В Україні набирає обертів небезпечна шахрайська схема, жертвами якої стають не лише довірливі пенсіонери, а й освічені та відомі люди. Аферисти представляються співробітниками СБУ, лякають людей «державною зрадою», «фінансуванням тероризму» або «перевіркою коштів», після чого змушують передавати всі заощадження кур’єрам.

За даними правоохоронців, лише у двох резонансних випадках постраждалі втратили понад 15 мільйонів гривень. У Києві відомий хірург передав шахраям близько 11 мільйонів гривень. Ще одна гучна історія сталася з народною артисткою України, у якої псевдоспівробітник СБУ виманив понад 6 мільйонів гривень.

Схема виглядає дуже переконливо. Людині телефонують у месенджер, найчастіше у Viber або Telegram. На аватарці може бути емблема державної структури, а співрозмовник говорить суворим офіційним тоном. Жертві повідомляють, що її гроші нібито можуть бути пов’язані з фінансуванням ворога або потребують термінової перевірки.

Щоб посилити тиск, шахраї надсилають підроблені документи з печатками, погрожують кримінальною справою, а іноді навіть проводять так званий «обшук» через відеозв’язок. Людину змушують показати квартиру, знайти готівку, розкласти гроші та підготувати їх для «перевірки».

Після цього жертві наказують передати кошти кур’єру або переказати їх на вказані реквізити. У деяких випадках гроші проходять через обмінники та переводяться на криптогаманці, після чого повернути їх стає набагато складніше.

Особливо небезпечно те, що шахраї часто діють не навмання. Вони можуть заздалегідь збирати інформацію про людину з соцмереж, відкритих баз або зливів даних. Тому під час розмови аферисти можуть називати адресу, імена родичів чи інші особисті деталі. Саме це й створює враження, що дзвонить справжній представник спецслужби.

Окремо правоохоронці попереджають людей, які шукають «легкий підробіток» кур’єром. Якщо людина забирає гроші у жертв і передає їх далі, вона може стати фігурантом кримінальної справи. Навіть якщо кур’єр переконує себе, що «просто виконував завдання», слідство може розцінити його дії як участь у шахрайській схемі.

Головне правило просте: справжні працівники СБУ чи поліції не проводять «відеообшуків», не вимагають передавати готівку кур’єрам і не перевіряють заощадження через месенджери. Якщо вам кажуть про «фінансування тероризму», «перевірку грошей» або вимагають нікому не розповідати про дзвінок – це майже напевно шахраї.

У такій ситуації потрібно одразу завершити розмову, не виконувати жодних інструкцій і звернутися до поліції за номером 102 або на гарячу лінію СБУ 1516. Чим швидше людина повідомить правоохоронців, тим більше шансів зупинити аферистів і зберегти гроші.

Автор YouTube-каналу iDeviceHelp вирішив перевірити заяви Apple про покращену оптимізацію в iOS 27. І для цього він обрав iPhone 11 – модель 2019 року, яка офіційно отримала оновлення. Нагадаємо, що компанія обіцяє на 30% швидший запуск додатків, до 70% прискорену появу фото в галереї після зйомки та підвищену на 80% швидкість передачі файлів AirDrop.

Важливо, що тестування проводилося на першій бета-версії iOS 27 для розробників. До офіційного релізу (він відбудеться за три місяці) вийде безліч нових збірок. Через це нова прошивка поки що демонструє неоднозначні результати.

Деякі стандартні програми, такі як Apple Fitness, «Ігри», «Калькулятор» та Apple TV, на бета iOS 27 відкриваються трохи швидше, ніж на стабільній версії iOS 26. У деяких програмах різниці практично немає.

Далі блогер перевірив заяву Apple про швидкість збереження фотографій. Практичний тест показав, що на iOS 27 знімок дійсно з’являється у галереї швидше, ніж на iOS 26. Потім ентузіаст відправив із двох iPhone 11 на різних прошивках 5-секундний відеоролик по AirDrop. Апарат на новій ОС дійсно продемонстрував відчутний приріст швидкості цього сценарію.

Apple також обіцяла покращення в роботі режиму енергозбереження. Пряме порівняння між пристроями показало, що iPhone 11 на iOS 27 дійсно працює в цьому режимі значно плавніше, тоді як на iOS 26 зустрічаються лаги та підгальмовування в анімаціях.

Нарешті, iPhone 11 на iOS 27 виявився швидше ще й у синтетичних тестах. У Geekbench він набрав 1778 балів у одноядерному тесті та 4047 балів – у багатоядерному. Це приблизно на 15% більше у порівнянні з апаратом на iOS 26.

Автор зазначає, що, незважаючи на найпершу бета-версію для розробників, слова Apple про оптимізацію виявилися далеко не порожніми обіцянками.

Українців попередили про нову шахрайську схему, у якій зловмисники прикриваються назвою «Дія» та обіцяють людям нібито разову грошову допомогу. Насправді головна мета таких повідомлень – не виплата коштів, а доступ до персональних і банківських даних громадян.

Про небезпеку повідомляє проєкт BRAMA, який працює за підтримки волонтерів та координації кіберполіції. Також раніше команда «Дії» вже попереджала про фішингові сайти зі схожими доменами, які маскувалися під державний сервіс. Один із таких ресурсів уже було заблоковано.

Схема виглядає доволі просто. Людині може надійти повідомлення у месенджері, соцмережі або SMS, де йдеться про можливість швидко отримати виплату. Для цього пропонують перейти за посиланням, авторизуватися через нібито «Дію» або BankID, а іноді – завантажити «додаток» просто через браузер.

Саме на цьому етапі й починається пастка. Якщо користувач вводить дані картки, логін від банку, паролі або коди з SMS, шахраї можуть отримати доступ до рахунків і вивести гроші. У зоні ризику – передусім ті, хто чекає на соціальні виплати, допомогу від держави чи міжнародних організацій, а також люди, які звикли швидко переходити за посиланнями без перевірки адреси сайту.

У «Дії» наголошують: офіційний застосунок можна встановити лише через App Store або Google Play, а єдиний справжній портал сервісу – diia.gov.ua. Якщо сайт має дивну адресу, схожий, але не ідентичний домен, або просить завантажити файл напряму з браузера – це серйозний сигнал небезпеки.

Щоб не стати жертвою шахраїв, українцям радять не відкривати сумнівні посилання, не вводити банківські реквізити на невідомих сайтах і не передавати коди підтвердження стороннім особам. Інформацію про державні виплати варто перевіряти лише на офіційних ресурсах органів влади.

Якщо людина вже ввела свої дані на підозрілому сайті, потрібно якнайшвидше звернутися до банку, заблокувати картку або доступ до онлайн-банкінгу, а також повідомити кіберполіцію. Чим швидше це зробити, тим більше шансів зберегти кошти.