Українців попереджають про чергову шахрайську схему, яка маскується під сервіс «OLX Доставка». Зловмисники націлюються переважно на продавців, які щойно розмістили оголошення, і намагаються виманити у них банківські дані під виглядом «підтвердження оплати» або «отримання коштів».

Схема виглядає досить переконливо, тому жертвою можуть стати навіть уважні користувачі. Після публікації товару продавцю пише нібито покупець. Найчастіше спілкування одразу намагаються перевести у сторонній месенджер – Telegram, Viber або інший чат. Там шахраї повідомляють, що товар уже нібито оплачено через «OLX Доставку», а продавцю залишилося лише «підтвердити угоду».

Для більшої довіри аферисти можуть надсилати підроблені скриншоти, фальшиві номери замовлень або повідомлення, які зовні нагадують офіційні сповіщення від сервісу. Після цього продавцю надсилають посилання, яке нібито веде на сторінку отримання грошей.

Насправді це фішинговий сайт. Він може бути дуже схожим на офіційний ресурс OLX, але створений виключно для крадіжки даних. На такій сторінці користувача просять ввести номер банківської картки, термін її дії, CVV-код, а іноді ще й одноразовий пароль із SMS або push-повідомлення банку.

Саме після цього гроші можуть зникнути з картки. Отримавши конфіденційну інформацію, шахраї намагаються підтвердити операції, переказати кошти або отримати доступ до банківського рахунку.

Важливо пам’ятати: для отримання грошей за товар продавцю не потрібно вводити CVV-код, PIN-код, одноразові паролі чи підтвердження з банку. Такі дані не можна повідомляти нікому – ні «покупцю», ні «службі підтримки», ні будь-якому іншому співрозмовнику.

Також варто перевіряти, де саме відбувається оформлення угоди. Усі дії з «OLX Доставкою» мають проходити лише через офіційний сайт або застосунок OLX. Якщо повідомлення про оплату не з’явилося в особистому кабінеті, але «покупець» наполягає на переході за окремим посиланням, це може бути ознакою шахрайства.

Ще один тривожний сигнал – спроба швидко перевести розмову з платформи у месенджер. Саме там шахраям легше надсилати підроблені посилання, тиснути на людину та змушувати її діяти поспіхом.

Фахівці радять не відкривати підозрілі посилання, уважно перевіряти адресу сайту, не вводити банківські дані на сторонніх сторінках і не поспішати з підтвердженням будь-яких операцій. Якщо користувач помітив схожу схему, краще одразу припинити спілкування, поскаржитися на акаунт і попередити близьких.

Шахраї постійно змінюють свої методи, але головний принцип залишається незмінним: вони намагаються отримати доступ до чужих грошей через поспіх, довіру та неуважність. Тому будь-які прохання ввести CVV-код, SMS-пароль або перейти за «спеціальним посиланням для отримання коштів» мають одразу насторожити.

В Україні можуть посилити відповідальність за публічні прояви зневаги до української держави, української нації, мови та культури. Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав законопроєкт №15186, який передбачає криміналізацію українофобії.

Про це повідомила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук. За її словами, мова йде не просто про політичні заяви чи побутові конфлікти, а про публічні дії, які спрямовані проти української ідентичності, державності та національної гідності.

Верещук зазначила, що українофобію варто розглядати як публічну зневагу до української нації та України як держави. На її думку, такі прояви мають отримати чітку правову оцінку, а законодавство повинно містити окремий механізм реагування на подібні дії.

Законопроєкт №15186 пропонує внести зміни до статті 161 Кримінального кодексу України. Саме ця стаття стосується порушення рівноправності громадян за різними ознаками, зокрема національністю, мовою, релігійними переконаннями та іншими критеріями.

Ініціатором документа є народний депутат Микола Княжицький. Він зареєстрував відповідну законодавчу ініціативу ще у квітні 2026 року. Тепер, після підтримки на рівні комітету, документ має пройти подальший розгляд у Верховній Раді.

Прихильники законопроєкту вважають, що така норма може стати додатковим інструментом захисту України в умовах війни та інформаційних атак. Йдеться про спробу на законодавчому рівні протидіяти публічному приниженню українців, запереченню української державності, зневазі до мови, культури та історії.

