У 2026 році держава передбачила близько 39 млрд грн на щомісячну підтримку внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Водночас кількість переселенців продовжує зростати через евакуацію людей із прифронтових територій.

На цьому тлі в Україні активізували дискусію щодо перегляду розміру виплат. Зокрема, народний депутат Максим Ткаченко повідомив, що все частіше порушується питання підвищення допомоги з урахуванням інфляції.

За його словами, серед варіантів, які наразі обговорюються, – запровадження диференційованих виплат. Йдеться про те, щоб суми допомоги залежали від регіону проживання: переселенці, які залишаються ближче до зон активних бойових дій, можуть отримувати більше, ніж ті, хто перебуває у відносно безпечних областях.

Окремо тривають консультації з Міністерством соціальної політики щодо розширення підтримки для дітей-ВПО. Зокрема, розглядається можливість скасування вимоги про обов’язкове офлайн-навчання для отримання допомоги.

Крім того, поступово запускається програма забезпечення житлом переселенців із тимчасово окупованих територій. На першому етапі вона охопить обмежену кількість сімей – зокрема тих, де є учасники бойових дій або люди з інвалідністю, отриманою під час повномасштабної війни. За попередніми оцінками, завдяки закладеним у бюджеті 14 млрд грн нове житло зможуть отримати близько 7 тисяч родин.

Водночас у парламенті наголошують, для розширення цієї програми необхідно збільшувати фінансування.

Через те, що багато українських військових змушені перебувати на передовій без ротації місяцями, а в окремих випадках – понад рік, у Збройних силах ухвалили рішення змінити підхід до служби на бойових позиціях. Відтепер заборонено тримати військовослужбовців на передовій більше ніж два місяці без ротації.

Відповідний наказ підписав Олександр Сирський, про що він повідомив у соціальних мережах.

Головнокомандувач Збройних сил України зазначив, що документ спрямований на збереження життя і здоров’я військовослужбовців, які виконують завдання як безпосередньо на лінії бойового зіткнення, так і в глибині оборони.

За його словами, командири зобов’язані організовувати службу таким чином, щоб перебування бійців на позиціях тривало не більше двох місяців. Після цього має відбутися обов’язкова заміна, яку необхідно провести не пізніше ніж за один місяць. Ротації повинні плануватися завчасно з урахуванням оперативної обстановки, характеру бойових дій та наявних ресурсів.

Крім того, наказ передбачає низку обов’язкових вимог. Зокрема, військовослужбовці після виконання бойових завдань мають проходити медичний огляд та отримувати час для відпочинку. Також передбачено своєчасне забезпечення підрозділів боєприпасами та продовольством.

Головнокомандувач наголосив, що дотримання вимог наказу перебуватиме під жорстким контролем.

«У разі порушень – невідворотна відповідальність відповідно до чинного законодавства та статутів ЗСУ», – зазначив він.

Документ є обов’язковим для виконання всіма підрозділами, які виконують бойові завдання на передовій.

Раніше військова омбудсманка Ольга Решетилова зазначала, що тривале перебування військових на позиціях негативно впливає на їхній психологічний стан. За даними дослідження, вже після 40 днів на передовій у бійців може знижуватися мотивація та відчуття самозбереження, що робить таку практику неефективною.

Портал Дія розширив перелік послуг та відкрив доступ до нових сервісів, на які давно очікували користувачі. Йдеться про можливість подання заяв до міжнародного Реєстру збитків для бізнесу та державних структур через онлайн-сервіс.

Тепер через «Дію» можна фіксувати пошкодження чи знищення інфраструктури, а також втрату активів, спричинених російською агресією. Це дозволяє не лише задокументувати завдані збитки, а й створює основу для міжнародного визнання втрат, майбутніх компенсацій та механізмів притягнення Росії до відповідальності.

Які категорії заяв уже доступні

• Для державних установ відкрито дві категорії:
• B1.1 – пошкодження або руйнування критичної інфраструктури;
• B1.2 – пошкодження або руйнування некритичної інфраструктури.

Для бізнесу доступні одразу три напрямки:

• C1.1 – збитки через пошкодження чи знищення критичної інфраструктури;
• C1.2 – втрати через руйнування некритичної інфраструктури;
• C3.1 – пошкодження, знищення або повна втрата активів.

Крім цього, для користувачів працює функція цифрових повноважень, яка дає можливість керівникам компаній призначати представників для подання та супроводу заяв.

Як подати заявку

Частину необхідних відомостей система автоматично підтягуватиме з державних реєстрів. Однак заявнику також потрібно самостійно додати важливу інформацію, зокрема:

• дані про пошкоджені або зруйновані об’єкти;
• документи з оцінкою збитків;
• детальний опис обставин події;
• фото, відео або інші докази завданої шкоди.

Подати заяву можуть юридичні особи, які зазнали збитків після 24 лютого 2022 року.

Хто реалізує сервіс

Запуск послуги забезпечили Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство юстиції України. Розвиток сервісу підтримують UK Dev та EGAP, яку реалізує Фонд Східна Європа.

Новий функціонал має стати важливим інструментом для фіксації втрат та подальшого відновлення країни.