Верховна Рада знову підтримала продовження воєнного стану та загальної мобілізації – цього разу ще на 90 днів. Відтак ці режими залишатимуться чинними щонайменше до 2 серпня 2026 року.

Це вже 19-те рішення парламенту про продовження дії цих норм від початку повномасштабного вторгнення Росії.

Перед голосуванням президент Володимир Зеленський подав до Ради відповідні законопроєкти №15197 та №15198, підготовлені на основі рішення РНБО. Після розгляду в профільному комітеті документи винесли до сесійної зали, де вони набрали необхідну кількість голосів.

Що це означає для військовозобов’язаних

Під час воєнного стану для чоловіків віком від 18 до 60 років продовжують діяти чинні правила військового обліку. Зокрема, потрібно перебувати на обліку в ТЦК та СП, вчасно оновлювати свої дані, а також мати при собі військово-облікові документи разом із посвідченням особи.

Також залишається обов’язок з’являтися до ТЦК у разі отримання повістки чи мобілізаційного розпорядження та проходити медичний огляд для визначення придатності до служби.

Кого можуть мобілізувати

Під мобілізацію, як і раніше, підпадають військовозобов’язані громадяни віком від 25 до 60 років, які перебувають на обліку, придатні до служби та не мають законних підстав не бути призваними.

Після мобілізації людей направляють на базову військову підготовку в навчальні центри, де вони проходять необхідне навчання перед подальшою службою.

Щодо громадян віком від 18 до 25 років, то для них діють окремі правила. Призов можливий лише у визначених законом випадках, наприклад для офіцерів запасу або тих, хто вже проходив строкову службу. В інших випадках долучитися до війська можна добровільно – за контрактом.

Жінки, які стоять на військовому обліку, можуть бути залучені до служби лише добровільно.

Відповідальність за порушення правил

За недотримання правил військового обліку або порушення мобілізаційного законодавства передбачені штрафи – від 17 тисяч до 25,5 тисяч гривень.

Водночас неявка за повісткою може вважатися виправданою, якщо є поважні причини. Йдеться, зокрема, про хворобу, бойові дії, стихійне лихо або смерть близького родича.

Тарифи на комунальні послуги для українців можуть і надалі зростати. Про можливий перегляд чинної тарифної політики заявляють як міжнародні партнери України, так і представники енергетичного сектору.

Директор Центру енергетичних досліджень Олександр Харченко повідомив, що Україні найближчим часом може довестися відмовитися від штучного стримування тарифів на електроенергію, газ та тепло. За його словами, про таку необхідність уже сигналізують Міжнародний валютний фонд та Європейський Союз.

Експерт зазначив, що питання перегляду тарифів залишається політично чутливим, однак його обговорення стає дедалі актуальнішим на тлі економічних та енергетичних викликів.

Водночас тема тарифів впливає не лише на населення, а й на бізнес. Народний депутат Олексій Кучеренко під час одного з ефірів заявив, що у Києві за останні кілька місяців закрилися близько 400 кафе, ресторанів та закусочних через високі витрати на електроенергію та газ.

За його словами, зростання витрат на комунальні послуги стає серйозним навантаженням для малого та середнього бізнесу, що своєю чергою, впливає на ринок праці.

Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики також заявив, що тарифні рішення можуть мати соціально-економічні наслідки, зокрема впливати на зайнятість населення та міграційні процеси.

На тлі цих заяв питання майбутньої тарифної політики залишається відкритим. Наразі офіційних рішень про скасування чинних механізмів стримування цін для населення не ухвалено, однак експерти не виключають, що до цієї теми влада повернеться найближчим часом.