В Україні можуть суттєво змінити підхід до проходження служби у Збройних силах. За даними ЗМІ, Міноборони та Генштаб обговорюють реформу, яка передбачає контракти з чіткими строками та нову систему бойових виплат.

Про це повідомляє «Українська правда» з посиланням на джерела в уряді, Міністерстві оборони та Офісі президента.

Контракти з конкретними строками служби

Однією з головних змін може стати запровадження контрактів із фіксованим терміном служби. Такий механізм хочуть застосовувати як для тих, хто вже служить, так і для нових військовослужбовців.

За попереднім проєктом, розглядають три основні варіанти контрактів:

• до 10 місяців – для чинних військових, які служать на бойових посадах;
• до 14 місяців – для новобранців на бойових посадах;
• до 2 років – для військових на тилових або спеціалізованих посадах.

Після завершення контракту військовий зможе отримати демобілізацію або відстрочку до нового призову. Також мобілізованим можуть дозволити укладати контракт із гарантованим строком служби та зрозумілими умовами звільнення.

Водночас, якщо військовий захоче переукласти контракт, попередній строк служби не буде автоматично зараховуватися у новий договір. Однак він може впливати на тривалість індивідуальної відстрочки.

Військовим хочуть підняти зарплати

У межах реформи також обговорюють підвищення грошового забезпечення. Мінімальну зарплату військових у тилу можуть збільшити з 20 до 30 тисяч гривень.

Крім того, планується підвищення окладів для командирів різних рівнів. За попередніми даними, їх можуть збільшити приблизно вдвічі.

Нова система бойових виплат «10/20/40»

Найбільші виплати хочуть передбачити для військових, які укладуть бойові контракти. Для них можуть запровадити нову систему винагород за ризик – «10/20/40».

Вона передбачає такі виплати:

• 10 тисяч гривень на день – за перебування на позиції;
• 20 тисяч гривень на день – за участь у штурмових або контрнаступальних діях;
• 40 тисяч гривень на день – за активні наступальні операції.

За оцінками співрозмовників видання, військові, які регулярно виконують бойові завдання, зможуть отримувати приблизно від 250 до 400 тисяч гривень на місяць.

Водночас у реформі планують передбачити запобіжники, щоб уникнути зловживань із нарахуванням бойових виплат.

Що це означає для військових

Якщо реформу ухвалять, військові отримають більш зрозумілі правила служби: конкретний строк контракту, можливість демобілізації після його завершення та вищі виплати за участь у бойових діях.

Фактично влада хоче перейти до системи, де служба матиме чіткі часові рамки, а найризикованіші завдання оплачуватимуться значно вище. Однак поки що йдеться саме про проєкт, який ще обговорюють на рівні Міноборони, Генштабу та Офісу президента.

Військовозобов’язані українці все частіше намагаються вирішити проблеми з ТЦК через застосунок «Резерв+». Зокрема, йдеться про сплату штрафу за порушення правил військового обліку, щоб зняти статус розшуку та надалі оформити бронювання. Однак юристи попереджають: у деяких випадках така сплата може не вирішити проблему, а навпаки – створити ризик кримінального провадження.

Чому сплата штрафу не завжди рятує від проблем

До адвоката Руслана Ткаченка звернувся чоловік, який хотів оформити бронювання на роботі. Раніше він уже сплатив штраф через «Резерв+» після неявки за повісткою. Після цього статус розшуку зник, однак забронювати працівника не встигли – невдовзі у системі знову з’явився новий запис про розшук.

Чоловік повторно подав заяву через застосунок і фактично визнав порушення. Але цього разу система не дала можливості просто сплатити штраф. Натомість з’явилося повідомлення про закриття адміністративної справи.

Саме це насторожило адвоката. Крім того, у системі з’явився запис, що за цим фактом може існувати повідомлення про підозру у межах кримінального провадження.

