В Україні знову заговорили про реформу ТЦК та зміну підходів до мобілізації. За даними ЗМІ, Міністерство оборони готує другий етап масштабної армійської реформи, який можуть затвердити та запустити вже у липні 2026 року. Йдеться не лише про роботу територіальних центрів комплектування, а й про саму логіку залучення людей до війська.

Головна ідея реформи – перезавантажити систему, яка вже давно викликає багато суспільної напруги. ТЦК часто критикують через конфлікти під час мобілізаційних заходів, скарги громадян та перевантаження працівників. Водночас повністю зупинити або різко зламати цю систему влада не може, адже вона щомісяця забезпечує армію новими людьми.

За інформацією «Української правди», серед ідей, які обговорювалися, є трансформація ТЦК у так звані «Офіси резерву+». Вони можуть мати окремі напрямки роботи, одні підрозділи відповідатимуть за облік, рекрутинг і оформлення на службу, інші – за соціальний супровід військових та їхніх родин. Також розглядалася ідея створення окремих хабів комплектування, де проходитимуть перевірку документів, ВЛК та оцінку придатності до служби.

Однак остаточного документа поки немає. Це важливо, бо зараз мова йде про підготовку змін, а не про вже ухвалені правила. Саме тому українцям не варто сприймати інформацію про «нову мобілізацію з липня» як факт, поки Кабмін або Міноборони офіційно не представлять фінальний пакет рішень.

Окремо в уряді пояснювали, що реформа ТЦК має йти після інших важливих змін – зокрема після врегулювання питання оплати праці військових і строків служби. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявляла, що ця тема є однією з найскладніших для суспільства, а перед змінами в ТЦК влада планує представити новий підхід до виплат військовим.

Кого можуть торкнутися зміни? Насамперед військовозобов’язаних чоловіків, які перебувають на обліку, мають неврегульовані дані або можуть бути залучені до мобілізаційних процедур. Також реформа напряму вплине на самі ТЦК, їхніх працівників, поліцію, органи місцевої влади та військові частини, які приймають мобілізованих.

У владі хочуть зробити процес більш зрозумілим і менш конфліктним. Проте головне питання залишається відкритим: як поєднати потреби фронту, справедливість мобілізації та довіру людей до державних інституцій. Саме від цього залежатиме, чи стане липнева реформа реальним перезапуском системи, чи лише черговим гучним анонсом.

У Харкові стався смертельний напад на військовослужбовців територіального центру комплектування. Інцидент трапився під час заходів з оповіщення військовозобов’язаних. За даними Харківського обласного ТЦК та СП, один військовий загинув, ще один отримав поранення і перебуває під наглядом лікарів. Про це повідомляє Українська правда.

За попередньою інформацією, представники районного ТЦК виконували службові обов’язки, коли до них застосували насильство. Чоловік із ножем напав на військовослужбовців після того, як один із них підійшов до нього та представився.

Унаслідок нападу один військовий дістав поранення. Його госпіталізували та прооперували. Життя іншого військовослужбовця врятувати не вдалося – він помер від численних ножових поранень, попри реанімаційні заходи, пише УНІАН.

Після нападу зловмисник зник з місця події. Наразі його розшукують правоохоронці. Поліція встановлює всі обставини трагедії та проводить заходи для затримання нападника.

У ТЦК наголосили, що військовослужбовці, які проводять оповіщення, діють у межах своїх повноважень під час воєнного стану. Напад на них кваліфікується як тяжкий злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність.

Правоохоронці закликають громадян, які можуть мати будь-яку інформацію про нападника або обставини інциденту, повідомити про це поліцію.

Козелецький районний суд Чернігівської області призначив мобілізованому військовослужбовцю 5 років і 3 місяці позбавлення волі. Причиною стала публічна відмова виконати наказ командування щодо проходження базової загальновійськової підготовки. Про це повідомляє OBOZ.UA.

За матеріалами справи, чоловіка мобілізували 24 вересня 2025 року та зарахували до особового складу військової частини на посаду курсанта навчального батальйону. Уже наприкінці жовтня командування видало наказ про проходження БЗВП за програмою підготовки мобілізаційних ресурсів.

28 жовтня під час шикування військовослужбовцю усно довели зміст наказу. Однак, як встановив суд, у присутності командирів та інших військових він відкрито заявив, що не збирається його виконувати.

Йшлося не лише про відмову від навчання. За даними суду, чоловік також заявляв, що не хоче проходити базову та фахову підготовку, носити військову форму, користуватися зброєю, виконувати стрільби, дотримуватися розпорядку та правил військової служби.

У суді обвинувачений свою провину не визнав. Він стверджував, що нібито не відмовлявся від служби, виконував певні побутові завдання, отримував грошове забезпечення та мав намір служити. Також чоловік посилався на проблеми зі здоров’ям.

Втім, суд взяв до уваги документи військової частини, висновки ВЛК про придатність до служби, відеозапис із фіксацією відмови, а також показання свідків серед командирів підрозділів.

У результаті суд дійшов висновку, що наказ командування був законним, виданим у межах повноважень та підлягав обов’язковому виконанню.

За непокору в умовах воєнного стану чоловіку призначили 5 років і 3 місяці ув’язнення. За відмову від несення обов’язків військової служби – 5 років позбавлення волі. Остаточне покарання визначили шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – 5 років і 3 місяці позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахуватимуть із 28 жовтня 2025 року – дня фактичного затримання військовослужбовця.