Володимир Зеленський залишається лідером серед потенційних кандидатів на посаду президента України. Про це свідчать дані дослідження агенції «Перша рейтингова система», оприлюднені у звіті за червень 2026 року.

Згідно з результатами опитування, до п’ятірки політиків із найвищою підтримкою також увійшли керівник ГУР Кирило Буданов, колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, п’ятий президент Петро Порошенко та мер Харкова Ігор Терехов.

Окремо соціологи змоделювали ситуацію з парламентськими виборами. За умови 5% прохідного бар’єра до Верховної Ради могли б пройти кілька політичних сил.

Йдеться про партію Володимира Зеленського, партію Кирила Буданова, партію Валерія Залужного, «Європейську солідарність», а також політичну силу Ігоря Терехова та Віталія Кіма.

Водночас інші партії, згідно з результатами дослідження, не набирають достатньої підтримки для проходження до парламенту. Це означає, що у разі проведення виборів політичний ландшафт міг би суттєво оновитися, а частина нинішніх і колишніх політичних гравців залишилася б поза Верховною Радою.

Варто зазначити, що йдеться про моделювання електоральних настроїв. Вибори в Україні під час дії воєнного стану не проводяться, тому такі рейтинги показують лише поточні політичні симпатії громадян, а не реальний виборчий результат.

Клієнтка ПриватБанку через суд домоглася розірвання кредитного договору, який, за її словами, був оформлений шахраями без її згоди. Йдеться про кредит на суму 47 499 грн за програмою «Оплата частинами».

Як зазначається у рішенні Обухівського районного суду Київської області, жінка мала картку «Універсальна» у ПриватБанку. У жовтні 2023 року невідомі особи отримали доступ до її облікового запису, після чого від її імені збільшили кредитний ліміт до 50 тисяч гривень та оформили кредит у магазині Comfy. Також у матеріалах справи згадується, що на ім’я жінки був оформлений ще один кредит у фінансовій компанії на 8 тисяч гривень.

Клієнтка звернулася до банку та поліції, заявивши, що не брала цих коштів і не повинна повертати борг, який виник через дії шахраїв. У поліції відкрили кримінальне провадження за фактом шахрайства.

У ПриватБанку з позовом не погодилися. Представник фінустанови заявив, що жінка нібито сама надала зловмисникам доступ до фінансового номера, оскільки ввела комбінацію цифр, яку їй продиктували невідомі. У банку також наголошували, що одноразовий пароль, надісланий через «Приват24», вважається електронним підписом.

Однак суд звернув увагу на важливі обставини. Було встановлено, що вхід до акаунта клієнтки здійснювався з нетипового пристрою, який використовувався лише в день проведення спірних операцій. Геолокація вказувала на Кривий Ріг, тоді як сама жінка перебувала у місті Обухів за місцем проживання.

Суд дійшов висновку, що кредит був оформлений унаслідок несанкціонованих дій третіх осіб. Позов жінки задовольнили частково: кредитний договір на 47 499 грн розірвали, банк зобов’язали закрити кредитну картку та припинити нарахування відсотків за цим кредитом.

Водночас частину вимог суд не підтримав, зокрема щодо відновлення залишку кредитних коштів на рахунку до попереднього стану. Попри це, головне рішення ухвалене на користь клієнтки – вона не має відповідати за кредит, який, за висновком суду, був оформлений через шахрайські дії.

В Україні військовозобов’язані дедалі частіше стикаються з тривожною позначкою у застосунку «Резерв+» – «в розшуку». Багато хто сприймає її як офіційне оголошення в розшук, однак судова практика показує, з юридичного погляду все не так однозначно.

Суд роз’яснив, що окремого поняття «розшук ТЦК» у законодавстві фактично немає. Такий статус у «Резерв+» не є кримінальним розшуком і не означає, що людину розшукують у порядку, передбаченому кримінальним процесом. Йдеться насамперед про інформаційну позначку в реєстрі, яка може свідчити про претензії територіального центру комплектування до військовозобов’язаного.

Найчастіше така відмітка з’являється після неявки до ТЦК за викликом, несвоєчасного оновлення даних, ігнорування вимоги пройти ВЛК або інших порушень правил військового обліку. Водночас сама по собі позначка у застосунку ще не є постановою про притягнення до відповідальності.

Фактично «Резерв+» лише відображає дані з реєстру «Оберіг». Якщо ТЦК вніс інформацію про можливе порушення, користувач може побачити відповідний статус у своєму електронному військово-обліковому документі. Але це не означає, що людина автоматично визнана винною або вже покарана.

Судова позиція важлива тим, що оскаржити сам напис у застосунку складно. Для суду має значення не емоційне сприйняття статусу, а наявність конкретного рішення чи дії органу влади, які можна перевірити на законність. Наприклад, постанови про адміністративне стягнення, доказів внесення неправдивих даних або документів, які підтверджують відсутність порушення.

Юристи радять у разі появи такого статусу не ігнорувати проблему. Насамперед варто з’ясувати підставу внесення позначки, звернутися до ТЦК із запитом, перевірити військово-облікові дані та за потреби отримати юридичну консультацію. Якщо інформація внесена помилково, її можна вимагати виправити.

Водночас червона позначка у «Резерв+» може мати практичні наслідки. Під час перевірки документів поліція може побачити відповідну інформацію та передати дані до ТЦК або забезпечити доставлення особи для уточнення обставин. Тому статус не варто сприймати як «безпечну формальність».

Таким чином, суд фактично пояснив: «розшук ТЦК» – це не офіційний розшук у класичному юридичному розумінні, а інформаційна позначка, пов’язана з військовим обліком. Але навіть така відмітка може створити серйозні проблеми для військовозобов’язаного, якщо вчасно не розібратися з причиною її появи.