Питання бронювання військовозобов’язаних працівників в Україні залишається одним із найскладніших у період війни. Держава одночасно має забезпечувати потреби армії в особовому складі та не допустити зупинки підприємств, які підтримують економіку й наповнюють бюджет.

Народний депутат від фракції «Слуга народу» Руслан Горбенко в інтерв’ю «Телеграфу» розповів про посилення вимог до критично важливих підприємств, перевірки бронювання, можливі корупційні схеми в оборонному секторі та неефективність окремих дій ТЦК.

За словами парламентаря, в Україні вже фактично триває процес скорочення кількості підприємств, які мають статус критичних і можуть бронювати працівників.

Горбенко заявив, що існує негласна установка зменшити кількість таких підприємств приблизно на 10-20%. Саме тому критерії для отримання або підтвердження критичності регулярно переглядають і посилюють.

Він також зазначив, що перевірки підприємств, які користуються правом бронювання, відбуваються вже близько року. До них залучають не лише представників ТЦК, а й співробітників СБУ. За словами депутата, це має знизити ризики зловживань і корупції.

Проблема фіктивного бронювання

Окрему увагу Горбенко звернув на оборонно-промислові підприємства, які можуть отримувати 100% бронювання для своїх працівників. На його думку, саме в цій сфері потрібно ретельно аналізувати, чи відповідає кількість персоналу реальним виробничим показникам.

Депутат пояснив, що якщо підприємство до бронювання виробляло продукції на певну суму, а після суттєвого збільшення штату обсяги виробництва майже не зросли, це може бути підставою для додаткової перевірки.

Як приклад він навів ситуацію, коли 100 працівників виготовляли продукції на 100 мільйонів гривень, а після збільшення штату до 200 людей виробництво зросло лише до 120 мільйонів. На думку нардепа, такі випадки можуть свідчити про фіктивне працевлаштування заради бронювання.

Штучний інтелект можуть використати для контролю

Горбенко вважає, що цифрові інструменти, зокрема штучний інтелект, можуть допомогти державі виявляти підозрілі схеми у сфері бронювання.

За його словами, якщо Міністерство оборони системно підійде до цифровізації цього процесу, технології зможуть порівнювати чисельність працівників, обсяги виробництва, податкові показники та інші дані. Це дозволить швидше знаходити невідповідності й мінімізувати корупційні ризики.

Повністю скасовувати бронювання не можна

Попри наявність зловживань, Горбенко виступає проти повного скасування бронювання для бізнесу. Він наголосив, що для багатьох підприємств це єдиний спосіб продовжувати роботу в умовах війни.

Нардеп підкреслив, що саме працюючий бізнес забезпечує надходження до бюджету, з якого фінансується сектор безпеки й оборони. Тому, на його думку, держава має не ліквідовувати систему бронювання, а зробити її більш прозорою.

Оптимальним шляхом Горбенко назвав регулярні перевірки підприємств і поступове підвищення вимог до отримання статусу критичності.

Рейди ТЦК у спортзалах і ресторанах

Парламентар також висловився щодо рейдів представників ТЦК у спортзалах, ресторанах, клубах та інших громадських місцях. На його думку, такі дії не завжди дають реальний результат.

Горбенко заявив, що за останні півтора року не побачив від ТЦК ефективної інформаційної кампанії, яка могла б підвищити темпи мобілізації або мотивувати громадян долучатися до війська.

Водночас він навів приклади підрозділів, які за його словами, успішно працюють із добровольцями. Серед них депутат згадав Третю штурмову бригаду, «Хартію» та «Азов». Горбенко зазначив, що ці формування створили сильне військове середовище, яке приваблює молодь.

Коментуючи рейди, нардеп зауважив, що перевірки у кількох спортзалах навряд чи суттєво вплинуть на мобілізацію. Він припустив, що люди, які свідомо уникають військового обліку або мобілізації, зазвичай не відвідують публічні місця, а намагаються мінімізувати пересування.

Влада все частіше загострюує увагу на тому, що найближчим часом бронювання можуть переглянути для частини підприємств, щоб поповнити лави Збройних сил України.

Про це розповів народний депутат від «Слуги народу» Сергій Нагорняк в інтерв’ю «Телеграфу». За його словами, наразі остаточного рішення Міністерства оборони чи уряду щодо масового зняття броні немає, однак сама дискусія вже триває через нестачу людей у війську.

