Військовозобов’язані чоловіки, які не мають встановленого застосунку «Резерв+» або не можуть продемонструвати військово-облікові документи в електронному вигляді, не звільняються від перевірок. Навіть за відсутності застосунку працівники ТЦК та поліції мають можливість ідентифікувати особу через державний реєстр «Оберіг».

Про можливі наслідки та реальну практику перевірок розповів адвокат Роман Ухов у коментарі для ТСН.

Чи обов’язково мати паперові документи

За словами правознавця, вимога носити з собою роздруковані військово-облікові документи формально залишається чинною ще з початку воєнного стану. Проте на практиці механізм перевірок суттєво змінився.

Якщо громадянин може пред’явити будь-які документи, що посвідчують особу — паспорт, ідентифікаційний код, або інші дані (ПІБ, дата народження), — працівники ТЦК отримують необхідну інформацію безпосередньо з реєстру «Оберіг» у телефонному режимі.

Що буде за відсутності «Резерв+»

Адвокат наголошує: сама по собі відсутність застосунку «Резерв+» або паперової довідки не є підставою для затримання чи примусового доставлення до ТЦК, якщо у людини є чинна відстрочка або бронювання.

«Якщо військовий облік не порушується, а дані про відстрочку чи бронь наявні в електронній системі, для такої особи фактично нічого не змінюється», — пояснив Ухов.

Чому важлива перевірка даних

Реєстр «Оберіг» містить значний масив інформації, яка регулярно оновлюється з інших державних баз. Саме ці дані є ключовими під час перевірок.

Юрист радить усім військовозобов’язаним заздалегідь перевірити свої відомості в електронних системах — через застосунок «Резерв+» або особистий кабінет на порталі «Дія».

Це дозволить переконатися, що інформація про відстрочку чи бронювання внесена коректно.

Паперові довідки можуть не врятувати

Експерт застерігає: якщо відомості про відстрочку або звільнення від мобілізації відсутні в електронному реєстрі, наявність паперових документів не гарантує захисту.

«Сам факт наявності паперових довідок без відповідних даних у системі не є підставою для звільнення від мобілізації», — підсумував адвокат.

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська виступила з ініціативою підвищити штрафи за порушення мовного законодавства. Відповідну пропозицію вона адресувала Кабінету Міністрів України.

Про це мовна омбудсменка повідомила на своїй сторінці у Facebook.

Йдеться про можливі зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. За словами Івановської, чинні розміри штрафів не мають належного стримувального ефекту та не спонукають порушників дотримуватися вимог закону.

Вона зазначила, що в окремих випадках сплата штрафу обходиться дешевше, ніж приведення діяльності у відповідність до мовних норм, що фактично заохочує ігнорування законодавства.

Крім того, омбудсменка звернула увагу на зростання кількості скарг від громадян. Найчастіше порушення фіксують у сфері обслуговування, реклами, на інтернет-ресурсах та в публічній інформації.

Низький рівень відповідальності, за її словами, підриває ефективність державного контролю та формує у порушників відчуття безкарності. Символічні санкції не відповідають економічній вигоді, яку отримують окремі суб’єкти господарювання, системно порушуючи мовний закон.

Наразі за недотримання вимог законодавства передбачені штрафи у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у 2025 році це становить від 3400 до 8500 гривень. За повторне порушення сума штрафу зростає до 11 900 гривень. Закон регламентує використання української мови в освіті, культурі, медіа, рекламі, медицині, транспорті, спорті та інших сферах.

У червні колишній мовний омбудсмен Тарас Кремінь повідомляв, що з початку 2025 року до місцевих бюджетів уже надійшло майже 200 тисяч гривень штрафів за порушення мовного законодавства.

Працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки нерідко мобілізують громадян, які не відповідають вимогам військової служби. Згодом таких осіб доводиться звільняти з лав Збройних сил України.

Про це в інтерв’ю виданню «Українська правда» заявив народний депутат Роман Костенко.

Що відбувається з мобілізованими

За словами парламентаря, щомісяця в Україні мобілізують близько 30 тисяч осіб – це орієнтовна, узагальнена цифра. Інформацію про чисельність особового складу та перебіг мобілізації Верховній Раді надає Генеральний штаб. Окремо військові доповідають про випадки самовільного залишення частин (СЗЧ), а керівники навчальних центрів – про рівень підготовки мобілізованих.

Костенко зазначив, що ТЦК часто призивають людей з різним фізичним станом, зокрема й тих, кого взагалі не мали б мобілізувати. Через це держава змушена витрачати додатковий час і ресурси на їх подальше звільнення з армії.

«Країна витрачає час на те, щоб звільнити людей, які не можуть проходити службу. Водночас щомісяця відбувається ротація: частина військових вибуває, а на їхнє місце приходять нові», – пояснив нардеп.

Він також підкреслив, що ситуація з вибуттям особового складу та випадками СЗЧ не є критичною. За його словами, у 2025 році противнику вдалося окупувати менш ніж 1% території України, що свідчить про стримування наступальних можливостей ворога.