Автор YouTube-каналу iDeviceHelp вирішив перевірити заяви Apple про покращену оптимізацію в iOS 27. І для цього він обрав iPhone 11 – модель 2019 року, яка офіційно отримала оновлення. Нагадаємо, що компанія обіцяє на 30% швидший запуск додатків, до 70% прискорену появу фото в галереї після зйомки та підвищену на 80% швидкість передачі файлів AirDrop.

Важливо, що тестування проводилося на першій бета-версії iOS 27 для розробників. До офіційного релізу (він відбудеться за три місяці) вийде безліч нових збірок. Через це нова прошивка поки що демонструє неоднозначні результати.

Деякі стандартні програми, такі як Apple Fitness, «Ігри», «Калькулятор» та Apple TV, на бета iOS 27 відкриваються трохи швидше, ніж на стабільній версії iOS 26. У деяких програмах різниці практично немає.

Далі блогер перевірив заяву Apple про швидкість збереження фотографій. Практичний тест показав, що на iOS 27 знімок дійсно з’являється у галереї швидше, ніж на iOS 26. Потім ентузіаст відправив із двох iPhone 11 на різних прошивках 5-секундний відеоролик по AirDrop. Апарат на новій ОС дійсно продемонстрував відчутний приріст швидкості цього сценарію.

Apple також обіцяла покращення в роботі режиму енергозбереження. Пряме порівняння між пристроями показало, що iPhone 11 на iOS 27 дійсно працює в цьому режимі значно плавніше, тоді як на iOS 26 зустрічаються лаги та підгальмовування в анімаціях.

Нарешті, iPhone 11 на iOS 27 виявився швидше ще й у синтетичних тестах. У Geekbench він набрав 1778 балів у одноядерному тесті та 4047 балів – у багатоядерному. Це приблизно на 15% більше у порівнянні з апаратом на iOS 26.

Автор зазначає, що, незважаючи на найпершу бета-версію для розробників, слова Apple про оптимізацію виявилися далеко не порожніми обіцянками.

Українців попередили про нову шахрайську схему, у якій зловмисники прикриваються назвою «Дія» та обіцяють людям нібито разову грошову допомогу. Насправді головна мета таких повідомлень – не виплата коштів, а доступ до персональних і банківських даних громадян.

Про небезпеку повідомляє проєкт BRAMA, який працює за підтримки волонтерів та координації кіберполіції. Також раніше команда «Дії» вже попереджала про фішингові сайти зі схожими доменами, які маскувалися під державний сервіс. Один із таких ресурсів уже було заблоковано.

Схема виглядає доволі просто. Людині може надійти повідомлення у месенджері, соцмережі або SMS, де йдеться про можливість швидко отримати виплату. Для цього пропонують перейти за посиланням, авторизуватися через нібито «Дію» або BankID, а іноді – завантажити «додаток» просто через браузер.

Саме на цьому етапі й починається пастка. Якщо користувач вводить дані картки, логін від банку, паролі або коди з SMS, шахраї можуть отримати доступ до рахунків і вивести гроші. У зоні ризику – передусім ті, хто чекає на соціальні виплати, допомогу від держави чи міжнародних організацій, а також люди, які звикли швидко переходити за посиланнями без перевірки адреси сайту.

У «Дії» наголошують: офіційний застосунок можна встановити лише через App Store або Google Play, а єдиний справжній портал сервісу – diia.gov.ua. Якщо сайт має дивну адресу, схожий, але не ідентичний домен, або просить завантажити файл напряму з браузера – це серйозний сигнал небезпеки.

Щоб не стати жертвою шахраїв, українцям радять не відкривати сумнівні посилання, не вводити банківські реквізити на невідомих сайтах і не передавати коди підтвердження стороннім особам. Інформацію про державні виплати варто перевіряти лише на офіційних ресурсах органів влади.

Якщо людина вже ввела свої дані на підозрілому сайті, потрібно якнайшвидше звернутися до банку, заблокувати картку або доступ до онлайн-банкінгу, а також повідомити кіберполіцію. Чим швидше це зробити, тим більше шансів зберегти кошти.

У Миколаївській області спалахнув новий скандал навколо роботи ТЦК та СП. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що його представникам довелося втрутитися після звернення про можливі грубі порушення прав мобілізованих чоловіків.

За словами омбудсмена, до його Офісу звернувся чоловік, який розповів про свого брата. Під час мобілізаційних заходів за участі поліції, як стверджується, чоловіку зламали ребра. Після цього родина втратила з ним зв’язок на 18 днів.

Коли представники омбудсмена прибули до збірного пункту Миколаївського обласного ТЦК та СП, ситуація виявилася значно серйознішою. Лубінець заявив, що йшлося не про один окремий випадок, а про низку фактів, які можуть свідчити про системні порушення прав людини.

У результаті перевірки вдалося звільнити шістьох чоловіків, яких за словами омбудсмена, не мали права утримувати. Серед них був чоловік зі зламаними ребрами, який має підстави для відстрочки, оскільки самостійно доглядає за 80-річною матір’ю.

Також серед звільнених були двоє чоловіків із тяжкими захворюваннями, чоловік із вірусним гепатитом, мобілізований із проблемами коліна, а також батько дитини з інвалідністю.

Окремо Лубінець розповів про ще один тривожний епізод. За попередньою інформацією, під час затримання одного з чоловіків працівник поліції міг вдарити його сина ногою. Дитина залишилася сама на вулиці ввечері. Через стрес і цукровий діабет стан хлопця погіршився.

За цим фактом прокуратура вже відкрила досудове розслідування. Крім того, до ДБР і прокуратури направили повідомлення щодо можливого перевищення службових повноважень, незаконного позбавлення волі та залишення людини в небезпеці з боку працівників поліції та ТЦК.

Після втручання Офісу омбудсмена шістьом чоловікам дали можливість оформити документи для відстрочки або пройти додаткове медичне обстеження.

Лубінець наголосив, що мобілізація необхідна для оборони держави, однак незаконні дії мають отримувати належну правову оцінку. За його словами, підхід до мобілізаційних заходів потребує змін, а практиці силового затримання чоловіків має бути покладено край.