Тема можливого зниження мобілізаційного віку в Україні знову опинилася в центрі уваги – зокрема на тлі обговорень тривалості війни та потреб армії в перспективі кількох наступних років. Водночас у Верховній Раді наразі не бачать підстав для такого кроку.

Про це в інтерв’ю «Телеграфу» заявив народний депутат від фракції «Слуга народу» Руслан Горбенко.

За його словами, політичної готовності до зниження призовного віку в парламенті немає. Нардеп наголосив, що нинішня ситуація не створює умов, за яких це питання потрібно було б виносити на порядок денний.

Горбенко зазначив, що українським силам оборони вдається стримувати російські війська завдяки розвитку технологій та ефективній роботі підрозділів, які завдають ударів по об’єктах у середньому й далекому тилу противника.

Він підкреслив, що технологічна перевага дедалі більше впливає на перебіг бойових дій, дозволяючи українським військовим зупиняти ворога на більшості напрямків без ухвалення додаткових радикальних мобілізаційних рішень.

Коли питання можуть все таки переглянути мобілізаційний вік

Водночас депутат не виключає, що обставини можуть змінитися. За його словами, приводом для нової дискусії може стати масштабне посилення мобілізації в Росії.

Горбенко припустив, що якщо Кремль оголосить повну мобілізацію та додатково залучить сотні тисяч військових, українська влада буде змушена обговорювати, як реагувати на такий сценарій і як заздалегідь до нього підготуватися.

Армії потрібні фахівці з технологічними навичками

Окремо нардеп звернув увагу на те, що сучасна війна змінює уявлення про роль молоді в армії. За його словами, Збройним силам потрібні не лише піхотинці, а й люди, які добре розуміються на техніці, комп’ютерах та керуванні складними системами.

Горбенко навів приклад геймерів і учасників кіберспортивних турнірів, які мають навички швидкої реакції, роботи з комп’ютером і координації дій. На його думку, такі вміння можуть бути надзвичайно корисними для підрозділів, що працюють із безпілотниками.

Депутат також зазначив, що технологічний формат війни може частково зняти занепокоєння батьків, які переживають за безпеку своїх дітей. За його словами, частина завдань може виконуватися на значній відстані від лінії фронту, зокрема під час керування дронами.

Таким чином, молоді люди з технічними навичками можуть бути корисними для оборони країни навіть без безпосереднього перебування на передовій. Утім, питання зниження мобілізаційного віку, як наголосив Горбенко, наразі не стоїть на порядку денному.

Питання бронювання військовозобов’язаних працівників в Україні залишається одним із найскладніших у період війни. Держава одночасно має забезпечувати потреби армії в особовому складі та не допустити зупинки підприємств, які підтримують економіку й наповнюють бюджет.

Народний депутат від фракції «Слуга народу» Руслан Горбенко в інтерв’ю «Телеграфу» розповів про посилення вимог до критично важливих підприємств, перевірки бронювання, можливі корупційні схеми в оборонному секторі та неефективність окремих дій ТЦК.

За словами парламентаря, в Україні вже фактично триває процес скорочення кількості підприємств, які мають статус критичних і можуть бронювати працівників.

Горбенко заявив, що існує негласна установка зменшити кількість таких підприємств приблизно на 10-20%. Саме тому критерії для отримання або підтвердження критичності регулярно переглядають і посилюють.

Він також зазначив, що перевірки підприємств, які користуються правом бронювання, відбуваються вже близько року. До них залучають не лише представників ТЦК, а й співробітників СБУ. За словами депутата, це має знизити ризики зловживань і корупції.

Проблема фіктивного бронювання

Окрему увагу Горбенко звернув на оборонно-промислові підприємства, які можуть отримувати 100% бронювання для своїх працівників. На його думку, саме в цій сфері потрібно ретельно аналізувати, чи відповідає кількість персоналу реальним виробничим показникам.

Депутат пояснив, що якщо підприємство до бронювання виробляло продукції на певну суму, а після суттєвого збільшення штату обсяги виробництва майже не зросли, це може бути підставою для додаткової перевірки.

Як приклад він навів ситуацію, коли 100 працівників виготовляли продукції на 100 мільйонів гривень, а після збільшення штату до 200 людей виробництво зросло лише до 120 мільйонів. На думку нардепа, такі випадки можуть свідчити про фіктивне працевлаштування заради бронювання.

