Офіційний власник мережі Telegram-каналів «Труха» Максим Лавриненко після затримання працівниками ТЦК у Львові не пройшов військово-лікарську комісію, хоча отримав відповідну повістку. Про це повідомляє NGL.media.

За інформацією журналістів, інцидент стався на початку червня. Тоді Лавриненка доставили до одного з львівських територіальних центрів комплектування після перевірки військово-облікових документів. Через відсутність чинної відстрочки або бронювання його поставили на військовий облік та вручили повістку для проходження ВЛК.

Втім, медичний огляд він мав пройти не у Львові, а в Шевченківському районному ТЦК та СП Харкова, де перебуває на військовому обліку. Як повідомили у Харківському обласному ТЦК у відповідь на запит журналістів, за виданою повісткою Лавриненко так і не прибув на проходження військово-лікарської комісії.

У Львівському обласному ТЦК підтвердили факт вручення повістки для проходження ВЛК саме в Харкові. Водночас там не пояснили, чому процедуру не можна було провести безпосередньо у Львові, хоча така практика в Україні застосовується досить часто. За офіційною інформацією, станом на кінець липня Максим Лавриненко військову службу не проходить.

Сам Лавриненко публічно ситуацію не прокоментував. Після затримання він заявляв, що його нібито цілеспрямовано розшукували, а затримання пов’язував із підготовкою матеріалів про можливі фінансові порушення в оборонній сфері. У Міністерстві оборони ці звинувачення раніше відкинули та назвали їх безпідставними.

Паспорт громадянина України у вигляді книжечки залишається чинним документом, однак у деяких випадках його власники зобов’язані замінити документ на сучасну ID-картку. Якщо цього не зробити вчасно, можуть виникнути не лише проблеми з оформленням державних послуг, а й адміністративна відповідальність.

У Державній міграційній службі наголошують, що законодавство не встановлює кінцевої дати дії паспортів-книжечок зразка 1994 року. Тому власники таких документів можуть і надалі користуватися ними без обов’язкового переходу на ID-картку, якщо не виникли передбачені законом підстави для заміни.

Водночас існує низка випадків, коли паспорт-книжечку необхідно обміняти:

• змінилися персональні дані (наприклад, прізвище чи ім’я);
• у документі виявлено помилки;
• паспорт або фотографія пошкоджені настільки, що неможливо ідентифікувати особу;
• документ було втрачено або викрадено;
• власник не вклеїв нову фотографію після досягнення 25 або 45 років протягом одного місяця.

Саме остання причина найчастіше стає підставою для втрати чинності паспорта-книжечки. Якщо громадянин пропустив встановлений термін для вклеювання фото, документ фактично підлягає обміну на ID-картку.

У таких випадках за проживання з недійсним паспортом може наставати адміністративна відповідальність відповідно до законодавства. Крім того, недійсний документ може стати причиною відмови у наданні окремих державних, банківських чи нотаріальних послуг.

Водночас українцям не варто хвилюватися лише через те, що вони користуються паспортом старого зразка. Якщо документ залишається чинним і немає підстав для його обміну, міняти його на ID-картку необов’язково – це можна зробити за власним бажанням.

Кабінет Міністрів України ухвалив новий порядок функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів «Оберіг». Відповідне рішення визначає правила внесення, оновлення, перевірки та виправлення інформації в реєстрі, а також встановлює порядок перевірки військово-облікових документів українців, які перебувають за кордоном.

Документ передбачає, що адміністратором реєстру залишається Міністерство оборони України. Саме воно відповідатиме за захист інформації, функціонування системи та взаємодію з іншими державними реєстрами.

Новий порядок детально регламентує, як до реєстру потраплятимуть персональні дані громадян, хто матиме право їх змінювати, а також у яких випадках інформація підлягає уточненню чи виправленню. Крім того, визначено процедуру отримання громадянами відомостей про себе та механізм виправлення можливих помилок.

Окрему увагу приділено перевірці військово-облікових документів українців, які перебувають за межами країни. Відтепер консульські посадові особи закордонних дипломатичних установ отримають затверджений механізм перевірки дійсності таких документів через державні інформаційні системи.

Також документ визначає порядок інформаційної взаємодії реєстру «Оберіг» з іншими державними базами даних. Це має забезпечити автоматичне оновлення окремих відомостей та мінімізувати кількість випадків, коли громадянам доведеться особисто подавати документи для внесення змін.

Уряд наголошує, що нові правила спрямовані на вдосконалення ведення військового обліку, підвищення актуальності інформації та розширення цифрових сервісів для громадян. Постанова також визначає механізми контролю за достовірністю даних і порядок їхнього захисту відповідно до законодавства.