службу за контрактом постанова КМУ №560.

Окремо в документі вказано, що процедура надання відстрочки у зв’язку з бронюванням не передбачає направлення на військово-лікарську комісію.

Чи може «злетіти» бронь через старе ВЛК

Ні, сама по собі відсутність актуального висновку ВЛК не є підставою для втрати бронювання. Так само це не впливає на отримання або підтвердження підприємством статусу критично важливого.

Водночас працівник може пройти ВЛК добровільно. Для цього можна отримати електронне направлення через «Резерв+», якщо така потреба справді є.

Що варто перевірити працівнику

Перед бронюванням важливо не стільки бігти на ВЛК, скільки перевірити свій військово-обліковий статус. Варто зайти в «Резерв+» і переконатися, що там немає позначок про порушення, розшук або проблеми з обліковими даними.

Отже, ВЛК перед бронюванням не є обов’язковою. Якщо працівник відповідає умовам для бронювання, а в реєстрах немає проблем із військовим обліком, відсутність «свіжої» медкомісії не повинна блокувати процедуру.