Українцям нагадали про можливість отримати одноразову державну виплату у розмірі 2000 гривень у межах програми «Скринінг здоров’я 40+». Кошти призначені для оплати комплексного медичного обстеження.

Програма розрахована на громадян віком від 40 років. Допомогу можна оформити через застосунок «Дія». Після підтвердження участі та оформлення або вибору «Дія.Картки» гроші мають надійти протягом семи календарних днів.

Важливо, що ці 2000 гривень не є звичайною грошовою виплатою, яку можна витрачати на власний розсуд. Кошти мають цільове призначення – їх дозволено використовувати для оплати послуг зі скринінгу здоров’я у медичних закладах, які беруть участь у програмі.

Що входить у скринінг

Комплексне обстеження передбачає оцінку ризиків серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2 типу та проблем із ментальним здоров’ям. Також проводяться лабораторні дослідження та фізикальне обстеження – зокрема вимірюють тиск, пульс, вагу, зріст і окружність талії.

Учасник самостійно обирає медичний заклад із переліку установ, які приєдналися до програми.

Якщо людина не користується «Дією», оформити участь можна через ЦНАП. Для цього потрібна спеціальна картка з відповідним рахунком, після чого адміністратор допоможе подати заяву.

Таким чином, українці віком від 40 років можуть скористатися державною підтримкою та отримати 2000 гривень саме на проходження профілактичного медичного скринінгу.

В Україні чоловіки почали оскаржувати в судах поновлення на військовому обліку, посилаючись на записи у старих військових квитках. В окремих випадках суди дійсно ставали на бік громадян, якщо документи підтверджували, що людину свого часу офіційно виключили з військового обліку.

Йдеться насамперед про чоловіків, яких ще до зміни законодавства у 2014 році виключили з військового обліку через досягнення тодішнього граничного віку перебування в запасі.

Один із таких випадків розглядався судами в Одеській області. Чоловік мав військовий квиток, у якому був запис про його виключення з військового обліку ще у “2008 році” через досягнення 40-річного віку. Пізніше, вже після створення електронного реєстру «Оберіг», він виявив, що фактично знову значиться як військовозобов’язаний. ТЦК відмовився самостійно внести до реєстру інформацію про його виключення, після чого чоловік звернувся до суду.

Суд став на бік чоловіка

У цій справі позивач вимагав визнати бездіяльність ТЦК протиправною та зобов’язати внести до реєстру інформацію про його виключення з військового обліку.

Ключовим доказом став старий військовий квиток. У ньому містилася відмітка про те, що чоловіка було виключено з військового обліку ще у 2008 році.

Суд врахував, що на момент такого виключення діяли інші правила щодо граничного віку перебування в запасі. У 2014 році законодавство змінилося, а граничний вік для перебування в запасі згодом був збільшений до 60 років.

Однак у цій конкретній справі суд виходив із того, що чоловік був “виключений з військового обліку ще до законодавчих змін”, а тому сам факт подальшого збільшення граничного віку не означав автоматичного повернення його на військовий облік.

ТЦК, зі свого боку, наполягав, що чоловік був поновлений на обліку вже у 2021 році, а після зміни законодавства він не досяг 60 років, тому повинен залишатися військовозобов’язаним.

Проте суд дійшов висновку, що наявний у чоловіка військовий квиток підтверджує його попереднє виключення, а доказів законного повторного взяття його на військовий облік суду не надали.

У результаті ТЦК зобов’язали внести до реєстру «Оберіг» відповідну інформацію про виключення чоловіка з військового обліку.

Але є важливий нюанс

Цей випадок не означає, що кожен чоловік, якому виповнилося 40 років до 2014 року, тепер може через суд автоматично уникнути мобілізації.

Навпаки, свіжа судова практика показує, що питання далеко не таке однозначне.

Зокрема, “Верховний Суд 9 квітня 2026 року розглянув справу №280/6524/24”. Чоловік також посилався на те, що його виключили з військового обліку у 2011 році після досягнення граничного віку. Він мав відповідний запис у військовому квитку та вимагав скасувати його повторне взяття на військовий облік.

Однак Верховний Суд не підтримав таку позицію. Суд зазначив, що зміна граничного віку перебування в запасі не є зворотною дією закону, а людина, яка не досягла нового граничного віку, може підпадати під чинні правила військового обліку.

Тобто судова практика в цьому питанні “не є однозначною”.

Що тоді має значення

Для таких справ критично важливо не просто мати вік понад 40 років, а довести, що людину “свого часу офіційно виключили з військового обліку”.

Найважливішими можуть бути:

• запис у військовому квитку про виключення з військового обліку;
• дата, коли людину виключили;
• підстава для виключення;
• дані старого військового обліку;
• відсутність документального підтвердження повторного взяття на облік;
• інформація, яка зараз міститься у реєстрі «Оберіг».

Саме тому чоловіки, які мають старі військові документи з відповідними відмітками, звертаються до суду та намагаються домогтися приведення електронних даних у відповідність до паперових документів.

Таким чином, мова йде не про універсальний «спосіб не йти в армію», а про “судове оскарження статусу військовозобов’язаного” у конкретній ситуації. І результат залежить від документів та обставин кожної окремої справи.

Особливо важливо, що вже є як рішення на користь чоловіків, які мали підтверджене старими документами виключення з обліку, так і рішення Верховного Суду, які не дозволяють автоматично поширювати старі правила на всіх громадян.

Керівники військово-лікарських комісій досі фактично не несуть персональної відповідальності за рішення, які згодом визнають незаконними та скасовують. На це звернув увагу уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Як розповів омбудсмен в інтерв’ю проєкту «Хід Тузова», його офіс регулярно отримує звернення громадян щодо рішень ВЛК. У деяких випадках після розгляду скарг такі рішення скасовують або переглядають.

Однак, за словами Лубінця, на цьому ситуація зазвичай і завершується. Він зазначив, що йому невідомий жоден випадок, коли керівник ВЛК поніс персональну відповідальність за рішення, яке надалі було скасоване.

«Не може бути так, що рішення скасували – і на цьому все. Повинна бути відповідальність того, хто його прийняв», – наголосив омбудсмен.

На думку Лубінця, сама можливість скасувати неправомірне рішення не вирішує проблему. Посадовці мають розуміти, що за необґрунтовані або незаконні висновки може наставати персональна відповідальність.

Омбудсмен також пов’язав це питання з необхідністю подальшого реформування системи ВЛК та роботи територіальних центрів комплектування. Він наголосив, що для справедливої системи мобілізації громадяни повинні бути впевнені: рішення щодо їхнього стану здоров’я ухвалюються об’єктивно, законно та прозоро.

За словами Лубінця, системні зміни мають не лише дозволити виправляти помилки військово-лікарських комісій, а й запобігати їх повторенню.

Нагадаємо, що нещодавно стався гучний скандал де ВЛК визнала придатним до служби чоловіка вагою близько 200 кг. Після мобілізації він помер у ТЦК. Подібні випадки вкотре показують, що систему ВЛК та процес мобілізації необхідно суттєво змінювати, щоб надалі не допускати таких трагедій.