Компанія Anthropic опинилася в центрі нового скандалу навколо штучного інтелекту. Після директиви уряду США вона була змушена терміново обмежити доступ до своїх найпотужніших моделей Claude Fable 5 та Claude Mythos 5 для іноземних користувачів.

Йдеться не про звичайний технічний збій або планове оновлення. Американська влада пояснила рішення питаннями національної безпеки та експортного контролю. Фактично США побачили ризик у тому, що передові ШІ-моделі можуть потрапити до рук іноземців і бути використані не лише для роботи, навчання чи програмування, а й для більш небезпечних завдань.

За інформацією Anthropic, обмеження стосується будь-яких іноземних громадян – незалежно від того, де вони перебувають. Тобто доступ можуть втратити не тільки користувачі за межами США, а й іноземці, які фізично знаходяться на території Америки. Компанія також заявила, що вимога зачіпає навіть частину її власних працівників, якщо вони не мають американського громадянства.

Причиною такого жорсткого кроку стали побоювання щодо можливого обходу захисних механізмів моделі. У ЗМІ пишуть, що уряд США міг звернути увагу на ризики так званого «джейлбрейку», коли користувач намагається змусити ШІ ігнорувати вбудовані обмеження. У такому разі модель теоретично можуть використовувати для пошуку вразливостей у програмному забезпеченні або інших дій у сфері кібербезпеки.

В Anthropic з таким підходом не погодилися. Компанія заявила, що урядове рішення було ухвалене занадто різко, а самі претензії не були достатньо обґрунтовані. Водночас Anthropic змушена виконати вимогу, тому доступ до Fable 5 та Mythos 5 було відключено для всіх клієнтів, щоб не порушити нові правила. Інші моделі Claude, за заявою компанії, мають працювати без змін.

Ситуація викликала занепокоєння серед користувачів і розробників, адже Claude Fable 5 лише нещодавно став доступним ширшій аудиторії. Модель позиціонували як потужний інструмент для роботи з кодом, аналітики, зображень та складних професійних завдань. Тепер же її доступність напряму залежить не від підписки чи технічних можливостей, а від політичних рішень у США.

Цей випадок може стати важливим сигналом для всього ринку штучного інтелекту. Раніше американські обмеження переважно стосувалися чипів, серверів та обладнання для розробки ШІ. Тепер під контроль можуть потрапляти вже самі моделі, особливо якщо влада вважає їх потенційно небезпечними для національної безпеки.

Для звичайних користувачів головний висновок простий: навіть платний доступ до передових нейромереж більше не гарантує стабільної роботи сервісу. Якщо модель визнають ризиковою на рівні держави, її можуть обмежити буквально за одну ніч.

В Україні хочуть запустити новий фінансовий інструмент для громадян – особові інвестиційні рахунки. Відповідний законопроєкт уже зареєстрували у Верховній Раді. Його головна ідея полягає в тому, щоб українці могли не лише зберігати гроші на депозитах або вдома, а й вкладати їх у розвиток української економіки.

Йдеться про створення спеціальних рахунків, через які громадяни зможуть інвестувати у фінансові інструменти українського ринку капіталу. Простими словами, людина відкриватиме такий рахунок в інвестиційній фірмі та зможе вкладати кошти у цінні папери українських компаній або інші дозволені інструменти.

У Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку пояснюють, що сьогодні більшість українців тримають заощадження у готівці або на банківських депозитах. Проте держава хоче змінити цей підхід і дати громадянам можливість ставати інвесторами, а не лише вкладниками банків.

Однією з головних переваг нових рахунків мають стати податкові стимули. Якщо людина триматиме кошти на такому інвестиційному рахунку щонайменше три роки, то доходи від інвестицій, дивіденди та проценти можуть не оподатковуватися. Саме це має зробити новий інструмент привабливішим для українців.

Фактично держава хоче створити альтернативу класичним депозитам. Якщо банківський вклад зазвичай дає фіксований відсоток, то інвестиційний рахунок може відкривати ширші можливості – наприклад, вкладення у цінні папери, облігації або інші інструменти ринку капіталу. Водночас такі вкладення можуть мати і ризики, адже прибутковість інвестицій не завжди є гарантованою.

У світі подібні рахунки давно використовуються як спосіб залучення коштів населення в економіку. У США індивідуальні інвестиційні рахунки мають мільйони сімей, а обсяг активів на них вимірюється трильйонами доларів. В Україні ж такий ринок лише розвивається.

