Мобільний оператор lifecell оновив умови акції «Гігабайти без кордонів», завдяки чому українці, які перебувають за межами країни, зможуть користуватися більшим обсягом мобільного інтернету без додаткових витрат. Нововведення торкнуться низки тарифних планів і впроваджуватимуться поетапно.

Коли набудуть чинності зміни

Оператор запроваджує оновлені умови у три етапи – 22 липня, 5 серпня та 19 серпня 2026 року. Після оновлення абоненти окремих тарифів отримуватимуть до 11 ГБ мобільного інтернету в роумінгу, який можна використовувати у 35 країнах без додаткової плати за трафік.

Які тарифи отримають більше гігабайтів

Перший етап стартує 22 липня. Для різних тарифних планів передбачено такі обсяги інтернету:

• «Смарт lifecell Роумінг» – 8 ГБ;
• «Вільний lifecell Роумінг» – 10 ГБ;
• «Максі Роумінг» – 8 ГБ.

Наступне оновлення відбудеться 5 серпня:

• «Мега Роумінг» – 9 ГБ;
• «Platinum lifecell Роумінг» – 11 ГБ.

Остання хвиля змін запланована на 19 серпня:

• «Потужний Роумінг» – 1 ГБ;
• «Вільний lifecell. Регіон Роумінг» – 11 ГБ.

Таким чином, максимальний бонус отримають власники окремих роумінгових тарифів – їм стане доступно 11 ГБ мобільного інтернету. Цього вистачить для активного користування месенджерами, навігацією, соціальними мережами та іншими онлайн-сервісами без необхідності одразу докуповувати додатковий пакет.

Як активуються додаткові гігабайти

Жодних спеціальних налаштувань чи підключення послуги не потрібно. Збільшений обсяг трафіку автоматично нараховується після оплати пакета послуг за тарифом. Дата отримання залежить від того, коли саме для конкретного тарифного плану набудуть чинності оновлені умови.

Перевірити назву свого тарифу, залишок інтернету та термін дії пакета можна у застосунку My lifecell або в особистому кабінеті абонента.

Оновлення додаткових пакетів роумінгу

Разом зі змінами основної акції оператор переглянув умови тарифу «Додатковий Роумінг». Із 22 липня користувачам доступні два нові пакети:

• 15 ГБ мобільного інтернету за 350 грн;
• 45 ГБ мобільного інтернету за 700 грн.

Такі пропозиції стануть у пригоді тим абонентам, яким не вистачає трафіку, що входить до основного тарифного плану.

Перед поїздкою за кордон або використанням мобільного інтернету в роумінгу оператор радить переконатися, що країна перебування входить до переліку держав, де діє акція «Гігабайти без кордонів». Також необхідно мати оплачений пакет послуг і ввімкнути передачу мобільних даних у роумінгу в налаштуваннях смартфона.

Офіційний власник мережі Telegram-каналів «Труха» Максим Лавриненко після затримання працівниками ТЦК у Львові не пройшов військово-лікарську комісію, хоча отримав відповідну повістку. Про це повідомляє NGL.media.

За інформацією журналістів, інцидент стався на початку червня. Тоді Лавриненка доставили до одного з львівських територіальних центрів комплектування після перевірки військово-облікових документів. Через відсутність чинної відстрочки або бронювання його поставили на військовий облік та вручили повістку для проходження ВЛК.

Втім, медичний огляд він мав пройти не у Львові, а в Шевченківському районному ТЦК та СП Харкова, де перебуває на військовому обліку. Як повідомили у Харківському обласному ТЦК у відповідь на запит журналістів, за виданою повісткою Лавриненко так і не прибув на проходження військово-лікарської комісії.

У Львівському обласному ТЦК підтвердили факт вручення повістки для проходження ВЛК саме в Харкові. Водночас там не пояснили, чому процедуру не можна було провести безпосередньо у Львові, хоча така практика в Україні застосовується досить часто. За офіційною інформацією, станом на кінець липня Максим Лавриненко військову службу не проходить.

Сам Лавриненко публічно ситуацію не прокоментував. Після затримання він заявляв, що його нібито цілеспрямовано розшукували, а затримання пов’язував із підготовкою матеріалів про можливі фінансові порушення в оборонній сфері. У Міністерстві оборони ці звинувачення раніше відкинули та назвали їх безпідставними.

Паспорт громадянина України у вигляді книжечки залишається чинним документом, однак у деяких випадках його власники зобов’язані замінити документ на сучасну ID-картку. Якщо цього не зробити вчасно, можуть виникнути не лише проблеми з оформленням державних послуг, а й адміністративна відповідальність.

У Державній міграційній службі наголошують, що законодавство не встановлює кінцевої дати дії паспортів-книжечок зразка 1994 року. Тому власники таких документів можуть і надалі користуватися ними без обов’язкового переходу на ID-картку, якщо не виникли передбачені законом підстави для заміни.

Водночас існує низка випадків, коли паспорт-книжечку необхідно обміняти:

• змінилися персональні дані (наприклад, прізвище чи ім’я);
• у документі виявлено помилки;
• паспорт або фотографія пошкоджені настільки, що неможливо ідентифікувати особу;
• документ було втрачено або викрадено;
• власник не вклеїв нову фотографію після досягнення 25 або 45 років протягом одного місяця.

Саме остання причина найчастіше стає підставою для втрати чинності паспорта-книжечки. Якщо громадянин пропустив встановлений термін для вклеювання фото, документ фактично підлягає обміну на ID-картку.

У таких випадках за проживання з недійсним паспортом може наставати адміністративна відповідальність відповідно до законодавства. Крім того, недійсний документ може стати причиною відмови у наданні окремих державних, банківських чи нотаріальних послуг.

Водночас українцям не варто хвилюватися лише через те, що вони користуються паспортом старого зразка. Якщо документ залишається чинним і немає підстав для його обміну, міняти його на ID-картку необов’язково – це можна зробити за власним бажанням.