У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15387, який стосується порядку застосування заходів впливу до військовозобов’язаних. Документ внесений народним депутатом Георгієм Мазурашу, а на сайті парламенту він значиться як проєкт змін до статті 27 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Головна ідея ініціативи – уточнити правила, за яких до людини можуть застосовувати обмеження через нібито ігнорування вимоги ТЦК. Йдеться про ситуації, коли документ надсилають поштою, але військовозобов’язаний фактично його не отримує.

За чинною практикою проблеми можуть виникати навіть тоді, коли людина не бачила листа особисто. Якщо пошта ставить відмітку про неможливість вручення, така вимога може вважатися доставленою. Через це громадянин ризикує отримати наслідки за неявку, хоча фактично міг і не знати, що його викликали.

Автор ініціативи пропонує прибрати цю прогалину. За даними ЗМІ, одна з ключових ідей законопроєкту – скасувати норму, за якою вимога ТЦК вважається врученою без реального отримання адресатом лише через поштову відмітку про неможливість вручення.

Фактично мова йде не про повне скасування повісток поштою, а про захист від ситуацій, коли людину можуть покарати за документ, з яким вона реально не була ознайомлена. Якщо зміни підтримають, ТЦК доведеться мати більш переконливе підтвердження, що військовозобов’язаний справді отримав вимогу або був належно повідомлений.

Водночас важливо розуміти: це поки лише законопроєкт. Він зареєстрований 7 липня 2026 року і переданий на розгляд керівництву парламенту. Тобто нові правила ще не діють автоматично – для цього документ має пройти розгляд, голосування та бути підписаним у встановленому порядку.

Для військовозобов’язаних ця ініціатива може бути важливою, адже питання поштових повісток і вимог ТЦК давно викликає суперечки. Найбільше людей хвилює саме момент, коли документ вважається врученим, і чи можна притягувати до відповідальності того, хто фактично не отримував повідомлення.

В Україні частина військовозобов’язаних намагається швидко прибрати статус «у розшуку» через застосунок «Резерв+», щоб надалі мати можливість оформити бронювання. Найчастіше для цього людина подає заяву, визнає порушення і сплачує штраф онлайн. На перший погляд, це виглядає як простий спосіб закрити адміністративну проблему, але юристи попереджають, у деяких випадках така дія може створити серйозніші наслідки.

Проблема полягає не лише у самому штрафі. Перед оплатою військовозобов’язаний фактично підтверджує, що порушення було. Саме це визнання може мати значення, якщо йдеться не про звичайне уточнення даних чи направлення на ВЛК, а про неявку за бойовою повісткою.

Наприклад, чоловік мав бронювання, але через нові правила підтвердження критичності підприємство тимчасово втратило таку можливість. Поки роботодавець знову проходив процедуру підтвердження критичності, працівнику могла надійти повістка поштою. Сам військовозобов’язаний у цей час очікував, що підприємство знову отримає статус критично важливого і зможе його перебронювати.

Але тут є важливий нюанс, якщо до цього чоловік уже проходив ВЛК і був визнаний придатним до військової служби, наступна повістка могла бути не просто для уточнення даних, а саме бойовою. У такому разі неявка за нею може розглядатися вже не як звичайне адміністративне порушення.

Тобто людина, бажаючи прибрати «розшук» у «Резерв+», подає заяву, погоджується з порушенням і сплачує штраф. Але якщо це порушення стосувалося неявки за бойовою повісткою, таке визнання може бути використане як доказ того, що військовозобов’язаний ухилився від мобілізації.

Саме тому юристи радять не поспішати з оплатою штрафу через «Резерв+», якщо людина не розуміє, за яку саме повістку її внесли в розшук. Одна справа – неявка для уточнення даних або проходження ВЛК. Інша справа – неявка після вже пройденої ВЛК, коли чоловік визнаний придатним і міг отримати бойову повістку.

За законом ухилення від призову на військову службу під час мобілізації може тягнути вже кримінальну відповідальність. У такому випадку мова йде не просто про штраф, а про ризик відкриття кримінального провадження.

Тому перед оплатою штрафу варто з’ясувати, що саме стало підставою для розшуку. Якщо людина не знає, яка повістка їй надходила, коли вона була сформована і який статус вона мала після ВЛК, поспішне визнання порушення може тільки погіршити ситуацію.

Головна небезпека полягає в тому, що в «Резерв+» людина не просто натискає кнопку оплати. Вона фактично підтверджує свою вину. І якщо пізніше з’ясується, що йшлося про бойову повістку, це може стати підставою для кримінальної справи.

Саме тому у таких випадках важливо спочатку перевірити всі обставини, а вже потім вирішувати, чи варто подавати заяву та оплачувати штраф онлайн. Адже бажання швидко прибрати статус «у розшуку» для подальшого бронювання може обернутися значно серйознішою проблемою.

Попри те, що сьогодні iPhone вважають одним із головних символів ринку смартфонів, абсолютний рекорд за кількістю проданих мобільних телефонів належить зовсім іншій компанії. Наймасовішим телефоном в історії став легендарний Nokia 1100, який вийшов ще у 2003 році.

За даними BGR, які наводить ТехноФан, Nokia 1100 розійшовся тиражем приблизно 250 мільйонів одиниць. Це зробило його найпродаванішим мобільним телефоном усіх часів.

На другому місці опинилася ще одна кнопкова модель фінського бренду – Nokia 1110. Її продажі оцінюють приблизно у 248 мільйонів пристроїв. І лише після цих моделей у рейтингу йде найуспішніша лінійка Apple – iPhone 6 та iPhone 6 Plus, які продалися тиражем близько 224 мільйонів одиниць.

Головна причина успіху Nokia була не в передових технологіях, а в простоті. На початку 2000-х користувачам насамперед потрібен був телефон для дзвінків, SMS, довгої роботи від батареї та стабільного зв’язку. Nokia 1100 саме це і давала – без зайвих функцій, але з максимальною надійністю.

Важливу роль зіграла і ціна. Nokia 1100 коштувала близько 100 доларів, а Nokia 1110 – приблизно 78 доларів. Для порівняння, популярний Motorola Razr V3 на старті продавався за 449 доларів, тому був доступний далеко не всім.

Особливо масово кнопкові Nokia купували у країнах, де ринок мобільного зв’язку тільки швидко розвивався. Для мільйонів людей в Індії, Африці та інших регіонах Nokia 1100 стала першим особистим телефоном.

iPhone 6 і 6 Plus теж стали історичними для Apple, адже саме вони принесли компанії величезні продажі завдяки більшим екранам. Але обійти старі кнопкові Nokia їм так і не вдалося.

Сьогодні повторити такий рекорд одній моделі майже неможливо. Ринок поділений між Apple, Samsung, Xiaomi, Honor, Oppo та іншими брендами. Саме тому Nokia 1100 досі залишається телефоном, який встановив рекорд, що тримається вже багато років.