Оновлення iOS 26.4.1 спричинило серйозні проблеми для частини власників iPhone. За повідомленнями користувачів, після встановлення апдейту пристрої можуть повністю вийти з ладу.

Зокрема, вночі смартфон автоматично намагається встановити оновлення, однак процес завершується з помилкою. У результаті зранку користувачі виявляють, що їхній iPhone заблокований і не реагує на дії.

Єдиний спосіб відновити роботу пристрою наразі — це повна перепрошивка. Втім, така процедура призводить до втрати всіх даних, якщо резервна копія не була створена заздалегідь.

Поки що офіційної реакції від Apple не надходило. Користувачам рекомендують тимчасово утриматися від встановлення оновлення до з’ясування обставин.

Чоловіки віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, тепер зобов’язані подавати актуальні дані з додатку «Резерв+» для оформлення закордонного паспорта.

Як повідомляє «Технофан», про це офіційно поінформували в Департаменті консульської служби МЗС України, уточнивши оновлені правила обслуговування громадян.

У відомстві зазначили, що заявники повинні додатково надати електронний військово-обліковий документ із «Резерв+». Він має бути актуальним – сформованим не раніше ніж за 72 години до подання заяви. Водночас у випадках, коли в «Резерв+» відображаються порушення військового обліку або статус потребує уточнення, громадянам необхідно попередньо врегулювати ці питання у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Якщо з “Резерв+” все в порядку, то далі стандартна процедура оформлення передбачає особисту присутність заявників, які досягли 14 років. Під час прийому консул формує заяву-анкету, яку громадянин перевіряє та підписує безпосередньо на місці.

Для початку оформлення необхідно подати повний пакет документів. До нього входять усі раніше видані закордонні паспорти, внутрішній паспорт громадянина України (ID-картка або книжечка) та ідентифікаційний код. Якщо окремого документа з ІПН немає, можуть бути використані дані з внутрішнього паспорта або свідоцтва про народження.

Також обов’язковим є витяг із реєстру територіальної громади про місце реєстрації в Україні. У разі відсутності прописки потрібно надати відповідне підтвердження. Завершує пакет документ про законне перебування або постійне проживання в іншій державі.

Оформлення закордонного паспорта передбачає сплату консульського збору, який є однаковим для всіх установ, але конвертується у валюту країни перебування за місцевим курсом. Стандартний термін виготовлення та доставки документа дипломатичною поштою становить до трьох місяців.

За потреби громадяни можуть пришвидшити процес, скориставшись експрес-доставкою через комерційні поштові сервіси та надавши консулу відповідну квитанцію.

У країнах Європейського Союзу вже фіксуються випадки передачі громадян України на батьківщину, однак йдеться не про масову практику, а про окремі юридичні процедури. Про це заявив юрист Руслан Ткаченко, коментуючи дискусії щодо можливого повернення українців призовного віку.

За його словами, на сьогодні відсутні правові механізми, які дозволяли б європейським державам системно передавати всіх українських чоловіків.

«Не існує рішень чи законів, які б дозволяли масову депортацію. Однак окремі випадки вже є – і вони пов’язані виключно з порушенням закону», – пояснив юрист.

Досвід Польщі: екстрадиція за кримінальні правопорушення

Найбільш показовою у цьому контексті є практика Польщі. Там правоохоронні органи регулярно передають Україні громадян, які:

• перебувають у розшуку,
• підозрюються у кримінальних злочинах,
• або намагалися уникнути відповідальності.

Зокрема, йдеться про справи, пов’язані з організацією нелегальної міграції, а також дорожньо-транспортні пригоди.

«Навіть у випадках із ДТП українців можуть передавати на батьківщину. Але важливо розуміти: це не про дрібні порушення правил дорожнього руху, а про кримінальні справи – наприклад, аварії з постраждалими або втечу з місця події», – наголосив Ткаченко.

За його словами, після повернення в Україну такі особи вже потрапляють у поле дії національного законодавства, зокрема й правил військового обліку.

Чи можлива така практика в Німеччині

Окремо юрист прокоментував ситуацію в Німеччині. Він зазначив, що наразі подібні рішення не мають масового характеру, однак правові передумови для індивідуальних випадків існують.

«У Німеччині діє принцип верховенства права. Будь-яка передача особи можлива лише через суд або відповідні юридичні процедури. Але якщо людина порушує закон – депортація є стандартною практикою, як і в інших країнах ЄС», – пояснив він.

Без єдиної політики ефект буде обмеженим

Водночас Ткаченко підкреслює, що навіть якщо окремі країни посилюватимуть підходи, це не дасть системного результату.

«Європейський Союз має відкриті кордони. Якщо одна країна посилює правила, люди просто переїжджають до іншої. Тому без узгодженої політики на рівні ЄС говорити про масові процеси не доводиться», – підсумував юрист.