В Україні військовозобов’язані громадяни не зобов’язані встановлювати застосунок «Резерв+». Відсутність цього застосунку на телефоні не вважається порушенням закону і сама по собі не передбачає жодної юридичної відповідальності.

Таке питання часто виникає у працівників, які перебувають на військовому обліку, але не хочуть користуватися електронним сервісом. Важливо розуміти, що наразі законодавство не містить норми, яка б прямо зобов’язувала військовозобов’язаного мати «Резерв+» або електронний військово-обліковий документ.

«Резерв+» лише показує дані з реєстру

Сам застосунок не створює і не змінює військово-обліковий статус людини. Він лише відображає інформацію, яка міститься у державному реєстрі «Оберіг».

Тобто статуси на кшталт «Порушення» або «Розшук ТЦК» з’являються не через встановлення чи невстановлення застосунку. Вони формуються у самому реєстрі на підставі відповідних даних, дій або бездіяльності військовозобов’язаного.

Якщо певної відмітки немає в реєстрі, її не буде і в «Резерв+». Якщо ж запис уже внесено до «Оберегу», застосунок просто покаже цю інформацію користувачу.

Відсутність застосунку не захищає від наслідків

Те, що людина не встановила «Резерв+», не означає, що вона не може потрапити до розшуку ТЦК. Якщо відповідна відмітка з’явиться у реєстрі, органи поліції можуть діяти незалежно від того, чи користується військовозобов’язаний застосунком.

Фактично відсутність «Резерв+» лише позбавляє людину можливості швидко побачити зміни у своєму статусі. У такому випадку про проблемний запис вона може дізнатися вже під час перевірки документів або інших фактичних дій з боку уповноважених органів.

У чому користь «Резерв+»

Наявність застосунку дає військовозобов’язаному інформаційну перевагу. Через «Резерв+» можна швидше побачити свій актуальний статус, виявити помилку в даних або некоректну відмітку.

У разі проблемної інформації людина може оперативніше звернутися до ТЦК, подати заяву про виправлення даних або, за потреби, захищати свої права у судовому порядку.

ChatGPT від компанії OpenAI встановив новий рекорд за кількістю користувачів. За даними аналітичної компанії Sensor Tower, на які посилається Reuters, сервіс досяг позначки в 1 мільярд активних користувачів на місяць.

Таких показників ChatGPT зміг досягти менш ніж за три роки після запуску восени 2022 року. Аналітики зазначають, що це одне з найшвидших зростань серед масових цифрових сервісів у світі.

ШІ-сервіси набирають популярність рекордними темпами

Згідно зі звітом, позначку в 1 мільярд щомісячних користувачів ChatGPT подолав минулого місяця. Для порівняння, таким платформам, як Google Maps, TikTok, Instagram та YouTube, знадобилося значно більше часу, щоб вийти на подібний рівень аудиторії.

Експерти вважають, що це свідчить про стрімке поширення генеративного штучного інтелекту. ChatGPT швидко став не лише інструментом для роботи з текстами, а й помічником для навчання, програмування, пошуку ідей, створення контенту та виконання повсякденних завдань.

Водночас конкуренція на ринку ШІ-платформ стає дедалі жорсткішою. Одним із головних конкурентів OpenAI залишається Claude від компанії Anthropic. За даними Sensor Tower, після встановлення застосунку Claude частина користувачів почала проводити в ChatGPT трохи менше часу. У перший місяць після встановлення нового сервісу цей показник знизився приблизно на 5% порівняно з попереднім періодом.

Попри це, ChatGPT зберігає значну перевагу за масштабом аудиторії. Наразі Claude має близько 56 мільйонів активних користувачів на місяць. Водночас темпи його зростання залишаються дуже високими – приблизно 640% у річному вимірі.

ChatGPT також продовжує збільшувати аудиторію. За оцінками аналітиків, сервіс OpenAI демонструє зростання приблизно на 62% рік до року.

На тлі стрімкого розвитку ринку штучного інтелекту обидві компанії можуть рухатися в напрямку публічних ринків. Anthropic уже подала заявку на підготовку до IPO у США. OpenAI також розглядає можливість виходу на біржу, однак офіційних документів компанія поки не подавала.

Таким чином, ChatGPT залишається одним із головних символів буму штучного інтелекту, а рекорд у 1 мільярд користувачів щомісяця лише підтверджує, наскільки швидко ШІ-сервіси стали частиною повсякденного життя мільйонів людей.

В Україні готуються до нового етапу розвитку мобільного зв’язку. Київстар розпочав тестування технології Light Data на базі Starlink Direct to Cell, яка у майбутньому може дозволити абонентам користуватися месенджерами навіть там, де немає звичайного мобільного покриття.

Йдеться про формат зв’язку, за якого смартфон під’єднується не до наземної базової станції, а напряму до супутника Starlink. Фактично супутник у такій системі працює як «мобільна вишка у космосі». Для користувача це означає, що у певних ситуаціях телефон зможе залишатися на зв’язку навіть без доступу до стандартної мережі оператора.

Дозвіл на проведення відповідних випробувань Київстар отримав від НКЕК. У межах тестування оператор перевіряє, як через супутниковий канал працюватимуть OTT-застосунки, зокрема популярні месенджери. Серед сервісів, які можуть підтримувати такий формат, згадується WhatsApp.

Light Data не варто сприймати як повноцінний мобільний інтернет через супутник. На першому етапі технологія розрахована насамперед на текстові повідомлення та обмін мультимедійними файлами. Відеодзвінки або повноцінний перегляд відео у такому режимі поки не передбачені, адже супутниковий канал має обмежену пропускну здатність.

Особливо корисною така технологія може стати під час блекаутів, аварій, надзвичайних ситуацій, у віддалених районах або там, де мобільна інфраструктура пошкоджена. Для України це питання має особливе значення, адже через війну базові станції та енергетичні об’єкти неодноразово ставали цілями атак.

Цікаво, що Україна стала однією з перших країн Європи, де почали впроваджувати Starlink Direct to Cell для мобільних абонентів. Раніше технологія вже тестувалася для SMS-повідомлень, а наступним кроком має стати саме робота месенджерів.

Ще одна важлива особливість – для такого зв’язку не потрібна окрема супутникова тарілка Starlink. Ідея Direct to Cell полягає в тому, що підключення має працювати зі звичайними 4G-смартфонами, якщо вони підтримують необхідні технічні параметри. Водночас для стабільного сигналу, як правило, потрібне відкрите небо, тому всередині будівель або у підвалах така технологія може працювати гірше.

У Київстарі наголошують, що супутниковий зв’язок не замінить класичну мобільну мережу. Він має стати резервним інструментом для ситуацій, коли звичайне покриття відсутнє або тимчасово недоступне.

Поки сервіс перебуває на етапі тестування. Масовий запуск Light Data для абонентів очікується після завершення технічних перевірок, погоджень та адаптації смартфонів і застосунків до нових умов роботи.