Коли може йтися вже не про штраф, а про кримінал

Адвокат пояснив, що все залежить від того, яку саме повістку проігнорувала людина. Якщо військово-лікарську комісію військовозобов’язаний проходив менш як рік тому і був визнаний придатним або частково придатним до служби, існує ризик, що наступна повістка могла бути вже бойовою.

«Якщо у вас свіжа ВЛК, тобто ви проходили її менше року тому, ТЦК має право надіслати бойову повістку через поштового оператора. Така повістка вважається врученою незалежно від того, чи отримав її військовозобов’язаний особисто в руки. Тому сплата штрафу через «Резерв+» може фактично означати визнання того, що людина умисно уникнула явки», – зазначив адвокат.

За словами юриста, у такому випадку ситуація може перейти з адміністративної площини у кримінальну. Зокрема, за статтею 336 Кримінального кодексу України ухилення від призову під час мобілізації карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

На що звернути увагу перед сплатою штрафу

Адвокат радить, перед поданням заяви та оплатою штрафу обов’язково з’ясувати, про яке саме порушення йдеться. Важливо розуміти, яку повістку було проігноровано та з якою метою людину викликали до ТЦК.

Окремо варто звернути увагу на проходження ВЛК. Якщо військово-лікарська комісія була пройдена менш як рік тому, а людина отримала висновок про придатність або часткову придатність до служби, є ризик, що наступний виклик міг стосуватися вже відправлення до військової частини.

У такому випадку просте визнання порушення через застосунок може мати набагато серйозніші наслідки, ніж звичайний адміністративний штраф. Тому перед оплатою адвокат Руслан Ткаченко радить не поспішати та спочатку з’ясувати всі обставини справи.

В Україні знову заговорили про посилення відповідальності для чоловіків, які переховуються від мобілізації. Одним із найгучніших варіантів, який вже обговорюється у Верховній Раді, може стати блокування банківських карток для ухилянтів.

Йдеться про громадян, які перебувають у розшуку, не з’являються до ТЦК та СП і фактично уникають контакту з державними органами. У парламенті вважають, що нинішніх механізмів для пошуку таких осіб може бути недостатньо, тому законодавство можуть посилити.

Про це в інтерв’ю виданню «Апостроф» розповів народний депутат України, член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко.

За його словами, територіальні центри комплектування стикаються з серйозною проблемою: частину військовозобов’язаних просто неможливо знайти. Одні чоловіки виїхали за кордон, інші залишаються в Україні, але переховуються та не реагують на виклики.

Саме тому у Верховній Раді почали обговорювати нові інструменти впливу. Один із них – можливе блокування банківських карток для тих, хто ухиляється від мобілізації та перебуває в розшуку.

Такий крок може стати одним із найвідчутніших обмежень, адже банківська картка сьогодні потрібна майже для всього: отримання зарплати, переказів, оплати товарів, онлайн-покупок, зняття готівки та користування різними сервісами. Якщо рахунки або картки заблокують, людина фактично втратить можливість нормально користуватися власними коштами.

У Раді пояснюють, що держава не може миритися з ситуацією, коли одні громадяни проходять службу, а інші, перебуваючи в розшуку, продовжують жити звичним життям. Саме тому питання фінансових обмежень для ухилянтів розглядають як один із можливих способів змусити їх вийти на контакт із ТЦК.

Водночас остаточного рішення щодо блокування банківських карток поки немає. За словами Федієнка, це питання вже порушувалося на засіданнях профільного парламентського комітету, однак для запровадження такого механізму потрібні окремі законодавчі зміни.

Крім обмежень для ухилянтів, у парламенті також говорять про інші кроки у сфері мобілізації. Серед них – покращення соціальних гарантій для військових, підвищення грошового забезпечення та визначення більш чітких термінів проходження служби.

Однак нардеп визнає, що навіть додаткова мотивація не гарантує, що всі військовозобов’язані добровільно прийдуть до ТЦК. Саме тому влада може перейти до більш жорстких механізмів контролю.