У 2026 році громадянам, які проігнорують виклик до територіального центру комплектування та не прибудуть за повісткою без поважної причини, загрожують не лише адміністративні стягнення, а й примусові заходи у разі несплати штрафу. Серед можливих наслідків – блокування рахунків, обмеження на виїзд з України та навіть арешт майна.

Про механізм накладення штрафів та порядок їх перевірки роз’яснила адвокатка Марина Бекало.

Які штрафи діятимуть за неявку до ТЦК

Відповідно до чинного законодавства, неявка за повісткою розцінюється як порушення правил мобілізаційного обліку.

Згідно з ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за це передбачено штраф від 17 тисяч до 25,5 тисячі гривень.

При цьому сума може змінюватися залежно від строків оплати. Якщо сплатити штраф упродовж 20 днів після винесення постанови, можна скористатися знижкою у 50%. Якщо ж пропустити цей термін, сума стягнення може зрости удвічі.

Де перевірити інформацію про штраф

Дані про адміністративне стягнення з’являються після офіційного винесення постанови.

Перевірити наявність штрафу можна через цифрові сервіси. Інформація, як правило, спочатку відображається у застосунку «Резерв+», а згодом може з’явитися й у «Дії».

Як оплатити штраф онлайн

Сплатити адміністративне стягнення можна дистанційно через «Резерв+» у розділі онлайн-штрафів.

Протягом пільгового 20-денного періоду діє можливість оплатити лише половину суми. Після завершення цього строку постанова передається до виконавчої служби.

Тоді сума штрафу подвоюється. Наприклад, замість 17 тисяч гривень доведеться сплатити 34 тисячі, а також виконавчий збір та супутні витрати провадження.

Якщо штраф уже внесено до державних реєстрів, оплату також можна здійснити через застосунок «Дія».

Що загрожує за несплату штрафу

Якщо боржник ігнорує сплату, справа переходить до державного виконавця, який може застосувати примусові механізми стягнення.

Серед можливих заходів:

• списання коштів із зарплати через роботодавця;
• арешт банківських рахунків;
• тимчасове обмеження виїзду за кордон.

Окрім цього, під арешт може потрапити майно боржника – як рухоме, так і нерухомість. Йдеться про автомобілі, техніку, житло або земельні ділянки.

У крайньому випадку майно можуть реалізувати для погашення заборгованості.

В українському політикумі дедалі частіше лунають тривожні заяви щодо масового виїзду молоді з країни. Особливе занепокоєння, за словами окремих депутатів, викликає ситуація з чоловіками віком 18-22 роки, які залишають Україну у значних масштабах. На думку критиків урядової політики, така тенденція може мати серйозні наслідки для майбутнього держави.

Про це заявив народний депутат України Дмитро Разумков. За його словами, лише за пів року, починаючи із серпня 2024 року, Україну залишили 400 тисяч молодих чоловіків віком 18-22 роки.

«Знаєте, скільки виїхало молоді у віці 18-22, починаючи з серпня 2024 року? Скільки тисяч? 2, 5, 15? 400 тисяч! 400 тисяч молодиків виїхало фактично за півроку! Оце ваші реформи! Це те, що робить уряд», – наголосив Разумков.

Він також підкреслив, що проблема може бути значно масштабнішою, адже, за його словами, разом із молодими чоловіками країну залишають і дівчата. За такою логікою, загальна кількість молодих людей, які виїхали, може сягати 600-700 тисяч осіб.

«Виїхав хлопець – за ним поїхала й дівчина. І це вже не 400 тисяч, це 600-700 тисяч людей, які у віці 18-23 виїхали за кордон і можливо, ніколи не повернуться», – заявив депутат.

Разумков різко розкритикував дії уряду, пов’язавши відтік молоді з неефективними реформами та відсутністю умов для життя і роботи в Україні. Він також порушив питання зміни уряду, наголосивши, що держава має створювати стимули для повернення молодого покоління, а не втрачати його на користь інших країн.

За словами депутата, українська молодь дедалі частіше обирає Польщу, Італію, Німеччину та інші європейські держави, де бачить більше перспектив для навчання, працевлаштування та стабільного майбутнього.

Тема масового виїзду молодих українців останнім часом стає предметом активних дискусій як у парламенті, так і в суспільстві. Частина політиків називає це загрозою демографічній та економічній безпеці країни, адже йдеться про покоління, яке мало б формувати ринок праці, платити податки та розвивати державу.

Також слід нагадати, що зараз молоді чоловіки віком 18-24 роки можуть підписати контракт на службу в армію, однак за перші три місяці такою можливістю скористалися лише близько 500 осіб. Водночас після дозволу на виїзд за кордон для цієї вікової категорії, за словами критиків, країну залишили в сотні разів більше молодих людей. На думку окремих політиків, це свідчить про небажання частини молоді служити та будувати своє майбутнє в Україні.

Після сплати штрафу частина військовозобов’язаних стикається з ситуацією, коли в застосунку «Резерв+» статус розшуку залишається активним. Це викликає занепокоєння, адже така позначка може створювати проблеми, зокрема при оформленні бронювання на роботі.

Фахівці пояснюють, що сама оплата штрафу не завжди означає автоматичне зняття з розшуку. Насамперед варто з’ясувати, чи не з’явилися інші підстави для повторного внесення до відповідного списку.

За словами експертів, трапляються випадки, коли після видалення одного запису майже одразу формується новий. Це може статися через інше адміністративне порушення, яке раніше не було враховане або ще перебувало на стадії обробки.

Причиною також можуть бути технічні затримки. Інформація в «Резерв+» іноді оновлюється не миттєво, а з певним запізненням, або ж відображається некоректно через проблеми в обміні даними між реєстрами. Зазвичай такі збої тимчасові, однак ситуацію все одно варто перевірити.

Окремо юристи звертають увагу на випадки, коли строки притягнення до адміністративної відповідальності вже минули. Наприклад, громадяни зі статусом «обмежено придатний», які мали пройти ВЛК до 5 червня 2024 року, можуть не підпадати під штрафні санкції, але ТЦК все одно може оголосити розшук для вручення направлення на медкомісію.

У результаті позначка про розшук може залишатися активною навіть після врегулювання питання зі штрафом. Це своєю чергою, може ускладнювати оформлення бронювання для працівника, за винятком окремих підприємств оборонного сектору чи критичної інфраструктури.

Щоб з’ясувати причину та домогтися оновлення статусу, експерти радять звертатися безпосередньо до ТЦК – особисто, через письмове звернення або за допомогою адвокатського запиту. Це допоможе отримати офіційне пояснення та вирішити проблему.