ПриватБанк оголосив про старт спеціальної програми для мікро- та малого бізнесу. Вона діятиме з 1 травня до 30 червня 2026 року та передбачає пільгове обслуговування рахунків і вигідніші умови користування еквайрингом.

Про це повідомляє Telegram-канал PrivatBank_insider.

Згідно з умовами програми, скористатися пропозицією зможуть фізичні особи-підприємці, крім представників ІТ-сфери, а також юридичні особи. Водночас пільги не поширюються на бюджетні та благодійні організації. Участь доступна для клієнтів, які раніше не мали відкритих рахунків у ПриватБанку або підключають новий тип еквайрингу.

Однією з ключових переваг стане безкоштовне обслуговування рахунку протягом 90 днів за тарифом «Бізнес Стандарт». Абонентська плата за рахунок, відкритий у межах акції, у цей період не нараховуватиметься.

Крім того, банк спростив підключення безготівкових платежів. Бізнес може оформити еквайринг онлайн через «Приват24 для бізнесу». Для класичних POS-терміналів скасовується фіксована плата за обслуговування: підприємці сплачуватимуть лише 1,3% з кожної транзакції, а витрати на утримання обладнання бере на себе банк. За попередніми оцінками, така умова може дати економію до 1200 грн за перші три місяці.

Окремі пільги передбачені для цифрового еквайрингу. У застосунку «Термінал», який дозволяє використовувати смартфон як POS-термінал із ПРРО, діятиме нульова комісія на перші 50 тис. грн обороту в межах акції.

Такі самі умови запроваджені й для LiqPay – сервісу для прийому онлайн-платежів на сайтах, у соціальних мережах та месенджерах. Стандартна комісія 1,5% не стягуватиметься, доки оборот не перевищить встановлений ліміт у 50 тис. грн.

В Україні вже найближчим часом можуть змінити підхід до бронювання працівників. Уряд розглядає оновлення правил визначення критично важливих підприємств, а також можливий перегляд уже наданих статусів.

Про це розповів в ефірі «Вечір.LIVE» доктор економічних наук Андрій Длігач.

За його словами, наразі обговорюють кілька сценаріїв реформування чинної системи. Серед них, як повне скасування окремих підходів, так і верифікація підприємств, які вже отримали статус критично важливих, а також перегляд критеріїв для бронювання працівників.

Експерт наголосив, що нинішня модель потребує корекції, адже значна частина українського бізнесу не має можливості бронювати персонал. За його оцінкою, близько 80% компаній працюють без заброньованих співробітників, що може створювати додаткові ризики для економіки.

Одним із можливих варіантів реформи Длігач назвав перехід до моделі «критичного персоналу». Модель «критичного персоналу» передбачає, що бронювання надаватиметься не всім працівникам підприємства, а лише тим фахівцям, без яких компанія не зможе стабільно працювати або виконувати важливі для держави завдання. Йдеться про більш адресний підхід, який має зменшити ризики зловживань у системі бронювання. Такий підхід, на його думку, дозволив би зменшити кількість зловживань і водночас міг би позитивно вплинути на бюджетні надходження.

Водночас остаточне рішення щодо зміни правил може потребувати не лише урядового погодження, а й розгляду у Верховній Раді. Нові підходи до бронювання можуть бути ухвалені вже у травні.

Донька військовослужбовця, який помер під час служби, домоглася у суді перерахунку одноразової грошової допомоги від Міністерства оборони України. Відомство раніше відмовило родині у виплаті 15 млн грн, призначивши значно меншу суму. Після розгляду справи суд зобов’язав Міноборони нарахувати позивачці 7,5 млн грн – половину від передбаченої суми.

Про це йдеться у рішенні Львівського окружного адміністративного суду, оприлюдненому в Єдиному державному реєстрі судових рішень у квітні 2026 року. За матеріалами справи, батько позивачки проходив військову службу та помер на початку січня 2024 року. Причиною смерті медики вказали захворювання, набряк головного мозку та гостре порушення мозкового кровообігу.

Після смерті військового його дружина та донька звернулися до Міністерства оборони із заявами про призначення одноразової допомоги у розмірі 15 млн грн. Однак їм погодили виплату лише 2,2 млн грн, поділивши цю суму порівну між двома заявницями. Донька померлого військовослужбовця не погодилася з таким рішенням і звернулася до суду, вимагаючи виплатити їй належну частку – 7,5 млн грн.

Позивачка наполягала, що смерть її батька була пов’язана із виконанням військового обов’язку. За її словами, гострий стан, який призвів до смерті, виник на 18-й день перебування військового у зоні бойових дій. Саме це, як зазначала донька солдата, дало підстави військово-лікарській комісії встановити причинний зв’язок захворювання зі захистом Батьківщини.

Справу розглядала суддя Роксолана Качур. Вивчивши матеріали провадження та позиції сторін, суд дійшов висновку, що твердження Міноборони про «природну смерть унаслідок захворювання» не враховує обставин справи, хронології подій та характеру медичного діагнозу.

У рішенні суду зазначено, що гостре порушення мозкового кровообігу за геморагічним типом, а також набряк головного мозку не можна розглядати як хронічну хворобу, яка поступово розвивалася в тилових умовах. Суд вказав, що йдеться про критичний стан, який міг бути спричинений фізичним виснаженням, тривалим психоемоційним напруженням, стресом та іншими чинниками, пов’язаними з перебуванням на лінії зіткнення.

Окремо суддя врахувала висновок ВЛК, яка встановила, що смерть військовослужбовця настала через захворювання, пов’язане із захистом Батьківщини.

У підсумку Львівський окружний адміністративний суд визнав належним способом захисту прав позивачки зобов’язання Міністерства оборони призначити та виплатити їй одноразову грошову допомогу як доньці загиблого військовослужбовця. Йдеться про 7,5 млн грн – половину від загальної суми 15 млн грн, передбаченої постановою Кабміну №168 від 28 лютого 2022 року та законом про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їхніх сімей. Уже виплачені кошти мають бути враховані під час перерахунку.