Народний депутат від фракції «Слуга народу» Сергій Нагорняк заявив, що для підвищення ефективності мобілізації в Україні варто переглянути чинні довідки про інвалідність. Про це розповів виданню «Телеграф».

За словами парламентаря, держава має обнулити інвалідність всим українцям, залишивши без змін лише статус тих громадян, які отримали інвалідність унаслідок участі в бойових діях з 2014 року.

Нагорняк вважає, що значна частина довідок про інвалідність могла бути оформлена незаконно. Саме тому, на його думку, їх потрібно анулювати та заново перевірити громадян на придатність до служби.

Водночас депутат зазначив, що просте скасування документів не гарантує поповнення лав ЗСУ. Він припустив, що частина чоловіків може спробувати повторно отримати подібні довідки через корупційні схеми. Як альтернативу Нагорняк пропонує запровадити механізм економічного бронювання.

За його словами, громадяни, які хочуть отримати офіційну відстрочку від служби, могли б сплачувати за це державі легально. Отримані кошти, на думку депутата, можна було б спрямувати на мотивацію військових та рекрутинг до Збройних сил України.

Нагорняк визнав, що така ініціатива може викликати критику в суспільстві через відчуття несправедливості: мовляв, заможні громадяни зможуть не служити, тоді як люди без фінансових можливостей будуть мобілізовані. Однак депутат заявив, що й нині частина чоловіків із грошима фактично уникає служби, користуючись купленими документами.

Парламентар також запропонував запровадити певний перехідний період, за аналогією з «місячником» добровільної здачі зброї. У цей час громадяни могли б легалізувати своє становище через офіційний механізм платної відстрочки.

На думку Нагорняка, такий підхід дозволив би частково вирівняти ситуацію з мобілізацією та забезпечити додаткові ресурси для армії.

В Україні дедалі частіше говорять про необхідність змін у системі мобілізації. Одна з головних причин – відчуття несправедливості серед частини чоловіків, які вважають, що правила працюють не для всіх однаково.

Багато українців не хочуть іти служити не лише через страх перед війною, а й через недовіру до самої системи призову. У суспільстві поширена думка, що заможні люди мають більше можливостей уникнути мобілізації: через зв’язки, корупційні схеми, фіктивні довідки або інші способи. Натомість чоловіки з простих родин часто відчувають, що саме вони залишаються найбільш вразливими перед системою.

Саме тому частина військових та експертів пропонує шукати більш прозорі механізми. Однією з таких ідей є мобілізаційна лотерея, у якій черговість призову визначається випадковим методом.

Подібний підхід колись використовували у США під час війни у В’єтнамі. Тоді влада запровадила лотерею за датами народження. Суть механізму полягала в тому, що дати народження випадковим чином поєднувалися з номерами черговості призову. Чоловіки, чиї дати отримували нижчі номери, мали більшу ймовірність бути призваними першими.

Головна мета такої системи полягала в тому, щоб зменшити вплив людського фактора. Якщо рішення ухвалює не конкретний чиновник, а випадковий механізм, стає складніше домовитися, «вирішити питання» або використати знайомства. Прихильники цієї ідеї вважають, що для України це могло б стати способом повернути довіру до мобілізації.

Умовно така система могла б працювати й в Україні. Наприклад, держава могла б визначати черговість призову за датами народження або іншими відкритими критеріями. Результати лотереї могли б публікуватися офіційно, щоб громадяни бачили, що процес відбувається прозоро, а не вибірково.

При цьому мобілізаційна лотерея не означала б автоматичний призов усіх без винятку. Медичні обмеження, законні відстрочки, сімейні обставини та інші фактори все одно мали б враховуватися. Але сам порядок виклику громадян міг би стати більш зрозумілим і менш залежним від суб’єктивних рішень.

Прихильники такого підходу переконані: якщо суспільство побачить, що мобілізація справді однакова для всіх, рівень напруги може знизитися. Адже нині багато конфліктів виникає саме через переконання, що одних чоловіків активно шукають на вулицях, а інші спокійно уникають служби завдяки грошам або зв’язкам.

Водночас така ідея має і противників. Критики вважають, що війна потребує не випадкового відбору, а якісного рекрутингу, підготовки та грамотного розподілу людей за навичками. Армії потрібні не просто випадково обрані чоловіки, а мотивовані та придатні до конкретних завдань військовослужбовці.

Попри дискусії, українська влада поки не підтримує ідею мобілізаційної лотереї. Ба більше, наразі немає ознак, що такий механізм серйозно розглядається як реальний варіант реформи. Тому найближчим часом Україна, ймовірно, продовжить шукати інші способи зробити мобілізацію ефективнішою та справедливішою.

ПриватБанк оголосив про старт спеціальної програми для мікро- та малого бізнесу. Вона діятиме з 1 травня до 30 червня 2026 року та передбачає пільгове обслуговування рахунків і вигідніші умови користування еквайрингом.

Про це повідомляє Telegram-канал PrivatBank_insider.

Згідно з умовами програми, скористатися пропозицією зможуть фізичні особи-підприємці, крім представників ІТ-сфери, а також юридичні особи. Водночас пільги не поширюються на бюджетні та благодійні організації. Участь доступна для клієнтів, які раніше не мали відкритих рахунків у ПриватБанку або підключають новий тип еквайрингу.

Однією з ключових переваг стане безкоштовне обслуговування рахунку протягом 90 днів за тарифом «Бізнес Стандарт». Абонентська плата за рахунок, відкритий у межах акції, у цей період не нараховуватиметься.

Крім того, банк спростив підключення безготівкових платежів. Бізнес може оформити еквайринг онлайн через «Приват24 для бізнесу». Для класичних POS-терміналів скасовується фіксована плата за обслуговування: підприємці сплачуватимуть лише 1,3% з кожної транзакції, а витрати на утримання обладнання бере на себе банк. За попередніми оцінками, така умова може дати економію до 1200 грн за перші три місяці.

Окремі пільги передбачені для цифрового еквайрингу. У застосунку «Термінал», який дозволяє використовувати смартфон як POS-термінал із ПРРО, діятиме нульова комісія на перші 50 тис. грн обороту в межах акції.

Такі самі умови запроваджені й для LiqPay – сервісу для прийому онлайн-платежів на сайтах, у соціальних мережах та месенджерах. Стандартна комісія 1,5% не стягуватиметься, доки оборот не перевищить встановлений ліміт у 50 тис. грн.