Історія 49-річного Йонатана Карлінського, якого після паломництва до Умані затримали під час спроби виїхати з України, отримала продовження. Чоловік не був звільнений від військової служби, однак, за інформацією єврейської громади, його не планують направляти безпосередньо на передову.

Карлінський має українське та ізраїльське громадянство. Він народився в Україні, близько 14 років тому переїхав до Ізраїлю та проживає там. Після святкування Рош га-Шана в Умані чоловік намагався повернутися до Ізраїлю, однак під час перевірки документів на українсько-румунському кордоні з’ясувалося, що він також є громадянином України та підлягає військовому обов’язку. Держприкордонслужба при цьому наголошувала, що прикордонники самі не проводили мобілізацію, а передали чоловіка поліції для подальшої перевірки.

Згодом представники Федерації єврейських громад України повідомили, що Карлінський перебуває на Одещині та готується до подальшого проходження служби. Спочатку він знаходився у пункті тимчасового тримання, після чого його направили до навчального центру.

Де служитиме хасид

За даними єврейської громади, Карлінського планують призначити військовим лікарем на тиловій базі в Харківській області. Йдеться про місце служби за кілька десятків кілометрів від зони бойових дій.

Таким чином, чоловік не має бути направлений безпосередньо на передову. Представники громади пояснюють, що Карлінський має медичні знання та досвід, які можуть бути використані у війську. Крім того, він заявляв про небажання носити зброю з релігійних переконань. У результаті для нього визначили медичну спеціалізацію.

Водночас інформація про те, що його нібито повністю звільнили від військової служби, не відповідає оприлюдненим даним. Чоловік залишається військовослужбовцем і має виконувати обов’язки в межах визначеної посади.

В Україні чоловіків віком до 25 років за загальним правилом не мобілізують. Водночас є категорії громадян, які ще не досягли 25-річного віку, але вже мають статус військовозобов’язаних. У такому випадку вони можуть підлягати мобілізації за наявності передбачених законом підстав.

Після зниження граничного віку мобілізації з 27 до 25 років чоловіки молодші за 25 років переважно залишаються призовниками. Тому сам факт досягнення певного віку не є підставою для їхньої мобілізації.

Закон розділяє громадян на призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Якщо чоловік до 25 років уже набув статусу військовозобов’язаного, його ситуація відрізняється від тих, хто залишається на обліку як призовник.

Кого з чоловіків до 25 років можуть мобілізувати

До таких категорій належать:

1. Колишні «обмежено придатні» – чоловіки, яких раніше за результатами військово-лікарської комісії визнавали обмежено придатними до військової служби. Якщо такий статус вони отримали ще до 25 років, їх могли перевести з категорії призовників до військовозобов’язаних.
2. Випускники військових кафедр – чоловіки, які під час навчання пройшли відповідну військову підготовку та отримали первинне офіцерське звання. Після цього вони набувають статусу військовозобов’язаних.
3. Колишні працівники Національної поліції зі спеціальними званнями – після звільнення таких громадян можуть перевести зі спеціального на загальний військовий облік. У результаті вони також можуть отримати статус військовозобов’язаних.
4. Чоловіки з помилками у військово-облікових даних – у деяких випадках чоловіка, який за законом має залишатися призовником, можуть помилково визначити як військовозобов’язаного. У такій ситуації необхідно уточнити інформацію у військовому обліку.

Що потрібно перевірити чоловікам до 25 років

Чоловікам, які ще не досягли 25 років, варто звернути увагу на свій актуальний статус у військовому обліку. Інформацію про нього можна перевірити, зокрема, у застосунку «Резерв+».

Якщо чоловік фактично має статус призовника, але в обліку його без законних підстав визначили як військовозобов’язаного, ці дані необхідно уточнити. За необхідності рішення або внесені до військового обліку відомості можна оскаржити.

Таким чином, вік до 25 років не означає абсолютного імунітету від мобілізації. Важливе значення має не лише вік чоловіка, а й те, до якої категорії його віднесли під час військового обліку та на яких підставах він отримав статус військовозобов’язаного.

У 2027 році вимоги до зарплати для бронювання працівників від мобілізації можуть стати вищими. Причина, заплановане підвищення мінімальної заробітної плати в Україні, від якої залежить один із ключових критеріїв для критично важливих підприємств.

Наразі у 2026 році підприємство для відповідності зарплатному критерію має забезпечувати середню зарплату на рівні не менше трьох мінімальних зарплат. За мінімалки 8 647 грн це становить 25 941 грн на місяць. Такий самий орієнтир застосовується і до працівників, яких бронюють за загальним правилом.

Однак із 1 січня 2027 року цей показник може зрости. У проєкті державного бюджету на 2027 рік запропоновано підвищити мінімальну зарплату до 9 546 грн. Якщо цю суму остаточно затвердять, три мінімальні зарплати становитимуть: 9 546 × 3 = 28 638 грн.

Тобто зарплатний поріг для бронювання може збільшитися з нинішніх 25 941 грн до 28 638 грн на місяць. Різниця становитиме 2 697 грн, або приблизно 10,4%.

Йдеться не просто про зарплату окремого працівника. Середня зарплата на підприємстві також є одним із обов’язкових критеріїв для отримання або збереження статусу критично важливого підприємства. Тому компаніям, які використовують бронювання, доведеться враховувати можливе збільшення витрат на оплату праці.

Наприклад, якщо працівник зараз отримує 25 941 грн, а новий критерій становитиме 28 638 грн, роботодавцю потрібно буде збільшити його зарплату щонайменше на 2 697 грн, якщо саме цей показник є необхідним для виконання вимог бронювання.

Для підприємства зі 100 такими працівниками різниця у фонді оплати праці за місяць теоретично може становити 269 700 грн, а за рік – понад 3,2 млн грн. Фактичні витрати залежатимуть від того, які зарплати працівники отримують зараз.

Водночас 28 638 грн поки не можна називати остаточною вимогою на 2027 рік. Це розрахунок за умови, що Верховна Рада затвердить запропонований у проєкті держбюджету розмір мінімальної зарплати – 9 546 грн.

Остаточну суму визначатимуть після ухвалення державного бюджету на 2027 рік та з урахуванням чинних на той момент правил бронювання.