Керівники військово-лікарських комісій досі фактично не несуть персональної відповідальності за рішення, які згодом визнають незаконними та скасовують. На це звернув увагу уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Як розповів омбудсмен в інтерв’ю проєкту «Хід Тузова», його офіс регулярно отримує звернення громадян щодо рішень ВЛК. У деяких випадках після розгляду скарг такі рішення скасовують або переглядають.

Однак, за словами Лубінця, на цьому ситуація зазвичай і завершується. Він зазначив, що йому невідомий жоден випадок, коли керівник ВЛК поніс персональну відповідальність за рішення, яке надалі було скасоване.

«Не може бути так, що рішення скасували – і на цьому все. Повинна бути відповідальність того, хто його прийняв», – наголосив омбудсмен.

На думку Лубінця, сама можливість скасувати неправомірне рішення не вирішує проблему. Посадовці мають розуміти, що за необґрунтовані або незаконні висновки може наставати персональна відповідальність.

Омбудсмен також пов’язав це питання з необхідністю подальшого реформування системи ВЛК та роботи територіальних центрів комплектування. Він наголосив, що для справедливої системи мобілізації громадяни повинні бути впевнені: рішення щодо їхнього стану здоров’я ухвалюються об’єктивно, законно та прозоро.

За словами Лубінця, системні зміни мають не лише дозволити виправляти помилки військово-лікарських комісій, а й запобігати їх повторенню.

Нагадаємо, що нещодавно стався гучний скандал де ВЛК визнала придатним до служби чоловіка вагою близько 200 кг. Після мобілізації він помер у ТЦК. Подібні випадки вкотре показують, що систему ВЛК та процес мобілізації необхідно суттєво змінювати, щоб надалі не допускати таких трагедій.

Українкам у Європі варто звернути увагу на нові правила оформлення тимчасового захисту. У деяких випадках міграційні органи можуть попросити показати інформацію з українського застосунку «Резерв+». Особливо це стосується нових заявників, які досягли 18 років.

Йдеться про зміни, пов’язані з рішенням Ради ЄС 2026/1912, яке регулює продовження тимчасового захисту для громадян України. Нові правила почали застосовуватися до заяв на захист, поданих із 31 липня 2026 року.

Чому в українок можуть попросити «Резерв+»

Під час оформлення тимчасового захисту в Бельгії, Німеччині та інших країнах ЄС у заявника можуть перевіряти документи, які підтверджують право на виїзд з України.

У випадках, коли людина підлягає військовому обліку, одним із способів підтвердити відповідні дані може бути інформація з «Резерв+». Саме тому українки повідомляють про випадки, коли працівники міграційних служб просять продемонструвати застосунок.

Однак важливо: це не означає, що кожна українка в Європі тепер зобов’язана встановити «Резерв+».

Центр протидії дезінформації окремо заявив, що повідомлення про нібито загальну обов’язкову вимогу для всіх українок показувати дані з «Резерв+» є маніпулятивними.

Кого це може стосуватися

Насамперед увагу варто звернути тим, хто вперше оформлює тимчасовий захист після 31 липня 2026 року. У таких випадках міграційні органи можуть перевіряти, чи має людина військовий обов’язок в Україні та чи може підтвердити законність виїзду.

Окрема категорія – українки медичних і фармацевтичних спеціальностей, для яких в Україні передбачений військовий облік.

Водночас для жінки, яка не має військового обов’язку, сама відсутність «Резерв+» не повинна бути підставою для відмови у тимчасовому захисті.

Чи можуть відмовити у захисті без «Резерв+»

Юристи наголошують, що міграційні органи не повинні просто відмовлятися приймати документи через відсутність застосунку. Якщо посадовці наполягають на такій вимозі, заявник може попросити надати письмове рішення та підстави для відмови.

Також нові правила не поширюються автоматично на всіх українців, які вже мають тимчасовий захист і безперервно зберігають його. Окремі нюанси можуть виникнути, якщо людина переїжджає до іншої країни ЄС і подає там нову заяву.

Тож заголовок про те, що «всім українкам у Європі тепер обов’язково потрібно скачувати “Резерв+”», є перебільшенням. Застосунок справді може знадобитися в окремих ситуаціях під час оформлення захисту, але універсальної вимоги для всіх українок немає.

У застосунку «Дія» стала доступною нова послуга, яка дозволяє подавати виконавчі документи в електронному форматі. Це має спростити взаємодію громадян із виконавчою службою та скоротити кількість процедур, для яких раніше потрібно було звертатися особисто.

Йдеться про можливість подати виконавчий документ онлайн через державний застосунок. Користувачам не потрібно витрачати час на відвідування установ та оформлення паперових документів.

Нова функція стосується процесу примусового виконання судових рішень. Після подання документів відповідна інформація передається для подальшого опрацювання в установленому порядку.

У «Дії» поступово розширюють перелік послуг, які раніше вимагали особистого звернення до державних органів. Переведення таких процедур в онлайн-формат покликане зробити їх швидшими та зручнішими для громадян.

Таким чином, українці отримали ще один інструмент для вирішення юридичних та адміністративних питань дистанційно – без зайвих поїздок і паперової тяганини.