В Україні навіть єдине житло боржника не завжди є недоторканним. Якщо раніше багато українців були переконані, що єдина квартира чи будинок, у якому людина проживає постійно, не можуть забрати за борги, то в Міністерстві юстиції пояснили, що захист діє не у всіх випадках.

Головне значення має сума боргу. Якщо заборгованість перевищує 50 мінімальних зарплат, єдине житло можуть примусово стягнути в межах виконавчого провадження. Наразі йдеться про суму понад 432 тисячі гривень.

Тобто навіть якщо у людини немає іншої квартири чи будинку, це не гарантує повного захисту від стягнення. За великі борги таке майно може бути використане для погашення заборгованості.

Підставою можуть стати різні фінансові зобов’язання. Зокрема, борги за кредитами, комунальні послуги або інші підтверджені борги. Якщо сума накопичилася до встановленого порогу, питання про стягнення житла може перейти у правову площину.

Водночас єдине житло не забирають автоматично. Для цього має бути рішення суду, а сама процедура відбувається через виконавче провадження. Тобто спочатку борг має бути офіційно підтверджений, після чого державний або приватний виконавець може вживати заходів для його стягнення.

Якщо борг менший за 50 мінімальних зарплат, єдине житло не підлягає примусовому стягненню. Саме цей поріг є ключовою межею, після якої ризики для боржника значно зростають.

Окремі обмеження діють для військовослужбовців. Під час воєнного стану та ще протягом року після його завершення для них передбачені додаткові запобіжники щодо стягнення єдиного житла.

Таким чином, єдине житло в Україні може залишатися захищеним лише доти, доки борг не перевищує встановлений законом поріг. Якщо ж сума заборгованості стає більшою за 50 мінімальних зарплат, квартиру чи будинок можуть примусово стягнути, навіть якщо це єдине місце проживання людини.

В Україні можуть суттєво змінити підхід до проходження служби у Збройних силах. За даними ЗМІ, Міноборони та Генштаб обговорюють реформу, яка передбачає контракти з чіткими строками та нову систему бойових виплат.

Про це повідомляє «Українська правда» з посиланням на джерела в уряді, Міністерстві оборони та Офісі президента.

Контракти з конкретними строками служби

Однією з головних змін може стати запровадження контрактів із фіксованим терміном служби. Такий механізм хочуть застосовувати як для тих, хто вже служить, так і для нових військовослужбовців.

За попереднім проєктом, розглядають три основні варіанти контрактів:

• до 10 місяців – для чинних військових, які служать на бойових посадах;
• до 14 місяців – для новобранців на бойових посадах;
• до 2 років – для військових на тилових або спеціалізованих посадах.

Після завершення контракту військовий зможе отримати демобілізацію або відстрочку до нового призову. Також мобілізованим можуть дозволити укладати контракт із гарантованим строком служби та зрозумілими умовами звільнення.

Водночас, якщо військовий захоче переукласти контракт, попередній строк служби не буде автоматично зараховуватися у новий договір. Однак він може впливати на тривалість індивідуальної відстрочки.

Військовим хочуть підняти зарплати

У межах реформи також обговорюють підвищення грошового забезпечення. Мінімальну зарплату військових у тилу можуть збільшити з 20 до 30 тисяч гривень.

Крім того, планується підвищення окладів для командирів різних рівнів. За попередніми даними, їх можуть збільшити приблизно вдвічі.

Нова система бойових виплат «10/20/40»

Найбільші виплати хочуть передбачити для військових, які укладуть бойові контракти. Для них можуть запровадити нову систему винагород за ризик – «10/20/40».

Вона передбачає такі виплати:

• 10 тисяч гривень на день – за перебування на позиції;
• 20 тисяч гривень на день – за участь у штурмових або контрнаступальних діях;
• 40 тисяч гривень на день – за активні наступальні операції.

За оцінками співрозмовників видання, військові, які регулярно виконують бойові завдання, зможуть отримувати приблизно від 250 до 400 тисяч гривень на місяць.

Водночас у реформі планують передбачити запобіжники, щоб уникнути зловживань із нарахуванням бойових виплат.

Що це означає для військових

Якщо реформу ухвалять, військові отримають більш зрозумілі правила служби: конкретний строк контракту, можливість демобілізації після його завершення та вищі виплати за участь у бойових діях.

Фактично влада хоче перейти до системи, де служба матиме чіткі часові рамки, а найризикованіші завдання оплачуватимуться значно вище. Однак поки що йдеться саме про проєкт, який ще обговорюють на рівні Міноборони, Генштабу та Офісу президента.

Військовозобов’язані українці все частіше намагаються вирішити проблеми з ТЦК через застосунок «Резерв+». Зокрема, йдеться про сплату штрафу за порушення правил військового обліку, щоб зняти статус розшуку та надалі оформити бронювання. Однак юристи попереджають: у деяких випадках така сплата може не вирішити проблему, а навпаки – створити ризик кримінального провадження.

Чому сплата штрафу не завжди рятує від проблем

До адвоката Руслана Ткаченка звернувся чоловік, який хотів оформити бронювання на роботі. Раніше він уже сплатив штраф через «Резерв+» після неявки за повісткою. Після цього статус розшуку зник, однак забронювати працівника не встигли – невдовзі у системі знову з’явився новий запис про розшук.

Чоловік повторно подав заяву через застосунок і фактично визнав порушення. Але цього разу система не дала можливості просто сплатити штраф. Натомість з’явилося повідомлення про закриття адміністративної справи.

Саме це насторожило адвоката. Крім того, у системі з’явився запис, що за цим фактом може існувати повідомлення про підозру у межах кримінального провадження.

Коли може йтися вже не про штраф, а про кримінал

Адвокат пояснив, що все залежить від того, яку саме повістку проігнорувала людина. Якщо військово-лікарську комісію військовозобов’язаний проходив менш як рік тому і був визнаний придатним або частково придатним до служби, існує ризик, що наступна повістка могла бути вже бойовою.

«Якщо у вас свіжа ВЛК, тобто ви проходили її менше року тому, ТЦК має право надіслати бойову повістку через поштового оператора. Така повістка вважається врученою незалежно від того, чи отримав її військовозобов’язаний особисто в руки. Тому сплата штрафу через «Резерв+» може фактично означати визнання того, що людина умисно уникнула явки», – зазначив адвокат.

За словами юриста, у такому випадку ситуація може перейти з адміністративної площини у кримінальну. Зокрема, за статтею 336 Кримінального кодексу України ухилення від призову під час мобілізації карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

На що звернути увагу перед сплатою штрафу

Адвокат радить, перед поданням заяви та оплатою штрафу обов’язково з’ясувати, про яке саме порушення йдеться. Важливо розуміти, яку повістку було проігноровано та з якою метою людину викликали до ТЦК.

Окремо варто звернути увагу на проходження ВЛК. Якщо військово-лікарська комісія була пройдена менш як рік тому, а людина отримала висновок про придатність або часткову придатність до служби, є ризик, що наступний виклик міг стосуватися вже відправлення до військової частини.

У такому випадку просте визнання порушення через застосунок може мати набагато серйозніші наслідки, ніж звичайний адміністративний штраф. Тому перед оплатою адвокат Руслан Ткаченко радить не поспішати та спочатку з’ясувати всі обставини справи.