Штучний інтелект можуть використати для контролю

Горбенко вважає, що цифрові інструменти, зокрема штучний інтелект, можуть допомогти державі виявляти підозрілі схеми у сфері бронювання.

За його словами, якщо Міністерство оборони системно підійде до цифровізації цього процесу, технології зможуть порівнювати чисельність працівників, обсяги виробництва, податкові показники та інші дані. Це дозволить швидше знаходити невідповідності й мінімізувати корупційні ризики.

Повністю скасовувати бронювання не можна

Попри наявність зловживань, Горбенко виступає проти повного скасування бронювання для бізнесу. Він наголосив, що для багатьох підприємств це єдиний спосіб продовжувати роботу в умовах війни.

Нардеп підкреслив, що саме працюючий бізнес забезпечує надходження до бюджету, з якого фінансується сектор безпеки й оборони. Тому, на його думку, держава має не ліквідовувати систему бронювання, а зробити її більш прозорою.

Оптимальним шляхом Горбенко назвав регулярні перевірки підприємств і поступове підвищення вимог до отримання статусу критичності.

Рейди ТЦК у спортзалах і ресторанах

Парламентар також висловився щодо рейдів представників ТЦК у спортзалах, ресторанах, клубах та інших громадських місцях. На його думку, такі дії не завжди дають реальний результат.

Горбенко заявив, що за останні півтора року не побачив від ТЦК ефективної інформаційної кампанії, яка могла б підвищити темпи мобілізації або мотивувати громадян долучатися до війська.

Водночас він навів приклади підрозділів, які за його словами, успішно працюють із добровольцями. Серед них депутат згадав Третю штурмову бригаду, «Хартію» та «Азов». Горбенко зазначив, що ці формування створили сильне військове середовище, яке приваблює молодь.

Коментуючи рейди, нардеп зауважив, що перевірки у кількох спортзалах навряд чи суттєво вплинуть на мобілізацію. Він припустив, що люди, які свідомо уникають військового обліку або мобілізації, зазвичай не відвідують публічні місця, а намагаються мінімізувати пересування.

Влада все частіше загострюує увагу на тому, що найближчим часом бронювання можуть переглянути для частини підприємств, щоб поповнити лави Збройних сил України.

Про це розповів народний депутат від «Слуги народу» Сергій Нагорняк в інтерв’ю «Телеграфу». За його словами, наразі остаточного рішення Міністерства оборони чи уряду щодо масового зняття броні немає, однак сама дискусія вже триває через нестачу людей у війську.

Нагорняк пояснив, що у разі перегляду правил мобілізації ТЦК простіше буде працювати саме із заброньованими чоловіками. Причина, за його словами у тому, що такі працівники офіційно оформлені, перебувають на військовому обліку, а роботодавці та держава знають, де вони працюють і перебувають.

Фактично депутат визнав, що до працівників підприємств «легше дотягнутися», ніж до чоловіків, які уникають мобілізації, не з’являються у ТЦК та фактично не «світяться» у державних системах. У медіа також наводять його слова про те, що в Україні може бути до 2 мільйонів чоловіків, які ухиляються від мобілізації.

За словами Нагорняка, в Україні надзвичайно багато заброньованих працівників, тоді як ЗСУ сьогодні гостро потребують поповнення. Саме тому, на його думку, влада може переглянути не лише кількість заброньованих, а й сам підхід до того, кого саме залишати на підприємствах, а кого можуть направити до війська.

Водночас така позиція викликає чимало запитань у бізнесу та працівників. В Україні й без того катастрофічно не вистачає кадрів, люди неохоче йдуть працювати на підприємства, бо бояться мобілізації. Навіть компанії, які мають право бронювати працівників, часто не можуть знайти людей, адже бронь не завжди сприймається як гарантований захист – її можуть переглянути або скасувати.

У результаті виникає замкнене коло, армії потрібні люди, бізнесу потрібні працівники, а чоловіки працездатного віку часто або не йдуть на офіційну роботу, або намагаються уникати будь-якої взаємодії з державними структурами. Якщо ж бронювання почнуть масово скорочувати, підприємства можуть зіткнутися з ще більшим кадровим голодом.