Наразі українці вже активно вкладають кошти в облігації внутрішньої державної позики. За даними, інвестиції фізичних осіб в ОВДП перевищують 107 млрд грн. Це свідчить про те, що частина громадян уже готова використовувати інвестиційні інструменти, якщо вони зрозумілі, доступні та мають прийнятні умови.

Новий законопроєкт може стати важливим кроком для розвитку ринку капіталу в Україні. Якщо його ухвалять, українці отримають ще один спосіб працювати зі своїми заощадженнями, а бізнес і держава – додаткове джерело фінансування.

Водночас експерти наголошують, що перед запуском таких рахунків важливо чітко пояснити людям правила, ризики та податкові умови. Адже для багатьох українців інвестиції досі залишаються складною та незрозумілою темою.

Українці звикли користуватися послугами найбільших мобільних операторів – Київстар, Vodafone та lifecell. Проте на ринку є й менш відомі компанії, які пропонують значно дешевші пакети зв’язку. Один із таких варіантів – LycaMobile, де тарифи стартують від 50 гривень за 30 днів.

Такі пропозиції можуть зацікавити людей, яким не потрібні великі обсяги інтернету чи додаткові сервіси. Насамперед це стосується пенсіонерів, студентів, дітей, а також абонентів, які хочуть мати простий тариф для дзвінків, месенджерів і базового користування інтернетом.

Найдешевший пакет оператора називається «Все в одному XS». Його вартість становить 50 гривень на 30 днів. За ці гроші абонент отримує:

200 хвилин на інші мобільні мережі України;

• 30 SMS;
• 4 ГБ мобільного інтернету;
• 2 ГБ інтернету в роумінгу ЄС;
• безлімітні дзвінки та SMS всередині мережі LycaMobile.

Ще один бюджетний варіант – тариф «Все в одному S» за 70 гривень. У нього входить:

• 650 хвилин на інші мережі;
• 50 SMS;
• 8 ГБ інтернету;
• 2,5 ГБ у роумінгу ЄС;
• 30 хвилин для міжнародних дзвінків;
• безлімітне спілкування всередині мережі.

Для тих, кому потрібно трохи більше інтернету та хвилин, є пакет «Все в одному M» за 100 гривень на місяць. У тарифі передбачено:

• 800 хвилин на інші оператори;
• 100 SMS;
• 12 ГБ мобільного інтернету;
• 3,5 ГБ у роумінгу ЄС;
• безліміт у мережі LycaMobile.

Якість і швидкість інтернету

LycaMobile працює як віртуальний мобільний оператор. Це означає, що компанія не має власної великої мережі базових станцій, а користується інфраструктурою партнерів. В Україні оператор працює через 3Mob, який має домовленості щодо національного роумінгу з Vodafone. Саме тому в багатьох населених пунктах зв’язок фактично забезпечується через мережу Vodafone.

Водночас перед підключенням варто врахувати, що мобільний інтернет у таких тарифах може бути не таким швидким, як у великих операторів. За наявною інформацією, інтернет працює у стандарті 3G зі швидкістю до 8 Мбіт/с. Цього зазвичай достатньо для месенджерів, соціальних мереж, навігації, пошти та перегляду простого відео.

Однак у селах, віддалених районах або місцях зі слабшим покриттям швидкість може бути нижчою, зокрема через роботу в режимі гостьової мережі. Тому для важких завантажень, онлайн-ігор або стабільного перегляду відео у високій якості такий варіант може підійти не всім.

Основний недолік

Головним мінусом залишається складність із придбанням стартового пакета – SIM-карти часто швидко зникають з офіційного сайту.

Де купити SIM-карту

Хоча на офіційному сайті доволі важко придбати стартовий пакет, проте існують маркетплейси, які продають SIM-карти даного оператора. Отже купити стартовий пакет на сьогодні можна:

• у офіційних точках продажу оператора;
• на маркетплейсах на кшталт Rozetka, Prom.ua, OLX або Bigl.ua;
• у невеликих магазинах мобільного зв’язку та кіосках.

Важливо перевіряти, щоб SIM-карта була призначена саме для українського ринку, адже іноземні пакети LycaMobile не підтримують місцеві тарифні плани.

Таким чином, навіть за 50 грн на місяць українці можуть отримати базовий пакет мобільного зв’язку та інтернету – достатньо звернути увагу на альтернативних операторів.