В Україні можливі перебої з інтернетом та мобільним зв’язком через пошкодження цифрової інфраструктури. Водночас повне зникнення інтернету по всій країні малоймовірне, оскільки мережі мають резервування за межами України.

Про це розповів президент холдингу Internet Invest Group Олександр Ольшанський в ефірі «Київського часу». За його словами, у разі атак на цифрову інфраструктуру локальні проблеми зі зв’язком можуть тривати до 10 годин.

Експерт зазначив, що українцям варто заздалегідь подбати про альтернативні способи зв’язку. Зокрема, він радить мати кілька SIM-карт та резервні варіанти доступу до мережі.

Окремо Ольшанський звернув увагу на супутниковий зв’язок. За його словами, деякі смартфони можуть напряму підключатися до супутника. Для цього необхідно перебувати на відкритому просторі з доступом до неба.

Такий зв’язок має обмежені можливості. За словами експерта, через нього можна користуватися SMS, окремими месенджерами та сервісами, які не потребують великого обсягу трафіку, зокрема картами.

Також українцям рекомендують заздалегідь підготувати готівку та роздруковані копії важливих документів. Крім цього, бажано мати кілька незалежних каналів зв’язку – як мобільного, так і фіксованого.

Потреба в таких заходах пов’язана з тим, що пошкодження інфраструктури вже призводили до проблем зі зв’язком. Зокрема, після атаки 23 вересня у частини Києва виникли перебої з інтернетом через пошкодження дата-центрів та знеструмлення обладнання.

Водночас йдеться саме про можливі локальні перебої, а не про повне відключення інтернету в Україні. За оцінкою експерта, завдяки резервуванню мереж загальнонаціональне зникнення доступу до інтернету є малоймовірним.

В Україні суд розглянув справу чоловіка, який оскаржував свою мобілізацію. Він посилався одразу на кілька обставин, які, на його думку, давали йому право на відстрочку.

Чоловік зазначав, що його протягом восьми днів утримували у ТЦК, а також наголошував на інвалідності дружини та матері. Крім того, він є Свідком Єгови та заявляв про свої релігійні переконання.

У суді чоловік просив скасувати наказ про його мобілізацію. Однак суд не задовольнив його вимоги.

Суд встановив, що на момент призову чоловік не мав належним чином оформленої відстрочки. Тому його визнали таким, що підлягав призову під час мобілізації. Сам факт наявності обставин, на які він посилався, без оформленої відстрочки не став підставою для скасування наказу.

Суд також розглянув аргумент щодо релігійних переконань чоловіка. Він пояснював, що віра не дозволяє йому носити зброю та проходити військову службу. Водночас суд зазначив, що законодавство не передбачає заміну військової служби альтернативною під час мобілізації в умовах воєнного стану.

У результаті суд дійшов висновку, що законних підстав для скасування мобілізації чоловіка не було. Таким чином, наявність обставин, які можуть бути підставами для відстрочки, сама по собі не звільняє військовозобов’язаного від мобілізації, якщо відповідна відстрочка не була оформлена належним чином.

Користувачі застосунку «Резерв+» можуть побачити нове повідомлення із проханням змінити код для входу. Це пов’язано з оновленням вимог до PIN-кодів, які використовуються для доступу до застосунку.

Зміни стосуються занадто простих комбінацій. У Міністерстві оборони України повідомили, що в «Резерв+» посилили захист під час авторизації, тому частину PIN-кодів тепер не можна використовувати.

Які PIN-коди більше не можна встановити

Насамперед обмеження стосуються очевидних та легких для підбору комбінацій. Серед прикладів – 1111 та 1234.

Якщо користувач раніше встановив простий PIN-код і під час входу побачив повідомлення «Змініть код для входу», необхідно придумати нову, складнішу комбінацію.

Таким чином, саме повідомлення не означає проблеми з військовим обліком чи документами в застосунку. Йдеться про зміну налаштувань безпеки під час входу.

У «Резерв+» також змінили спосіб авторизації

Окрім посилення вимог до PIN-кодів, у застосунку поступово з’являється новий спосіб входу – через «Дію». Користувачі, для яких функція вже доступна, можуть авторизуватися за допомогою «Дія.Підпису» або, як і раніше, через BankID.