У Польщі з’явився резонансний законопроєкт, який викликав хвилю обговорень серед українців. У соцмережах поширюються заяви, що українських чоловіків нібито почнуть депортувати навіть за дрібні порушення – від неправильного паркування до безквиткового проїзду. Однак реальний зміст ініціативи має важливі уточнення.

Йдеться про законопроєкт RPW/13478/2026, зареєстрований депутатами партії Право і справедливість (PiS), який пропонує посилити правила перебування іноземців у Польщі. Документ передбачає можливість рішення про видворення іноземця у разі двох умисних правопорушень протягом 24 місяців або двох порушень, за які може передбачатися арешт чи обмеження свободи.

Чи йдеться про дрібні штрафи

Саме тут виникло найбільше маніпуляцій. У публічному просторі почали трактувати ініціативу так, ніби депортація може загрожувати за два звичайні адміністративні штрафи, наприклад, за перевищення швидкості, неправильне паркування чи перехід дороги в недозволеному місці.

Втім у доступному описі законопроєкту йдеться не про «будь-які два штрафи», а про умисні правопорушення або порушення більш серйозної категорії. Тому твердження про автоматичну депортацію за дрібні побутові проступки є перебільшенням.

Це ще не чинний закон

Важливо розуміти: Польща не запровадила таких правил зараз. Документ лише подано на розгляд і він проходить етап консультацій. Ба більше, у польському Сеймі автори ініціативи не мають гарантованої більшості, а схожі пропозиції раніше вже не проходили. Тобто наразі не йдеться про те, що українських чоловіків уже почнуть масово депортувати.

Чому згадують саме чоловіків

Тема набула розголосу саме щодо українських чоловіків, оскільки ця категорія перебуває під особливою увагою в питаннях міграційного контролю. Водночас сам законопроєкт стосується усіх іноземців, а не окремо громадян України чи лише чоловіків.

Що це означає для українців

Наразі – жодних нових правил не діє. Але сама поява такої ініціативи може свідчити про тенденцію до посилення міграційної політики в Польщі. Тому українцям варто стежити за розвитком ситуації, але не сприймати гучні заголовки про «депортацію за два штрафи» як уже ухвалений факт.

Компанія X, що належить Ілону Маску, представила новий месенджер XChat, який доступний як окремий мобільний застосунок. Уже менш ніж за добу після запуску сервіс увійшов до списку найпопулярніших безкоштовних програм у App Store одразу в кількох країнах, а в окремих регіонах навіть посів перше місце.

Новий продукт працює незалежно від основного застосунку X, хоча вбудовані повідомлення всередині соцмережі поки що залишаються доступними. Фактично XChat позиціонується як повноцінний конкурент популярних месенджерів, таких як Telegram та WhatsApp. Основний акцент зроблено на приватності користувачів і підтримці великих групових чатів.

Можливості XChat

• наскрізне шифрування повідомлень;
• редагування та видалення повідомлень для всіх учасників чату;
• зникаючі повідомлення;
• блокування створення скріншотів;
• аудіо- та відеодзвінки;
• відправка фото, відео та файлів;
• групові чати до 350 учасників (з можливістю розширення у майбутньому);
• відсутність реклами та трекінгу всередині програми.

Наразі XChat доступний лише для користувачів пристроїв на базі iOS. Інформації щодо релізу на інших платформах поки що немає.

Українське військо щомісяця потребує поповнення на рівні 20-30 тисяч осіб, однак на п’ятому році повномасштабної війни кількість чоловіків, які добровільно звертаються до ТЦК, залишається недостатньою.

На тлі дефіциту мобілізаційного ресурсу в Міністерстві оборони, за інформацією журналістки Юлії Забєліної, розглядають варіанти залучення до служби чоловіків, які вже проходили ВЛК та мають бронювання. Йдеться про категорію військовозобов’язаних, дані про яких є в системі, а отже ТЦК володіють інформацією про їхнє місцеперебування.

Як зазначила журналістка, одним із варіантів, який обговорюється, є збереження права на відстрочку лише для працівників оборонного сектору. Підприємства, які не належать до критично важливих для оборони, можуть втратити можливість бронювати співробітників.

За словами Забєліної, якщо нестача особового складу зберігатиметься, то жорсткі рішення це неменучий крок задля доукомплектування армії.

Окремо наголошується, що значна частина заброньованих військовозобов’язаних уже проходила військово-лікарську комісію. У такому випадку, вони потенційно можуть отримувати бойові повістки поштою. І слід зазначити, що по українському законодаству, така повістка може вважатися врученою незалежно від фактичного отримання адресатом, а її ігнорування може мати кримінальні наслідки.

Водночас Забєліна наголошує, що наразі всі ці ініціативи залишаються лише на рівні обговорення і не є затвердженими рішеннями. Але такі питання уже піднімаються у вищих політичних та військових кругах.