Паспорт громадянина України у вигляді книжечки залишається чинним документом, однак у деяких випадках його власники зобов’язані замінити документ на сучасну ID-картку. Якщо цього не зробити вчасно, можуть виникнути не лише проблеми з оформленням державних послуг, а й адміністративна відповідальність.

У Державній міграційній службі наголошують, що законодавство не встановлює кінцевої дати дії паспортів-книжечок зразка 1994 року. Тому власники таких документів можуть і надалі користуватися ними без обов’язкового переходу на ID-картку, якщо не виникли передбачені законом підстави для заміни.

Водночас існує низка випадків, коли паспорт-книжечку необхідно обміняти:

• змінилися персональні дані (наприклад, прізвище чи ім’я);
• у документі виявлено помилки;
• паспорт або фотографія пошкоджені настільки, що неможливо ідентифікувати особу;
• документ було втрачено або викрадено;
• власник не вклеїв нову фотографію після досягнення 25 або 45 років протягом одного місяця.

Саме остання причина найчастіше стає підставою для втрати чинності паспорта-книжечки. Якщо громадянин пропустив встановлений термін для вклеювання фото, документ фактично підлягає обміну на ID-картку.

У таких випадках за проживання з недійсним паспортом може наставати адміністративна відповідальність відповідно до законодавства. Крім того, недійсний документ може стати причиною відмови у наданні окремих державних, банківських чи нотаріальних послуг.

Водночас українцям не варто хвилюватися лише через те, що вони користуються паспортом старого зразка. Якщо документ залишається чинним і немає підстав для його обміну, міняти його на ID-картку необов’язково – це можна зробити за власним бажанням.

Кабінет Міністрів України ухвалив новий порядок функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів «Оберіг». Відповідне рішення визначає правила внесення, оновлення, перевірки та виправлення інформації в реєстрі, а також встановлює порядок перевірки військово-облікових документів українців, які перебувають за кордоном.

Документ передбачає, що адміністратором реєстру залишається Міністерство оборони України. Саме воно відповідатиме за захист інформації, функціонування системи та взаємодію з іншими державними реєстрами.

Новий порядок детально регламентує, як до реєстру потраплятимуть персональні дані громадян, хто матиме право їх змінювати, а також у яких випадках інформація підлягає уточненню чи виправленню. Крім того, визначено процедуру отримання громадянами відомостей про себе та механізм виправлення можливих помилок.

Окрему увагу приділено перевірці військово-облікових документів українців, які перебувають за межами країни. Відтепер консульські посадові особи закордонних дипломатичних установ отримають затверджений механізм перевірки дійсності таких документів через державні інформаційні системи.

Також документ визначає порядок інформаційної взаємодії реєстру «Оберіг» з іншими державними базами даних. Це має забезпечити автоматичне оновлення окремих відомостей та мінімізувати кількість випадків, коли громадянам доведеться особисто подавати документи для внесення змін.

Уряд наголошує, що нові правила спрямовані на вдосконалення ведення військового обліку, підвищення актуальності інформації та розширення цифрових сервісів для громадян. Постанова також визначає механізми контролю за достовірністю даних і порядок їхнього захисту відповідно до законодавства.

Поява мережі п’ятого покоління в Україні викликала чимало запитань серед користувачів мобільного зв’язку. Найбільше абонентів цікавить, чи доведеться платити більше за доступ до 5G, а також яка доля чекає на застарілі мережі 2G та 3G.

Найбільші українські оператори – Київстар, Vodafone та lifecell – запевнили, що запуск нового стандарту зв’язку не вимагатиме від клієнтів переходу на дорожчі тарифи. Якщо смартфон підтримує 5G і користувач перебуває у зоні покриття, пристрій автоматично підключиться до мережі без додаткових налаштувань чи окремої плати.

У компанії Київстар зазначають, що користування 5G здійснюватиметься в межах чинного тарифного плану. Аналогічної позиції дотримуються Vodafone та lifecell – мобільний інтернет нового покоління тарифікуватиметься так само, як і 4G/LTE, без додаткових платежів або спеціальних пакетів послуг.

Водночас оператори продовжують поступово відмовлятися від технології 3G. Зокрема, Київстар уже кілька років проводить модернізацію мережі, вимикаючи 3G у різних регіонах, щоб звільнити частоти для розвитку сучасніших стандартів зв’язку. Vodafone та lifecell також рухаються в цьому напрямку, хоча графіки модернізації можуть відрізнятися залежно від області.

При цьому мережі другого покоління (2G) найближчим часом залишаться працювати. Вони й надалі використовуватимуться для голосового зв’язку, підтримки окремих сервісів та роботи старих мобільних телефонів, особливо у районах, де сучасніші технології поки що недоступні.

Фахівці наголошують, що для використання 5G необхідно виконати три умови: смартфон повинен підтримувати новий стандарт, SIM-карта має бути сумісною, а користувач повинен перебувати в зоні покриття мережі п’ятого покоління. Якщо хоча б одна з цих умов не виконується, телефон автоматично працюватиме через 4G або іншу доступну технологію.