Нагорняк пояснив, що у разі перегляду правил мобілізації ТЦК простіше буде працювати саме із заброньованими чоловіками. Причина, за його словами у тому, що такі працівники офіційно оформлені, перебувають на військовому обліку, а роботодавці та держава знають, де вони працюють і перебувають.

Фактично депутат визнав, що до працівників підприємств «легше дотягнутися», ніж до чоловіків, які уникають мобілізації, не з’являються у ТЦК та фактично не «світяться» у державних системах. У медіа також наводять його слова про те, що в Україні може бути до 2 мільйонів чоловіків, які ухиляються від мобілізації.

За словами Нагорняка, в Україні надзвичайно багато заброньованих працівників, тоді як ЗСУ сьогодні гостро потребують поповнення. Саме тому, на його думку, влада може переглянути не лише кількість заброньованих, а й сам підхід до того, кого саме залишати на підприємствах, а кого можуть направити до війська.

Водночас така позиція викликає чимало запитань у бізнесу та працівників. В Україні й без того катастрофічно не вистачає кадрів, люди неохоче йдуть працювати на підприємства, бо бояться мобілізації. Навіть компанії, які мають право бронювати працівників, часто не можуть знайти людей, адже бронь не завжди сприймається як гарантований захист – її можуть переглянути або скасувати.

У результаті виникає замкнене коло, армії потрібні люди, бізнесу потрібні працівники, а чоловіки працездатного віку часто або не йдуть на офіційну роботу, або намагаються уникати будь-якої взаємодії з державними структурами. Якщо ж бронювання почнуть масово скорочувати, підприємства можуть зіткнутися з ще більшим кадровим голодом.

Військовозобов’язані громадяни, які порушили правила військового обліку, можуть отримати адміністративний штраф від ТЦК та СП. Нині таке стягнення можна оплатити через застосунок «Резерв+». Однак, як пояснюють юристи, сама сплата штрафу не завжди гарантує швидке вирішення проблеми.

Про можливі ризики повідомляють на порталі «Юристи.UA».

Які санкції може застосувати ТЦК

Територіальні центри комплектування мають право притягувати громадян до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку. Найпоширенішим видом покарання є штраф.

Якщо громадянин не сплатив його у визначений законом строк, ситуація може ускладнитися. Зокрема, щодо військовозобов’язаного можуть застосувати інші заходи, серед яких – оголошення у розшук.

Щоб прибрати відповідну позначку, людина може ініціювати процедуру скасування розшуку, зокрема шляхом сплати штрафу. Водночас на практиці цей процес може супроводжуватися кількома проблемами.

Проблеми під час оплати штрафу через «Резерв+»

До юристів звернувся громадянин, який запитав, чи можна сплатити штраф ТЦК через застосунок «Резерв+». Адвокат Юрій Айвазян підтвердив, що така можливість наразі передбачена. Водночас він звернув увагу на кілька нюансів.

Перша проблема полягає в тому, що після визнання правопорушення та сплати штрафу підстава для складання протоколу фактично зникає. Саме для цього військовозобов’язаного зазвичай і можуть доставляти до ТЦК. Однак, за словами юриста, навіть після оплати запис про розшук може залишатися в системі.

Друга складність – поява нових записів про порушення. У деяких чоловіків після сплати штрафу за неявку за повісткою інформація про одне правопорушення зникає, але невдовзі може з’явитися інший запис – уже щодо нового порушення.

Третя проблема стосується постанови про адміністративне стягнення. У частині випадків громадяни не отримують документ, у якому мають бути зазначені реквізити для оплати штрафу. Через це людина не завжди може вчасно або коректно здійснити платіж.

Які штрафи передбачені

В Україні військовозобов’язані чоловіки повинні дотримуватися правил військового обліку. За їх порушення ТЦК та СП можуть накладати штрафи, розмір яких становить від 17 000 до 25 500 грн.

З 17 квітня 2025 року з’явилася можливість сплатити лише половину суми штрафу. Водночас, як зазначають юристи, скористатися таким механізмом на практиці може бути непросто.

Дізнатися про наявність штрафу можна, зокрема, під час особистого звернення до ТЦК за місцем реєстрації. Там мають повідомити, чи є стягнення, з якої причини його накладено та яку суму необхідно сплатити. Також перевірити інформацію можна онлайн через окремі сервіси, зокрема YouControl.