Державна податкова служба передасть Міністерству оборони інформацію про громадян України віком від 18 до 60 років. Дані використовуватимуть для перевірки та актуалізації відомостей у реєстрі військовозобов’язаних, призовників і резервістів «Оберіг».

Відповідні зміни передбачені постановою Кабінету Міністрів №981 від 29 липня 2026 року. Податкова має передати визначені законодавством відомості протягом 90 календарних днів.

Йдеться не про передачу Міноборони всієї податкової інформації про людину. До «Оберегу» потраплятимуть лише ті дані, які передбачені законодавством для ведення військового обліку.

Зокрема, система зможе отримувати:

• прізвище, ім’я та по батькові;
• дату і місце народження;
• реєстраційний номер платника податків;
• інформацію про місце проживання або перебування;
• паспортні дані;
• відомості про працевлаштування;
• інформацію про роботодавця та посаду;
• інші відомості, передбачені законом.

Також у «Оберіг» можуть надходити дані, пов’язані зі статусом людини як найманого працівника, самозайнятої особи чи безробітного.

Головна мета такого обміну – автоматично звіряти інформацію з різних державних реєстрів. Це має допомогти виявляти розбіжності у військовому обліку, зокрема неактуальні персональні дані або випадки, коли інформація про громадянина взагалі відсутня в «Оберезі».

При цьому Міноборони наголошує, що «Оберіг» і раніше взаємодіяв з іншими державними інформаційними системами. Дані можуть оновлюватися автоматично, без необхідності повторного подання людиною паперових документів.

Усі операції з персональною інформацією в реєстрі фіксуються, а доступ до даних розмежовується відповідно до повноважень користувачів. Самі відомості мають бути захищені відповідно до законодавства про персональні дані та інформаційні системи.

Таким чином, новий механізм має зробити військовий облік більш автоматизованим: інформація з податкової системи використовуватиметься насамперед для перевірки та доповнення вже наявних записів у «Оберезі».

Президент Володимир Зеленський розповів нові подробиці кадрової історії навколо колишнього міністра оборони Михайла Федорова. За словами глави держави, він чотири рази пропонував Федорову різні варіанти подальшої роботи в команді, однак той відмовився від усіх.

Зеленський зазначив, що зазвичай не зустрічається з людиною чотири рази лише для того, щоб запропонувати їй роботу. Проте цього разу зробив виняток через давні та хороші стосунки з Федоровим.

«Я запропонував Федорову чотири різні формати подальшої роботи в команді на благо нашої держави. Зазвичай я не зустрічаюся з людьми чотири рази, щоб запропонувати їм роботу, бо вважаю це просто неконструктивним. Але в цьому випадку я так вчинив, з огляду на наші добрі й давні стосунки», – розповів президент.

Втім, Федоров не погодився на жодну із запропонованих позицій.

«Михайло відмовився від усіх чотирьох пропозицій. Що ж, це його вибір», – заявив Зеленський.

При цьому ситуація виглядає особливо показово на тлі попередніх заяв самого Федорова. Ще у липні він чітко пояснив, чому відмовляється від інших посад. Ексміністр заявив, що не погодиться на жодну посаду в державному секторі, окрім міністра оборони.

Федоров аргументував це тим, що саме президент, міністр оборони та головнокомандувач ЗСУ мають реальні повноваження визначати перебіг війни. За його словами, на інших посадах він не матиме можливості впливати на закупівлі, трансформацію армії та інші процеси, які вважає важливими.

Раніше стало відомо, що Федоров також відмовився від пропозиції Зеленського стати його радником після звільнення з Міноборони.

На цьому тлі Зеленський сьогодні заявив ще й про вплив на колишнього міністра. Президент вважає, що Федорова зараз «підштовхують до неправильних речей».

Окремо глава держави розповів про розбіжності між Федоровим та головнокомандувачем Олександром Сирським. Зеленський пояснив, що між ними виникли суперечки щодо розподілу повноважень і проведення військових операцій.

Таким чином, кадрова історія навколо Федорова набуває дедалі більшого розголосу. Президент заявляє, що намагався залишити його в команді та пропонував чотири варіанти роботи. Сам же Федоров раніше фактично підтвердив, що бачить для себе лише одну посаду – міністра оборони.

В Україні з 23 жовтня 2026 року почне діяти основна частина нових правил виконання судових рішень. Вони передбачають ширше використання цифрових інструментів та спрощують обмін інформацією між виконавцями, банками, фінансовими установами й державними реєстрами.

Йдеться про закон №4833-IX, який Верховна Рада ухвалила 7 квітня 2026 року. Документ має зробити процедуру примусового виконання рішень більш автоматизованою.

Що зміниться для боржників

Одне з головних нововведень – виконавцям буде простіше отримувати інформацію про рахунки, кошти та майно людини, щодо якої вже відкрито виконавче провадження.

Зокрема, електронна взаємодія з банками та іншими фінансовими установами дозволить швидше встановлювати, де саме зберігаються кошти боржника. За наявності законних підстав на рахунки можуть накладати арешт та застосовувати інші передбачені законом заходи стягнення.

Водночас сам факт наявності боргу не означає автоматичного блокування всіх рахунків. Для цього має бути відповідна процедура примусового виконання.

Майно буде складніше приховати

Нові правила також спрощують доступ до інформації про активи боржника через державні реєстри та інформаційні системи.

Це означає, що автомобілі, нерухомість, банківські кошти та інше майно буде легше виявити під час виконавчого провадження.

Крім того, перебування людини в Єдиному реєстрі боржників може ускладнювати проведення окремих нотаріальних та реєстраційних операцій із майном.

Водночас закон не передбачає, що будь-яке майно можна автоматично забрати за борги. Існують категорії майна та коштів, на які заборонено звертати стягнення, а також встановлені відповідні обмеження та процедури.

Чи можуть забрати єдине житло

Саме це питання викликало чимало побоювань під час обговорення законодавчих змін. Однак набуття чинності новими правилами не означає, що з 23 жовтня будь-який боржник автоматично ризикує залишитися без квартири чи будинку.

Порядок звернення стягнення на нерухомість регулюється окремими нормами законодавства та передбачає певні умови й обмеження.

Що робити людям, які мають борги

Українцям радять не ігнорувати свої фінансові зобов’язання та перевірити, чи немає щодо них відкритого виконавчого провадження.

Якщо провадження вже розпочато, варто з’ясувати суму боргу, підставу його виникнення та поточний статус справи.

Після погашення заборгованості закон передбачає механізми для завершення процедури, зокрема щодо виключення інформації про боржника з відповідного реєстру та зняття арештів у передбачених законом випадках.

Таким чином, головна зміна полягає не в тому, що українцям автоматично блокуватимуть рахунки чи забиратимуть майно, а в тому, що система примусового виконання рішень стане більш цифровою. Для людей, щодо яких уже відкрито виконавче провадження, це означатиме швидший пошук коштів та активів і менше можливостей уникати виконання рішення.