Попри резонансні заяви під час ухвалення змін до мобілізаційного законодавства, санкція у вигляді обмеження права керування автомобілем застосовується в Україні вкрай рідко. У Міністерстві оборони повідомляють, що майже 2 мільйони чоловіків порушили правила військового обліку та уникають мобілізації, однак на практиці покарання у вигляді позбавлення водійських прав використовується епізодично. Судова практика не підтверджує масового застосування таких заходів.

За даними аналітичного сервісу Opendatabot, переважна більшість позовів від ТЦК навіть не доходить до розгляду по суті. Приблизно 90% справ «відпадають» ще на початковій стадії через процесуальні порушення.

Загалом за майже два роки дії нових норм в Україні було відкрито лише 135 судових проваджень щодо обмеження права керування транспортом через порушення військового обліку. Зокрема:

• у 2026 році вже зафіксовано 42 справи, що перевищує показник за весь 2024 рік;
• у 2025 році було відкрито 52 провадження.

Водночас визначальним є не кількість справ, а їх результат. Із загальної кількості лише 11 завершилися рішенням суду, а у 10 випадках позови були задоволені, ще в одному – відмовлено. Інші справи так і не розглянули по суті.

Чому більшість позовів не доходить до рішення

Головна проблема полягає не в рішеннях судів, а в тому, як саме подаються позови. Документи часто оформлюють із помилками або без підтвердження сплати судового збору, що є обов’язковою вимогою.

У таких випадках суд не розглядає справу одразу, а залишає заяву без руху і дає час на виправлення недоліків. Втім, у ТЦК часто не усувають виявлені недоліки у встановлений судом строк, зокрема через нестачу коштів на сплату судового збору. Через це заяви залишаються невиправленими і суд змушений повертати такі позови без розгляду по суті.

Таким чином, навіть попри наявність законного механізму позбавлення водійських прав за ухилення від мобілізації, на практиці він працює слабо і застосовується рідко.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що питання повернення громадян мобілізаційного віку з-за кордону стає одним із ключових у контексті справедливості та відповідальності під час війни. Відповідну позицію він озвучив під час спільних заяв із канцлером Німеччини Фрідріх Мерц.

Глава держави наголосив, що українська сторона вже працює над цим питанням у взаємодії з європейськими партнерами. Зокрема, йдеться про чоловіків мобілізаційного віку, які виїхали за кордон тимчасово, але не повернулися, або ж залишили країну з порушенням закону.

За словами Зеленського, відповідні служби України разом із німецькою стороною займатимуться врегулюванням цієї ситуації.

Президент підкреслив, що Збройні сили України розраховують на повернення таких громадян, адже армія потребує ротації. Він зазначив, що українські військові тривалий час перебувають на передовій і, попри витривалість, не є «залізними», тому потребують заміни та відпочинку.

Водночас Зеленський звернув увагу, що громадяни, які не підпадають під мобілізаційний вік і законно виїхали за кордон, мають повне право залишатися там.

Окремо він наголосив на принципі рівної відповідальності, адже за його словами, кожен українець, який має відповідний вік і фізичні можливості, повинен виконувати свій конституційний обов’язок і брати участь у захисті держави.

Таким чином, тема повернення громадян стає не лише юридичним, а й моральним питанням, яке Україна дедалі активніше піднімає у діалозі з європейськими партнерами.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що близько 70 тисяч осіб залишили територію України незаконним шляхом, зокрема через гори та інші неофіційні маршрути.