У травні, за умови продовження воєнного стану, правила мобілізації в Україні залишаються без змін. Попри обговорення нових законодавчих ініціатив, наразі діють уже чинні норми. Порядок призову, як і раніше, визначається віком, військовим статусом та наявністю відстрочки.

Відповідно до закону про мобілізацію, до призовної категорії належать чоловіки віком від 18 до 60 років. Водночас ключову роль відіграє статус військовозобов’язаного.

Чоловіки до 25 років, які не служили і не перебувають у запасі, вважаються призовниками і не підлягають мобілізації. Вони можуть вступити до війська лише добровільно за контрактом.

Інша ситуація з тими, хто вже має військовий досвід або підготовку – вони отримують статус військовозобов’язаних і можуть бути мобілізовані навіть до 25 років.

Фактично основний мобілізаційний вік починається з 25 років. Саме з цього моменту чоловік, за відсутності відстрочки чи звільнення, може отримати повістку.

Граничний вік служби для більшості – 60 років, однак для офіцерів вищого складу він може сягати 65 років. Крім того, після 60 років можливе продовження служби за контрактом.

Хто підлягає мобілізації в першу чергу

Якщо чинні правила залишаться без змін, із 1 травня до служби насамперед залучатимуть:

• чоловіків 25-60 років без військового досвіду, якщо вони придатні за станом здоров’я та не мають відстрочки;
• осіб 18-60 років, які вже служили або перебувають у запасі, включно з офіцерами;
• громадян, яких раніше виключили з обліку за станом здоров’я, але повторно визнали придатними;
• чоловіків, що раніше мали статус «обмежено придатний» – його скасовано, і рішення тепер залежить від висновку медкомісії.

Отже, вирішальними залишаються не лише вік, а й військовий досвід, стан здоров’я та юридичні підстави для відстрочки або звільнення.

В Україні можуть змінити підхід до розшуку військовозобов’язаних, які мають відповідний статус у системі «Оберіг». Йдеться про посилення ролі поліції у цих процесах замість територіальних центрів комплектування (ТЦК).

За інформацією видання NV, яке посилається на джерела в органах влади, команда міністра оборони Михайла Федорова працює над змінами до законодавства про мобілізацію.

Що пропонують змінити

За попередніми даними, планується надати Національній поліції ширші повноваження. Зокрема:

• відкриття кримінальних проваджень щодо осіб зі статусом «у розшуку»;
• затримання таких громадян;
• доставка до ТЦК;
• складання адміністративних протоколів.

Як система працює зараз

Наразі статус «у розшуку» в застосунку «Резерв+» означає, що особа або проігнорувала повістку, або не пройшла військово-лікарську комісію (ВЛК).

У таких випадках поліція цілеспрямовано не займається пошуком людини. Вона може втрутитися лише під час випадкової перевірки документів. Адміністративний протокол при цьому складають представники ТЦК, а не поліцейські.

Кримінальна відповідальність настає лише після проходження ВЛК і отримання мобілізаційного розпорядження, якщо людина не з’являється до служби.

Що може змінитися

За словами джерел, розглядається варіант передачі поліції повної інформації про осіб у розшуку — включно з персональними даними, адресами та телефонами. Це дозволить правоохоронцям здійснювати активний розшук.

Однак для реалізації таких змін необхідно внести правки до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів.

Позиція відомств

У Міністерстві внутрішніх справ офіційно не підтвердили і не спростували інформацію. Водночас джерела зазначають, що правоохоронці поки не повністю залучені до обговорення реформ.

Раніше глава Нацполіції Іван Вигівський заявляв, що участь у мобілізаційних процесах створює додаткове навантаження на поліцію.

Що кажуть у парламенті

На початку квітня керівник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив, що Міноборони працює над реформою мобілізації.

За його словами, мова може йти про сотні тисяч або навіть мільйони осіб зі статусом у розшуку. Очікується, що відповідний законопроєкт спочатку представлять у профільному комітеті Верховної Ради, а потім — депутатським фракціям.