Водночас важливо розуміти, що підтримка законопроєкту комітетом ще не означає його остаточного ухвалення. Для того щоб нові правила запрацювали, документ мають розглянути та підтримати народні депутати у сесійній залі Верховної Ради. Після цього закон має пройти всі передбачені процедури.

Таким чином, питання кримінальної відповідальності за українофобію лише наближається до розгляду парламентом. Якщо законопроєкт буде ухвалено, в Україні можуть з’явитися нові правові підстави для покарання за публічні дії, спрямовані проти української нації, держави та національної ідентичності.

У Кривому Розі спалахнув гучний скандал через мобілізацію 34-річного чоловіка, який, за даними ЗМІ та омбудсмена, самостійно виховував 5-річну доньку. У момент, коли батька доставили до ТЦК, дитина перебувала у дитячому садочку. Увечері її ніхто не зміг забрати додому, тому дівчинкою тимчасово опікувалася директорка закладу.

Історія швидко набула розголосу, адже йдеться не лише про мобілізацію, а й про безпеку малолітньої дитини, яка фактично залишилася без близького дорослого поруч. За інформацією місцевих медіа, чоловік виховував доньку після розлучення. Матір, як повідомляється, участі у щоденному вихованні не брала, хоча у судових документах згадуються аліменти.

Директорка садочка поїхала з дитиною до ТЦК

За словами директорки дитячого садка №125 Наталі Євтушенко, коли стало відомо, що батько не прийде забирати доньку, вона вирішила діяти сама. Жінка взяла дитину, викликала таксі та поїхала до ТЦК, щоб пояснити ситуацію військовим.

За її словами, дівчинка була налякана та плакала, адже не розуміла, що сталося з батьком. Директорка стверджує, що в дитини не було іншої людини, яка могла б одразу забрати її додому. У підсумку питання на місці не вирішили, і дитина ночувала не з батьком, а у керівниці дитсадка.

Чоловік двічі просив відстрочку

Як повідомляють ЗМІ, мобілізований чоловік раніше двічі подавав документи на відстрочку, однак отримував відмову. Саме цей момент став ключовим у суспільній дискусії: чи були в ТЦК достатні підстави для призову, якщо чоловік фактично виховував малолітню дитину сам.

Після розголосу ситуацію прокоментував Дніпропетровський обласний ТЦК та СП. Там заявили, що чоловік, на їхню думку, не мав належним чином оформленого права на відстрочку. У ТЦК пояснили, що саме розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з батьком не завжди автоматично підтверджує факт самостійного утримання дитини.

За версією ТЦК, під час перевірки документів виникли розбіжності щодо формулювань у судовому рішенні. Через це комісія відмовила чоловіку у відстрочці, а 29 червня його мобілізували та направили до військової частини.

Омбудсмен вимагає перевірки

На ситуацію відреагував Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Він доручив своєму представнику в Дніпропетровській області терміново з’ясувати всі обставини цієї історії.

Офіс омбудсмена вже направив запити до Покровсько-Тернівського районного ТЦК та СП, служби у справах дітей Криворізької міської ради, а також до районних виконкомів. Перевірити мають не лише законність мобілізації чоловіка, а й те, що зробили відповідальні органи для захисту прав 5-річної дитини.

Лубінець наголосив, що мобілізація є необхідною для держави під час війни, однак у таких ситуаціях посадовці мають бачити не лише документи, а й реальні життєві обставини.

Скандал дійшов до Верховної Ради

Після резонансу питання вийшло на парламентський рівень. Народні депутати підтримали ініціативу викликати керівника Криворізького ТЦК до Верховної Ради, щоб він пояснив ситуацію з мобілізацією чоловіка, після якої малолітня дитина залишилася без батьківського догляду.

За даними Українських Новин, таку ініціативу підтримали 157 депутатів. Очікується, що керівник ТЦК має публічно доповісти, чому була ухвалена така дія та чи враховувалися інтереси дитини.

Пізніше з’явилася інформація, що дівчинка перебуває з дідусем по батьковій лінії. Водночас історія вже стала черговим приводом для дискусії про роботу ТЦК, перевірку документів на відстрочку та відповідальність державних органів у випадках, коли мобілізація може напряму зачіпати права дітей.

Наразі остаточну оцінку ситуації мають надати після перевірки. Саме вона повинна встановити, чи були дії ТЦК законними, чи правильно розглянули документи чоловіка та чи зробили органи опіки все необхідне, щоб дитина не залишилася без належного захисту.