Через те, що багато українських військових змушені перебувати на передовій без ротації місяцями, а в окремих випадках – понад рік, у Збройних силах ухвалили рішення змінити підхід до служби на бойових позиціях. Відтепер заборонено тримати військовослужбовців на передовій більше ніж два місяці без ротації.

Відповідний наказ підписав Олександр Сирський, про що він повідомив у соціальних мережах.

Головнокомандувач Збройних сил України зазначив, що документ спрямований на збереження життя і здоров’я військовослужбовців, які виконують завдання як безпосередньо на лінії бойового зіткнення, так і в глибині оборони.

За його словами, командири зобов’язані організовувати службу таким чином, щоб перебування бійців на позиціях тривало не більше двох місяців. Після цього має відбутися обов’язкова заміна, яку необхідно провести не пізніше ніж за один місяць. Ротації повинні плануватися завчасно з урахуванням оперативної обстановки, характеру бойових дій та наявних ресурсів.

Крім того, наказ передбачає низку обов’язкових вимог. Зокрема, військовослужбовці після виконання бойових завдань мають проходити медичний огляд та отримувати час для відпочинку. Також передбачено своєчасне забезпечення підрозділів боєприпасами та продовольством.

Головнокомандувач наголосив, що дотримання вимог наказу перебуватиме під жорстким контролем.

«У разі порушень – невідворотна відповідальність відповідно до чинного законодавства та статутів ЗСУ», – зазначив він.

Документ є обов’язковим для виконання всіма підрозділами, які виконують бойові завдання на передовій.

Раніше військова омбудсманка Ольга Решетилова зазначала, що тривале перебування військових на позиціях негативно впливає на їхній психологічний стан. За даними дослідження, вже після 40 днів на передовій у бійців може знижуватися мотивація та відчуття самозбереження, що робить таку практику неефективною.

Портал Дія розширив перелік послуг та відкрив доступ до нових сервісів, на які давно очікували користувачі. Йдеться про можливість подання заяв до міжнародного Реєстру збитків для бізнесу та державних структур через онлайн-сервіс.

Тепер через «Дію» можна фіксувати пошкодження чи знищення інфраструктури, а також втрату активів, спричинених російською агресією. Це дозволяє не лише задокументувати завдані збитки, а й створює основу для міжнародного визнання втрат, майбутніх компенсацій та механізмів притягнення Росії до відповідальності.

Які категорії заяв уже доступні

• Для державних установ відкрито дві категорії:
• B1.1 – пошкодження або руйнування критичної інфраструктури;
• B1.2 – пошкодження або руйнування некритичної інфраструктури.

Для бізнесу доступні одразу три напрямки:

• C1.1 – збитки через пошкодження чи знищення критичної інфраструктури;
• C1.2 – втрати через руйнування некритичної інфраструктури;
• C3.1 – пошкодження, знищення або повна втрата активів.

Крім цього, для користувачів працює функція цифрових повноважень, яка дає можливість керівникам компаній призначати представників для подання та супроводу заяв.

Як подати заявку

Частину необхідних відомостей система автоматично підтягуватиме з державних реєстрів. Однак заявнику також потрібно самостійно додати важливу інформацію, зокрема:

• дані про пошкоджені або зруйновані об’єкти;
• документи з оцінкою збитків;
• детальний опис обставин події;
• фото, відео або інші докази завданої шкоди.

Подати заяву можуть юридичні особи, які зазнали збитків після 24 лютого 2022 року.

Хто реалізує сервіс

Запуск послуги забезпечили Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство юстиції України. Розвиток сервісу підтримують UK Dev та EGAP, яку реалізує Фонд Східна Європа.

Новий функціонал має стати важливим інструментом для фіксації втрат та подальшого відновлення країни.

В українському політикумі дедалі гучніше лунають заяви про загрозливий відтік молоді за кордон, особливо чоловіків віком 18-22 роки. Частина народних депутатів відкрито висловлює незадоволення рішеннями, які на їхню думку, фактично сприяють виїзду молодих українців замість їх залучення до захисту держави та роботи на її розвиток.

Додаткове занепокоєння викликає і небажання молоді вступати на контрактну службу. Нагадаємо, зараз для чоловіків віком 18-24 роки діють умови, які передбачають одноразовий бонус у розмірі 1 мільйона гривень та лише один рік служби за контрактом. Втім, за перші три місяці цією програмою скористалися лише близько 500 осіб. Після цього у Міністерстві оборони перестали публічно розкривати статистику щодо цієї програми.

На думку частини депутатів, такі цифри свідчать про серйозну кризу довіри серед молоді, вони не виявляють готовності підписувати контракт навіть за фінансових стимулів.

Критику на адресу влади висловив також народний депутат України Дмитро Разумков. Він розкритикував дії уряду та рішення, які дозволили молодим чоловікам віком 18–22 роки залишати країну, заявивши, що це має серйозні наслідки для демографії, економіки та обороноздатності України.

За словами депутата, масштаби відтоку молоді вже набули критичного рівня.

«Знаєте, скільки виїхало молоді у віці 18–23 роки, починаючи з серпня 2020 року? 400 тисяч! 400 тисяч молодиків виїхало фактично за піврок» – наголосив Разумков.

Він також звернув увагу, що разом із молодими чоловіками країну залишають і дівчата, що лише посилює масштаби міграційної кризи.

На думку депутатів, ситуація коли молодь масово виїжджає за кордон та не готова йти на контрактну службу навіть за запропонованих умов, має стати сигналом для перегляду державної політики щодо молоді.